$42 млрд від міжнародних партнерів, військовий збір на рівні 5% та реформа митниці: чим іще запам'ятався 2024 рік для сектору держфінансів
І що буде з наповненням бюджету у 2025 році
Затяжна війна продовжує викачувати гроші з державної скарбниці. Зокрема це пов'язано з дедалі більшими витратами на безпеку та оборону, обсяг яких за підсумками 2024 року перевищить 2 трлн грн, тобто становитиме приблизно третину ВВП України.
При цьому дефіцит державного бюджету у 2024 році досягне 1,8 трлн грн, або близько 24% ВВП. Але грошей для його покриття катастрофічно не вистачає. Тому Україна продовжує шукати в міжнародних партнерів кошти для того, щоб залатати бюджетні «дірки».
Втім питання внутрішньої мобілізації ресурсів (запозичення за рахунок військових облігацій, податки та збори), як і раніше, на порядку денному. Потреба у грошах настільки велика, що депутати в жовтні ухвалили поправки до Податкового кодексу про підвищення ставок військового збору й окремих податків, що стало вкрай неприємною новиною для бізнесу, на який ляже податковий тягар.
Крім того, Міністерство фінансів разом із Національним банком продовжують агітувати за вкладення в ОВДП, кошти від яких мають іти не лише на бюджетні потреби, а й на інші цілі, пов'язані з відновленням економіки.
У 2025 році наповнення державного бюджету стане для влади ще нетривіальнішим завданням. Грошей в економіці більше не стає, бізнес задушений податками, а іноземні партнери (насамперед Міжнародний валютний фонд) уже відкрито заявляють, що Україні потрібно розраховувати здебільшого на ті кошти, які вдається акумулювати всередині країни.
Mind проаналізував, з якими результатами фіскальний сектор закінчує 2024 рік і які виклики постануть перед сферою держфінансів у 2025 році.
Успіх року: міжнародні партнери знову врятували держбюджет
Попри ризик зриву закордонної грошової підтримки на початку 2024 року, Україна таки отримає необхідний обсяг річного фінансування.
Йдеться про суму у $42 млрд, з якої за 11 місяців надійшло $32,4 млрд. Отже, на грудень залишалося трохи менше ніж $10 млрд. З них уже близько $4,3 млрд (4,1 млрд євро) виділив Європейський Союз, $1 млрд – Японія та Велика Британія за спільною програмою зі Світовим Банком і ще $1 млрд – США як гранту, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Також у другій половині грудня МВФ погодив новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Щоправда, частка грантів у міжнародному фінансуванні України 2024 року становить менше 30%, решта 70% коштів – це позики, переважно пільгові. Але їх рано чи пізно доведеться повертати.
У 2025 році план зовнішнього фінансування – не менше ніж $38 млрд. Цих коштів має вистачити для того, щоб покрити левову частку бюджетного дефіциту в розмірі 1,64 трлн грн.
Як і в минулі роки Україна розраховує на грошову підтримку з боку США (хоча через зміну влади грошовий потік зі Штатів може вичерпатися), на Євросоюз у рамках трирічної програми фінансування Ukraine Facility на 50 млрд євро та на надходження від заморожених активів рф у сумі близько $22 млрд.
Провал року: зростання податкового тиску
Ще влітку 2024 року розпочалася дискусія щодо необхідності збільшити податкові надходження до держбюджету, щоб додатково знайти близько 500 млрд грн на потреби безпеки та оборони.
У результаті в парламенті з'явився законопроєкт №11416, який після доопрацювання трансформувався в законопроєкт №11416-д. Його Рада ухвалила в жовтні, і відповідний закон за №4015-IX набув чинності з 1 грудня.
Головними нормами стало підвищення базової ставки військового збору з 1,5% до 5%; запровадження військового збору в розмірі 10% мінімальної зарплати підприємців – платників 1 та 2 групи єдиного податку; запровадження військового збору в обсязі 1% від доходу підприємців 3 групи єдиного податку; підвищення ставки податку на прибуток для банків із 25% до 50% та підвищення ставки податку на прибуток для інших фінустанов (крім страховиків) з 18% до 25%.
Бізнес-спільнота сприйняла ці новації доволі критично, оскільки така радикальна зміна податкової політики може призвести не тільки до закриття компаній і ліквідації фізосіб-підприємців (за даними Opendatabot, з початку дії закону № 4015-IX понад 22 000 ФОП припинили роботу), а й до їхньої міграції в «тінь».
Отже, держбюджет усе одно не отримає відчутного припливу коштів. Причому навіть офіційні прогнози щодо податкових платежів доволі скромні. Нові податкові правила й умови у 2025 році мають додатково забезпечити 141 млрд грн, це приблизно 7% загального плану податкових надходжень, який становить 2 трлн грн.
Але депутати не планують зупинятися на досягнутому. Вже у першій половині 2025 року Рада може повернутися до перегляду податків. Найімовірніший сценарій, який згадував у тому числі й МВФ – це підвищення ПДВ. Його нова ставка може бути зафіксована на рівні 22% проти нинішніх 20%.
Виклик року: масштабна детінізація бізнесу
Державна податкова служба (ДПС) з ініціативи народних депутатів разом із правоохоронними структурами ще на початку 2023 року зробила перші кроки щодо детінізації окремих сфер бізнесу.
Першою було розкрито схему міскодингу (підміни платежів) за участю онлайн-казино, банків та платіжних систем. Після цього фіскали та силовики взялися за ринок підакцизної продукції. У 2024 році в поле зору податкових органів потрапили інтернет-торгівля та великі мережі електроніки й побутової техніки. Сумарно лише за 10 місяців 2024 року надходження до держбюджету від детінізації у валютному еквіваленті сягнули $1,67 млрд.
За даними податково-фінансового комітету Ради на початок грудня, алкогольна галузь збільшила за рік виручку на 25%, а сплату податків – на 1,8 млрд рік. Паливний бізнес наростив сплату податків на 5,6 млрд грн. Ринок азартних ігор поповнив з початку 2024 року держбюджет на 16 млрд грн. А легальні обороти у сфері торгівлі протягом року збільшилися на 34%, або на 105,6 млрд грн.
Компаніям і підприємцям, які ігнорують сплату податків, особливо розслаблятися не варто. У 2025 році кампанія з детінізації продовжиться. Акцент буде не лише на закритті нелегальних цехів із виробництва алкоголю або на ліквідації підпільних казино, а й на «виведення на світло» майданчиків із продажу автомобілів із пробігом (для цього парламент уже ухвалив окремий законопроєкт №9083) та на боротьбу із зарплатами у «конвертах», обсяг яких становить приблизно 100 млрд грн на рік.
Угода року: реструктуризація єврооблігацій на $23 млрд
Влітку Мінфін почав вести перемовини з кредиторами, які є власникам єврооблігацій України. Метою було відстрочити виплати та переглянути умови погашення суверенного боргу на суму $23,4 млрд.
У підсумку сторони дійшли наступної угоди: Україна випускає на заміну «старим» єврооблігаціям нові цінні папери:
- облігації «А» – чотири серії з погашенням у 2029, 2034, 2035 та 2036 роках;
- облігації «В» – чотири серії з погашенням у 2030, 2034, 2035 та 2036 роках.
Дохідність паперів поступово зростатиме і становитиме від 1,75% у 2024–2025 роках до 7,75% у 3034–3036 роках.
Погашення єврооблігацій було відстрочено на 5 років до 2029 року. Крім того, протягом 2025–2028 років економія для держбюджету на обслуговуванні зовнішнього боргу становитиме $11,4 млрд, а на горизонті до 2023 року – $22,8 млрд. До 2029 року Україна щорічно витрачатиме на обслуговування єврооблігацій від $200 до $800 млн на рік.
З урахуванням накопиченого державного боргу, який уже впритул наблизився до 100% ВВП (його обсяг $155 млрд на 1 листопада 2024 року), ця угода безумовно вигідна для України.
Проте у 2025 році все одно доведеться повернути іноземним кредиторам суттєву суму. Виплати на погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу з держбюджету становитимуть близько $7,5 млрд, що, втім, все одно на 63% менше, ніж у 2024 році.
Інтрига року: перезавантаження БЕБ та Держмитниці
Верховна Рада у 2024 році таки спромоглася на законодавчому рівні запустити процес реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної митної служби (ДМС).
Для цього парламент у червні ухвалив законопроєкт №10439 (закон № 3840-IX), у якому прописані правила конкурсного відбору директора БЕБ, а у вересні – законопроект № 6490-д (закон № 3977-IX), який регулює порядок призначення голови Держмитниці. Також згадані закони встановлюють вимоги до профпридатності інших співробітників цих органів, до їхньої переатестації, передбачають механізми контролю за діяльністю БЕБ і ДМС.
Але головна інтрига, звісно, була саме у відборі керівників відомств. Особливо після того, як колишні посадовці стали фігурантами гучних скандалів.
У лютому 2023 року Кабінет Міністрів звільнив майже все керівництво митниці, зокрема виконувача обов'язків голови В'ячеслава Демченка. Це сталося після серії обшуків у структурах ДМС, які виявили схеми розкрадання експорту українського зерна.
У квітні 2023 року Кабмін звільнив із посади директора БЕБ Вадима Мельника, якого неодноразово критикували за те, що відомство під його керівництвом скопіювало модель поведінки податкової міліції й тиснуло на бізнес.
Проте під кінець 2024 року конкурси з вибору кандидатів на посаду глав БЕБ і ДМС так і не проведені. Бюро оголосило початок приймання документів від потенційних претендентів із 24 грудня, крайній строк подання – 24 січня 2025 року. А щодо конкурсу на місце керівника Держмитниці й досі немає жодних даних.
Тому, хто саме очолюватиме БЕБ та ДМС, і чи буде чергова спроба їх реформування успішною, стане відомо лише у 2025 році.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
