Чи наважиться Ізраїль атакувати експортну нафтову інфраструктуру Ірану?
Найбільший іранський нафтовий термінал продовжує завантаження танкерів попри можливий ізраїльський удар у відповідь

Після масованого удару Ірану по Ізраїлю минулого тижня прискіпливу увагу галузевої спільноти прикуто до найбільшого іранського нафтового терміналу на острові Харк у Перській затоці. Спочатку Тегеран відвів танкери подалі від терміналу й наважився продовжити відвантаження нафти лише через декілька днів.
Ринок уважно спостерігає, чи завдасть Ізраїль удару по об’єктах нафтової інфраструктури Ірану, адже такий крок може загрожувати серйозними наслідками світовому ринку нафти.
Перебування на причалах терміналу трьох нафтових танкерів на початку цього тижня зафіксував галузевий сервіс TankerTrackers.com, що спеціалізується на виявленні суден-порушників санкцій засобами супутникового моніторингу, зокрема проєкту Sentinel Hub.
Як повідомив сервіс, у вівторок на терміналі завантажувалися два великотоннажні танкери (VLCC) Національної іранської танкерної компанії (National Iranian Tanker Company – NITC) і один афрамакс іншого власника.
Сумарний обсяг вантажів може становити близько 5 млн барелів. Деякі подробиці цих операцій також навело агентство Bloomberg, опублікувавши відповідні супутникові зображення Sentinel.
Чому термінал на острові Харк важливий для Ірану? Нафтовий перевантажувальний комплекс на острові Харк – ключовий об’єкт нафтової інфраструктури Ірану. Через нього проходить близько 90% усього іранського експорту нафти. Максимальна потужність відвантаження перевищує 7 млн барелів на добу.
Термінал дозволяє одночасно завантажувати дев’ять танкерів різного дедвейту. Комплекс один із небагатьох у світі, здатний обслуговувати одночасно декілька великотоннажних танкерів. В очікуванні швартування до причалів танкери прибувають на якірні стоянки, розташовані східніше та південніше терміналу.
Нагадаємо, Іран завдав масованого ракетного удару по Ізраїлю ввечері 1 жовтня. За декілька днів до цього судноплавна активність поблизу терміналу відбувалася у звичному ритмі – на якірних стоянках поблизу нього перебувало щонайменше десять танкерів.
Однак невдовзі після іранської атаки танкери залишили райони якірних стоянок і розійшлися різними курсами по Перській затоці. «NITC, схоже, побоюється неминучої атаки з боку Ізраїлю. Їхні порожні великотоннажні танкери вчора покинули найбільший нафтовий термінал країни на острові Харк», – зазначили в TankerTrackers.com 3 жовтня.
Вперше за багато місяців якірні стоянки терміналу залишилися порожніми.
Отже, ситуація виглядає так, що після своєї атаки Іран відвів танкери подалі від терміналу, вочевидь остерігаючись швидкої відповіді Ізраїлю, і наважився відновити завантаження суден лише за декілька днів. До речі, відновлення вантажних операцій фактично супроводжувалося візитом на термінал міністра нафти Ірану Мохсена Пакнеджада. Медійним антуражем цієї поїздки було занепокоєння можливою ізраїльською атакою об’єктів нафтового сектору Ірану.
Скільки нафти експортує Іран? Іран щодоби видобуває близько 3,2 млн барелів нафти, що еквівалентно 3% світового виробництва. Нафтовий сектор країни багато років перебуває під санкціями США, а санкційний список перевищує 300 танкерів та інших суден, які сприяли експорту нафти й інших іранських товарів із 2019 року. Проте Тегерану вдається продовжувати експортувати нафту, розбудувавши складну мережу посередників і «тіньового» флоту.
Завдяки цьому експорт іранської нафти у 2024 році відновився до багаторічного максимуму – 1,7 млн барелів на добу проти 1,1 млн барелів на добу 2022 року. Найбільшим клієнтом виступає Китай, який протягом перших шести місяців цього року щодоби імпортував 1,2–1,4 млн барелів іранської нафти.
Цьогорічного піку іранський експорт сягнув минулого місяця. За даними агенції Kpler, у вересні добовий обсяг постачань збільшився проти попереднього місяця на 430 000 барелів – до 1,92 млн барелів і досягнув 5-річного максимуму. Цей обсяг фактично означає відправлення одного великотоннажного танкера щодоби.
Власне, зупинення роботи терміналу на острові Харк на початку жовтня зірвало високі темпи експорту. За інформацією S&P Global, зазвичай Іран відправляє 7–10 вантажів нафти щотижня, проте з 29 вересня до 4 жовтня було відвантажено лише дві танкерні партії.
«Хоча багато іранської нафти експортується «темними» танкерами (…), експорт нафти з Ірану зменшився до 237 000 барелів на добу за тиждень до 6 жовтня, що стало найнижчим тижневим показником принаймні за два роки», – повідомило агентство.
Чи вдалося переконати Ізраїль? Майже відразу після іранської атаки ізраїльські офіційні особи заявили американському виданню Axios, що ймовірними цілями удару у відповідь можуть бути об’єкти нафтового сектору Ірану.
Наприкінці минулого тижня президент США Джо Байден публічно застеріг Ізраїль від атаки на нафтову інфраструктуру. «Якби я був на їхньому місці, я б думав про інші альтернативи», – сказав він.
Власне така позиція Вашингтона послідовно продовжує лінію щодо уникнення різких кроків, які можуть дестабілізувати світовий ринок нафти, особливо на завершальному етапі президентських виборів. Приміром, саме цими мотивами керувався Білий дім, коли поставив на паузу подальші санкції проти російського «тіньового» флоту.
Читайте також: Полювання на російські «тіньові» танкери: США на паузі, Європа продовжує
У середовищі західних експертів переважають сумніви щодо можливого удару Ізраїлю по нафтових об’єктах Ірану. За словами старшого нафтового аналітика Kpler Хомаюна Фалакшахі, Ізраїль має чотири основні варіанти відплати: військова, ядерна, нафтова чи енергетична інфраструктура.
«Атака на ядерні об’єкти є найбільш символічним варіантом, хоча багато з них сховані глибоко під землею, що ускладнює їх ефективне знищення. Менш вірогідні удари по нафтових, газових чи енергетичних об’єктах», – вважає експерт.
При цьому Фалакшахі сумнівається, що Ізраїль завдасть удару по терміналу на острові Харк. «Значні зв'язки Китаю як з Іраном, так і з Ізраїлем роблять малоймовірною атаку, яка порушить потоки нафти Ормузькою протокою. Китай управляє портом Хайфа через Shanghai International Port Group і має значні інвестиції в технологічний сектор Ізраїлю через такі компанії, як Alibaba, Tencent і Baidu, що дає Ізраїлю сильні стимули не ставити під загрозу ці відносини», – вважає він.
Найбільш імовірним варіантом, на думку Фалакшахі, може бути удар по ядерних або військових об'єктах, що дозволить Ірану заявити про провал атаки й уникнути подальшої ескалації. «Зрештою, наскільки далеко зайде ескалація, залежить від обраної Ізраїлем реакції», – додав експерт.

Тому найбільшим «жахом» ринку протягом останнього тижня був головний ризик подальшої ескалації – дестабілізація Ормузької протоки, якщо Ізраїль таки наважиться вдарити по іранській нафтовій інфраструктурі й особливо – по нафтовому терміналу на острові Харк.
Варто лише нагадати, що Ормузькою протокою проходить понад 30% світового експорту нафти – щодоби транспортується 14,8 млн барелів із Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Ірану, Кувейту та Катару (дані Kpler). Цим шляхом також доправляється понад 20% світового експорту зрідженого природного газу – переважно з Катару.
Цього разу Тегеран поки не висував відповідних погроз, зокрема блокування транзиту через протоку, проте останніми роками постійно тримає у «тонусі» цей судноплавний шлях – переслідує та захоплює торговельні судна, щоб досягнути своїх ситуативних цілей. А «тінню» подібних потенційних проблем нависає «судноплавний» тероризм іранських проксі- хуситів у Червоному морі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.