Вартість посилок із-за кордону зросте на 20%. Депутати хочуть обкласти ПДВ всі онлайн-покупки
Чому український бізнес це підтримує
Парламентарі планують запровадити ПДВ на всі товари, які українці купують в іноземних онлайн-магазинах чи на маркетплейсах, незалежно від їх вартості. Нагадаємо: на сьогодні в Україну дозволено ввезення посилок вартістю до 150 євро (в еквіваленті) без сплати податків і зборів.
Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, він уже подав на реєстрацію до Верховної Ради законопроєкти, які передбачають зміни до Митного та Податкового кодексів.
Mind розібрався, як це вплине на вартість посилок та онлайн-шопінг.
Що взагалі відбувається з оподаткуванням посилок?
Рада ще наприкінці 2018 року ухвалила поправки до Податкового кодексу, згідно з якими пільговий ліміт для іноземних поштових відправлень було знижено зі 150 євро до 100 євро (в еквіваленті).
Отже, посилки вартістю до 100 євро не оподатковувалися. В іншому випадку із суми перевищення потрібно було сплачувати ввізне мито та ПДВ.
На початку 2022 року парламент повернув колишню суму для безмитного ввезення товарів на територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, яка становила 150 євро.
Влітку 2024 року, коли Кабінет Міністрів представив законопроєкт №11416 із поправками до податкового законодавства, у ньому, серед іншого, містилася норма про впровадження ПДВ для всіх посилок вартістю понад 45 євро. Але після доопрацювання законопроєкту до другого читання відповідний пункт із нього було видалено, тому до ухваленого закону №4015-IX норма про оподаткування міжнародних посилок не потрапила.
Які зміни в оподаткуванні запропоновані цього разу?
Від ідеї знизити граничну суму для стягнення ПДВ з міжнародних поштових та експрес-відправлень депутати не відмовилися. Ба більше, ще восени 2024 року дискусія перейшла у площину, що потрібно не просто знижувати неоподатковуваний ліміт, а повністю скасовувати пільгу як таку.
У результаті запропоновані такі поправки (оскільки тексти законопроєктів ще не опубліковані, відштовхуємося від публічно оприлюдненої депутатами інформації):
- товари, які фізособа купує на іноземних маркетплейсах або на інших подібних платформах, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їхньої ціни. Ввізне мито з таких товарів стягуватиметься, лише якщо їхня вартість перевищує 150 євро;
- фізособи будуть позбавлені сплати ПДВ із закордонних посилок вартістю до 45 євро за умови, що такі товари на їхню адресу відправляють інші фізособи без будь-якої оплати та комерційної мети;
- з метою податкового адміністрування та спрощення оформлення посилок на митниці буде передбачено можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів, маркетплейсом або іншою онлайн-платформою. Тобто сплата ПДВ торговельним майданчиком за замовчуванням виключить потребу здійснювати додаткові митні платежі з боку покупця;
- буде запроваджено нову митну декларацію для товарів із незначною вартістю з таким самим набором даних, як у формі митної декларації, яка існує у країнах ЄС.
Хто лобіює запровадження ПДВ для посилок?
Голова профільного комітету заявив, що ініціатива з оподаткування посилок виходила не від нього, а від багатьох бізнес-асоціацій, які й розробляли відповідні поправки до законодавства.
Зокрема, це Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Американська торгова палата (ACC), Українська рада бізнесу (УРБ), Торгово-промислова палата (ТППУ) та інші.
Якщо проаналізувати заяви та звернення цих організацій (повні тексти є в розпорядженні Mind), то аргументи зводяться до таких тез.
1. Імпорт товарів за допомогою поштових посилок та інших міжнародних експрес-відправлень сприяє ухиленню від оподаткування та призводить до значних втрат державного бюджету, які сягають 8–9 млрд грн на рік.
2. Загальна кількість і вартість міжнародних відправлень, які були ввезені до України протягом 2022–2023 років і за 9 місяців 2024 року (дані Інституту соціально-економічної трансформації, ІСЕТ), становить 137,5 млн одиниць загальною вартістю 185 млрд грн.
Джерело: дані ІСЕТ
3. Сума операцій, які були звільнені від ПДВ згідно з чинною пільгою в розмірі 150 євро, у 2022 році становила 23 млрд грн, у 2023 році – 40,1 млрд грн, за 9 місяців 2024 року досягла 44,6 млрд грн.
4. Найбільше міжнародних відправлень (близько 92%), митна вартість яких не перевищує 150 євро, потрапляють в Україну з Латвії, Китаю, Польщі, Естонії та США.
Джерело: дані ІСЕТ
5. Серед 100 найбільших одержувачів міжнародних посилок – 81 фізособа. Ці адресати отримали за 9 місяців 2024 року понад 18,7 тис. посилок, або в середньому 232 посилки на одну особу (дані ІСЕТ). При цьому митна вартість жодної із цих посилок не перевищувала 150 євро.
6. Такі умови допомагають розвиватися тіньовому ринку онлайн-торгівлі та сприяють контрабанді, створюють сприятливі умови для іноземних виробників і дискримінують український бізнес, призводять до погіршення умов зовнішньої торгівлі та витіснення легальних ритейлерів із ринку (на догоду таким майданчикам, як Aliexpress, Temu, eBay тощо).
7. Якби пільга для посилок була скасована ще 2024 року, держбюджет одержав би 11,8 млрд грн, а при її скасуванні у 2025 році державна скарбниця додатково може отримати 17,7 млрд грн ПДВ.
Також бізнес-асоціації посилаються на законодавство ЄС, згідно з вимогами якого всі посилки оподатковуються з першого євро, а Єврокомісія розглядає додаткові заходи у вигляді введення мита на міжнародні відправлення.
Але заради справедливості слід зазначити, що є країни, які не відмовилися від безподаткового ввезення для посилок. Причому вартість міжнародних відправлень, які звільнені від ПДВ, іноді в рази вища, ніж в Україні. Наприклад, у Японії це $99, у Грузії – $125, у США – $800, в Австралії – $1000, у Казахстані – $1063.
Наскільки подорожчають покупки за кордоном?
Якщо парламент ухвалить зміни, які були озвучені вище, механізм оподаткування посилок буде наступним.
При вартості поштового відправлення до 150 євро покупець платитиме ПДВ. Якщо ж міжнародна посилка буде дорожчою за 150 євро, доведеться заплатити ПДВ і мито на суму перевищення. Чинні ставки ПДВ та мита для посилок становлять 20% і 10% відповідно. Найімовірніше, вони залишаться і після скасування неоподатковуваного ліміту.
Як це вплине на підсумкову вартість закордонних покупок, можна побачити в таблиці нижче.
| Вартість посилки, євро | У рамках чинного законодавства | У разі скасування пільг | ||||
| Мито, євро | ПДВ, євро | Разом зборів, євро | Мито, євро | ПДВ, євро | Разом зборів, євро | |
| 100 | Не стягується | Не стягується | Не стягується | Не стягується | 20 | 20 |
| 150 | Не стягується | Не стягується | Не стягується | Не стягується | 30 | 30 |
| 170 | 2 | 4,4 | 6.4 | 2 | 34.4 | 36.4 |
| 200 | 5 | 11 | 16 | 5 | 41 | 46 |
Товари з іноземних онлайн-магазинів подорожчають для кінцевого покупця щонайменше на 20%, що зробить онлайн-шопінг невигідним. І зовсім неважливо, яким буде товар – копійчаний чохол для смартфона чи дорогий ноутбук. Дорожчими стануть усі покупки.
При цьому ритейлери, які імпортують товари в Україну великими партіями, справді виграють, оскільки вони зможуть без сорому підняти ціни для покупців усередині країни. Водночас бізнес невеликих підприємців, які перепродають закордонні товари, опиниться під загрозою.
Але, що найголовніше, немає жодних гарантій, що додаткове податкове навантаження дозволить викорінити контрабанду. Тобто сірий ринок електроніки, аксесуарів та іншої продукції навряд чи кудись зникне. Просто схеми ввезення товарів «у валізах» стануть більш витонченими та дорогими для тих, хто їх використовує.
А отже, державний бюджет знову не отримає бажаних мільярдів гривень, про які заявляють депутати та бізнес-асоціації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
