Реєстр учасників оптового енергоринку України: скільки в ньому є компаній і що їм далі робити
Mind Explains

Реєстр учасників оптового енергоринку України: скільки в ньому є компаній і що їм далі робити

І як скоро по-справжньому запрацює закон про REMIT

Реєстр учасників оптового енергоринку України: скільки в ньому є компаній і що їм далі робити
Фото: depositphotos.com

Національна комісія, що регулює ринок енергії та комунальних послуг в Україні, (НКРЕКП) вирішила продовжити до 1 квітня реєстрацію учасників оптового енергоринку, яке проводиться для імплементації закону про REMIT.

Тобто попередній термін, що мав завершитись 1 лютого, збільшено на два місяці через «умови воєнного стану» та складнощі, ним спровоковані. Потім учасники без реєстрації не зможуть вести свій бізнес та укладати угоди.

Хто вже в реєстрі? Станом на 5 січня 2024 року в реєстрі учасників українського оптового енергетичного ринку НКРЕКП понад 1400 суб’єктів: резидентів, іноземних компаній-нерезидентів, фізичних осіб-підприємців. Регулятор очікує, що цей список, де перші компанії з’явилися в листопаді минулого року, збільшиться ще приблизно на 1000 учасників.

До чого це зобов’язує компанії? Після того як реєстр буде сформовано, його учасники будуть зобов’язані надавати НКРЕКП інформацію щодо господарських операцій на оптовому енергоринку через адміністраторів передання цих даних.

Для ринку природного газу таким адміністратором визначено ТОВ «Оператор газотранспортної системи». Ця держкомпанія також буде оперувати платформою інсайдерської інформації та організовувати операції з оптовими енергетичними продуктами на газовому ринку.

Для ринку електричної енергії аналогічними повноваженнями наділено НЕК «Укренерго». Однак «Оператор ринку» є структурою, яка професійно організовує операції з оптовими енергетичними продуктами на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, на організованих ним електронних аукціонах із купівлі-продажу електроенергії та є адміністратором передання даних і адміністратором платформи інсайдерської інформації щодо цих ринків і аукціонів.

Для чого це все потрібно? Зі свого боку, ОГТСУ, «Укренерго» і «Оператор ринку» повинні мати власні системи спостереження за діями та угодами всіх зареєстрованих учасників ринку, роботою ринку допоміжних послуг, розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

За результатами функціонування систем спостереження вони мають невідкладно повідомляти НКРЕКП про операції, щодо яких існують обґрунтовані підстави вважати, що вони мають ознаки маніпулювання чи спроби маніпулювання на ринках. За результатами розслідувань на порушників, викритих на зловживаннях, накладатимуться штрафні санкції або їх позбавлятимуть можливості продовжити бізнес, пов’язаний з оптовою торгівлею природним газом та електроенергією.

І це лише один із важливих елементів впровадження вимог закону про REMIT (іншими словами – Регламент прозорості та доброчесності на ринках електроенергії та газу), який запрацював в Україні минулого року, щоб обмежити можливості для зловживань і маніпуляцій в енерготрейдингу. В Міненерго вважають, що його імплементація посилить боротьбу з олігархічною монополією в енергетиці.

«По суті це «антиолігархічний» закон, який наблизить нас до європейських норм і правил роботи в енергетичних ринках, де завдяки моніторингу й системі штрафів створюється прозоре та конкурентне середовище», – зазначив очільник Міненерго Герман Галущенко.

Як скоро в Україні на повну запрацює закон про REMIT? Сам український закон про REMIT є збалансованим та відповідає вимогам практики правового регулювання таких питань у Євросоюзі. Однак ефект від його застосування, а також його вплив на ринки стане зрозумілим лише після запровадження вторинного регулювання, яким займається НКРЕКП.

По суті, йдеться про те, чи зможе держрегулятор запровадити на практиці настільки ефективні регламенти, щоб обмежити можливості для зловживань потужних гравців на кшталт ДТЕК чи «Нафтогаз України», або змов кількох компаній, здатних штучно обмежити доступ до ресурсу та диктувати ціни іншим учасникам оптового ринку.

Варто зазначити, що прийняття закону про REMIT в Україні назріло ще до того, як це сталося минулого року, і довгий час стримувалося через відсутність чіткої політики євроінтеграції на державному рівні. Адже фактично його запровадження вимагалося на виконання Регламенту Європарламенту і Ради ЄС № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року про доброчесність і прозорість на оптовому енергетичному ринку та зобов’язань України в рамках приєднання до ENTSO-E.

Ймовірно, перші висновки про те, наскільки ефективно й результативно НКРЕКП може впливати на енергоринок за європейськими правилами, щоб убезпечити його від зловживань, можна буде зробити найближчим часом.

У вівторок, 9 січня держрегулятор повідомив про початок дослідження інформації і матеріалів, які пов’язані з нетиповою поведінкою окремих учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. В перші дні нового року дії цих гравців, як наголошує НКРЕКП, призвели до суттєвого коливання цін у зазначених сегментах ринку електроенергії.

«Після запровадження усіх передбачених REMIT порядків і механізмів Регулятор матиме можливість миттєво реагувати на ринкові події, у тому числі проводити попередні дослідження та розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку», – зазначається в його офіційному повідомленні.


Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:

  • Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
  • Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
  • Факти, тренди, коментарі. 

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло