З біржі – за ґрати: як регулятори полюють на «енергетичних шахраїв»
І чи допоможе закрита інформсистема НКРЕКП виконати Україні європейські вимоги щодо відкритості ринку
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), в умовах війни обмежила відкриту публікацію інформації щодо господарських операцій на оптовому енергоринку від компаній, що передбачено законом про REMIT. Водночас триває організаційна робота для повної імплементації європейських правил прозорості й доброчесності, аби запобігти спекуляціям у торгівлі електроенергією та природним газом. Напередодні стало відомо, що Кабінет Міністрів ухвалив підписане технічне завдання на розробку інформаційної системи для забезпечення виконання функцій НКРЕКП. Наскільки це сприятиме гармонізації українського енергоринку та чи посилить здатність держави полювати на трейдерів, які намагається махлювати на енергетичних біржах?
Навіщо потрібна єдина інформсистема в енергетиці?
Створення інформаційної системи, на базі якої працюватиме НКРЕКП – це один з індикаторів щодо регламенту REMIT, який забороняє маніпуляції та інсайдерську торгівлю на оптових енергоринках, а також накладає низку зобов'язань на бізнес стосовно відкритості операцій. Міненерго вважає, що його імплементація «посилить боротьбу з олігархічною монополією в енергетиці».
Наскільки така боротьба буде дієвою, а не вдаваною, залежить від ефективності вторинного регулювання, впровадження якого здійснює НКРЕКП. Це, серед іншого, має обмежити можливості для зловживань на ринку потужних гравців на кшталт ДТЕК чи «Нафтогаз України», або маніпуляцій із цінами на торгових площадках окремих учасників.
Чим загрожує порушення регламенту REMIT?
Воно може привести до застосування санкцій (штрафів, конфіскації прибутків, обмеження діяльності тощо). Тому програмне забезпечення, яким користуватиметься держрегулятор, має бути належного рівня, аби дійсно підвищити якість моніторингу торгових операцій та – за потреби – ефективно обґрунтовувати покарання для трейдерів.
У країнах ЄС, де розслідування за порушення регламенту REMIT почалися ще 2015 року (прецедентом став кейс іспанської компанії Iberdrola Generación ) цей процес дедалі більше нагадує змагання на спритність та гру на випередження між бюрократією (державними регуляторами) і бізнесом. Другий зазвичай має більше ресурсів для залучення найкреативніших спеціалістів (особливо айтівців і юристів) для швидкого розв'язання неординарних завдань, які диктує ринок і цифровізація, що стала базою у трейдингу.
Висновки про успіх цих «змагань» можна зробити зі статистики ACER – Агенції ЄС з питань співпраці енергетичних регуляторів. За останніми даними, доступними на її сайті, загальна сума накладених штрафів за порушення регламенту REMIT становить майже 230 млн євро, з них фіналізовано – 73,6 млн євро, у стадії апеляції – 113 млн євро й уже анульовано санкцій на суму 20 000 євро.
Хто та як порушує REMIT?
Найбільше повідомлень про порушення, як свідчить практика європейських регуляторів, стосуються маніпуляцій ринком, нерозголошення внутрішньої (інсайдерської) інформації та інсайдерської торгівлі.
Серед країн ЄС із найбільшою кількістю поточних випадків протиправних дій лідирують Німеччина, Франція, Іспанія, Данія, Болгарія, Чехія, Угорщина.
Кого та як карають за порушення регламенту REMIT?
У березні 2023 року стало відомо про перший прецедент арешту в рамках кримінальної справи за порушення REMIT, що викликало широкий резонанс у бізнес-колах. Це сталося в Данії, де поліція у квітні провела обшуки й заарештувала вісьмох співробітників торгової компанії – керівників та енерготрейдерів. Їм висунули звинувачення у фінансових злочинах – маніпулюванні цінами у значних масштабах на Nord Pool (The Nordic Power Exchange), що дозволило одержати незаконні прибутки – «мільярди крон». Про це офіційно повідомили данські правоохоронці, втім не озвучили назву компанії та імена арештованих.
За оцінками експертів, це «найбільший відомий випадок енергетичного шахрайства в історії Данії». Кен Бехманн, професор фінансів Копенгагенської бізнес-школи, вважає, що волатильність на ринках природного газу й електроенергії, спровокована війною росії в Україні та геополітичними ризиками, «полегшила життя тим, хто прагне до ринкових спекуляцій і зловживань заради особистої вигоди».
Під час судового розгляду справи з'ясувалося, що обвинувачені вдалися до маніпуляцій, розміщуючи торгові замовлення та здійснюючи трансакції, які давали «оманливі сигнали» енергетичному ринку щодо попиту та цін на енергоносії в період із березня 2021 року до березня 2023 року. Це було зроблено, зокрема, шляхом купівлі електроенергії в одній торговій зоні за штучно заниженою ціною, тоді як ця ж електроенергія продавалася в іншій торговій зоні, де ціна була штучно завищеною.
Данське законодавство передбачає покарання за таке правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. На весь час слухань, до винесення остаточного вироку, обвинувачених трейдерів було взято під варту.
Цей прецедент ринок розцінив як свідчення того, що боротьба з можливими маніпуляціями на енергоринку, що порушують регламент REMIT, у Європі вийшла на новий рівень. І тепер навіть до фізичних осіб можуть застосовуватися санкції: вони можуть бути притягнуті до відповідальності та відправлені до в'язниці.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
