Впіймай, якщо зможеш. Куди веде гра в санкції проти російських танкерів?

В останній місяць 2024 року провідні американські медіа здійняли інформаційну хвилю через можливі плани президента Джо Байдена запровадити наприкінці своєї каденції небачені донині санкції проти експорту російських енергоресурсів. Серед запланованих заходів інсайдери віщують і нові обмеження для «тіньового» флоту, який допомагає москві заробляти десятки мільярдів доларів.

Власне, спробами коаліції стримувати російський «тіньовий» флот відзначився весь рік, що минає. Першими стали саме американські санкції – вони дійсно продемонстрували ефективність, але були надто обмеженими й доволі швидко згорнуті самим Білим домом. Потім – заклик Великої Британії тотально протидіяти російському «тіньовому» флоту, ефектна декларація якого очікувано перевершила реальну ефективність. Хоча санкції заблокували декілька десятків танкерів-порушників, москві, однак, вдається підтримувати необхідну чисельність активного флоту та повертати частину підсанкційних суден до логістичних операцій.

В останньому кварталі цього року, особливо у грудні, союзники помітно розширили чорний список суден – кількість підсанкційних нафтових танкерів збільшилася вдвічі. Така екстенсивність, певне, може означати відсутність рішучості застосувати інші засоби впливу. Поступово спроби зупинити «тіньовий» флот перетворилися на захопливу гру, за якою комфортно спостерігати з аналітичних офісів західних столиць: якщо у вересні близько третини підсанкційних танкерів відновили комерційні рейси, то наприкінці року союзники значно поліпшили відповідний коефіцієнт – скільки тепер часу знадобиться москві, щоб повернути їх на маршрути?

Та підрахунки російських експортних доходів повертають до реальності війни, яка фінансується мільярдами енергодоларів. Лише сегмент сирої нафти щомісяця приносить кремлю в середньому приблизно $15 млрд. За оцінками українського KSE Institute, у 2024 році доходи москви від продажу нафти сягнуть $193 млрд проти $188 млрд у 2023 році. Якою станом на кінець поточного року є «санкційна географія» та наскільки дієвими ці обмежувальні заходи можуть стати в майбутньому, розбирався Mind.

Який шлях пройдено у застосуванні санкцій проти російського «тіньового» флоту?

Практику санкціонування російського танкерного флоту вперше запровадили США у жовтні 2023 року за порушення режиму цінової стелі. Ця санкційна активність Управління контролю над іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США тривала до лютого 2024 року – протягом цього періоду запроваджено санкції проти 40 танкерів – перевізників російських вантажів. У квітні OFAC доволі несподівано скасувало санкції проти нафтового танкера Yasa Golden Bosphorus турецького судновласника.

Натомість слово взяла Європа. У червні свої перші санкції проти російського танкерного флоту запровадили Лондон і Брюссель. А наступного місяця новий британський прем’єр-міністр Кір Стармер закликав системно протидіяти «тіньовому» флоту москви – Велика Британія та ЄС домовилися спільно координувати відповідні зусилля. Заявлені наміри стали поступово набувати обрисів після періоду літніх відпусток – починаючи із вересня Лондон щомісяця розширював свій санкційний перелік російських танкерів, швидко очоливши західну коаліцію за кількістю покараних суден.

«На сьогодні Велика Британія наклала санкції за транспортування російських енергоресурсів більш як на 100 суден, включно з 93 нафтовими танкерами – більш ніж будь-яка інша країна. Постійні зусилля з боротьби проти «тіньового» флоту змушують ці судна простоювати поза портами, що коштує Путіну та його військовим зусиллям марно втрачених мільйонів», – заявив офіс прем’єра 17 грудня, оголошуючи останній на сьогодні британський пакет.

Один із прикладів – танкер Moskovsky Prospect (IMO: 9511521), проти якого вже запровадила санкції Британія 17 жовтня. 1 листопада судно перейменували на Meridian, до кінця листопада воно також пройшло процедури зміни країни-прапора, оператора та зареєстрованого власника після введення британських санкцій. Дуже показова різниця оперативності зацікавлених сторін.

Скільки танкерів російського «тіньового» флоту санкціонували союзники?

З 12 жовтня 2023 року до 17 грудня 2024 року США, Велика Британія та ЄС, реагуючи на порушення обмежень морського російського експорту нафти та нафтопродуктів, запровадили більш ніж десять пакетів санкцій і сумарно внесли до своїх санкційних списків 191 танкер, у тому числі 166 нафтових і 25 нафтопродуктових танкерів. Зокрема чорний список США налічує 39 танкерів (33 нафтових і 6 нафтопродуктових), Великої Британії – 93 (85 і 8), ЄС – 59 (48 і 11).

Із зазначеної загальної кількості частина суден, а саме 48, одночасно перебувають у санкційних списках двох або трьох юрисдикцій. Вперше практику накладати «перехресні» санкції застосував ЄС у своєму першому пакеті 24 червня. Тоді Брюссель покарав 17 танкерів – проти чотирьох із цих суден уже діяли санкції США, проти трьох – санкції Великої Британії. Відтоді деякі наступні пакети містили судна, проти яких раніше запроваджували санкції партнери.

Отже, нині під санкціями принаймні однієї юрисдикції перебувають 143 танкери, у тому числі 121 нафтовий і 22 нафтопродуктових.

Санкційний статус забороняє взаємодіяти із суднами, зокрема страхувати, бункерувати, ремонтувати, комплектувати екіпажем тощо. Так само заборонено мати справи з вантажами, які вони перевозять. Усім, хто порушить встановлені заборони, загрожують вторинні санкції.

Хоча США припинили заходи безпосередньо проти російських танкерів, Вашингтон продовжував запроваджувати санкції проти «тіньового» флоту Ірану та Венесуели. Зауважимо, що частина цього флоту залучається до обслуговування російських потоків нафти. Деякі танкери, раніше покарані OFAC, згодом потрапили під санкції ЄС, наприклад Siri (IMO: 9281683) або Daksha (IMO: 9259185).

Які танкери покарані союзниками?

Перелік підсанкційних нафтових танкерів, у якому перебуває 121 судно, представлений великотоннажними танкерами (VLCC, дедвейт 200 000 – 320 000 тонн), суецмаксами (120 000 – 180 000 тонн), афрамаксами (75 000 – 120 000 тонн) і суднами меншого типу. Переважну більшість становлять афрамакси – 93 судна. У списку також 24 суецмакси та 2 великотоннажні танкери. Загальний дедвейт нафтових танкерів наближається до 15 млн тонн.

Така кількісна вибірка підсанкційних суден за типами пропорційно відповідає структурі флоту, який обслуговує експорт російської нафти.

У списку підсанкційних нафтопродуктових танкерів, який нараховує 22 судна, перебувають танкери дедвейтом від 1500 до 106 000 тонн. Переважають продуктовози дедвейтом 37 000 – 46 000 тонн. Загальний дедвейт – близько 1,1 млн тонн.

Скільки підсанкційних нафтових танкерів відновили перевезення?

Після запровадження американських санкцій підсанкційні танкери припинили комерційну активність. Проте через декілька місяців простою до перевезень почали повертатися деякі судна. Спочатку комерційні рейси відновив суецмакс SCF Primorye (IMO: 9421960) – наприкінці квітня. Цей танкер OFAC внесло до свого першого пакету санкцій, ухваленого 12 жовтня 2023 року. У наступні місяці на маршрути повернулися суецмакси Bratsk (IMO: 9411020) і Belgorod (IMO: 9412359) – відповідно у травні та червні.

Додамо також, що росія активно використовує танкери, проти яких запровадили санкції США в рамках санкційної політики щодо Ірану.

Чиї санкції ефективніші?

Зауважимо, що серед підсанкційних нафтових танкерів, які повернулися до перевезень, переважають судна, покарані Великою Британією. Наведемо красномовний факт, який демонструє реальну дієздатність британських санкцій: усі 19 нафтових танкерів, проти яких Лондон запровадив санкції 18 липня та 11 вересня, відновили комерційні рейси. Зацікавленій стороні знадобилося приблизно два місяці, щоб повернути судна на маршрути.

Така різниця засвідчує важливу роль США в санкційній політиці союзників. Прийнятний цільовий орієнтир очікуваних американських санкцій озвучив колишній економічний радник Білого дому Пітер Харрелл. «Метою нових масштабних санкцій має стати двозначне зниження їхніх експортних надходжень протягом періоду від 6 до 12 місяців», – заявив експерт виданню The Washington Post, коментуючи наміри команди чинного президента запровадити жорсткіші санкції.

Та якнайкраще підсумовує санкційну історію щодо танкерного флоту керівник українського Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, вказуючи траєкторію виходу за межі поля формальних санкцій. «Треба ставити перед нашими друзями, союзниками та партнерами питання щодо радикального оновлення світової санкційної політики. Змінювати санкційну політику треба так, щоб наші друзі, союзники і партнери зрозуміли: міжнародне морське право, вільна торгівля, свобода транзиту – це все з мирного часу», – заявив експерт після ухвалення чергового британського пакету санкцій.