У Києві відбувся Mind Export Summit 2025. Про що говорили зі сцени та в кулуарах?
Як вивести свій продукт за кордон: реальні кейси від бізнесу, поради від експертів і концепції від посадовців
13 лютого у Києві відбувся Mind Export Summit 2025 – спеціальний захід для тих, хто готовий масштабувати свій бізнес на зовнішні ринки або вже досяг певних результатів на цьому шляху.
Після рекордного 2021-го та початку повномасштабної війни саме зарубіжні ринки стали для українського бізнесу ключовим напрямком розвитку. У 2023 році український експорт на 82% перевищив показник 2022-го. У 2024 році наша держава збільшила обсяг експорту на 15% проти 2023 року.
Але експорт неможливий без компаній, які обрали своїм вектором зовнішню експансію. Амбітні, ризикові, розумні та відкриті до нових можливостей – саме такими українських підприємців бачить світ.
Як на тлі воєнних викликів створити продукт, який стане цікавим для закордонних клієнтів? Що найбільше чіпляє європейців, американців, австралійців і жителів ОАЕ у продукції made in Ukraine? Як краще заходити на різні ринки та хто виграє у спарингу між тематичними профільними виставками й черезтинним радіо місцевих ритейлерів? Та й узагалі: навіщо китайцям мед із-під Черкас, а ірландцям – дощовики з Луцька?
Щоб отримати доступ до відеотрансляції, підпишіться на Mind.ua
Під час Mind Export Summit його учасники розповідатимуть про ці та інші нюанси, а також поділяться практичними інструкціями щодо розширення ринків збуту за межами України.
Докладно – у текстовій трансляції:
Україна має всі шанси стати не лише аграрним партнером Європи, а й ключовим гравцем у сфері технологій і промислового аутсорсингу.
Про це під час Mind Export Summit 2025 заявив Богдан Мальнєв, партнер, юридична практика, EY в Україні.
Від сировинного експорту до продукції з доданою вартістю
«Україна стає сільськогосподарським індустріальним бек’ярдом Європи. Але повинен бути рух у бік продуктів із вищою доданою вартістю – органічної продукції, вина, готових харчових виробів. Нам потрібно виходити за межі експорту лише соняшнику та кукурудзи», – наголосив Мальнєв.
За даними досліджень, частка сільського господарства в експорті України зросла з 16% у 2000-х до понад 40% сьогодні. Водночас 80% підприємств досі не експортують вироблену продукцію, що свідчить про значний нереалізований потенціал.
Нові можливості для військових технологій
Окрім агросектору, Україна може стати лідером у сфері військових технологій. «Український оборонний сектор розвивається дуже швидко, але його експортний потенціал досі не розкритий. Держава має ухвалити рішення щодо експорту цих технологій», – зазначив Мальнєв.
Динаміка українського бізнесу
Розвиток українського бізнесу свідчить про активну експансію:
- чотириразове зростання експорту IT-послуг між 2012 і 2021 роками;
- перший український «єдиноріг» Grammarly залучив $110 млн інвестицій у 2010-х роках;
- кількість компаній, що працюють із міжнародними ринками, зросла вчетверо до 2024 року.
Що далі?
Українські компанії мають можливість розширювати присутність на міжнародних ринках через:
- експорт агропродукції з високою доданою вартістю;
- розвиток військових технологій І продукції подвійного призначення;
- інтеграцію бізнесів, орієнтованих на діаспору, в економіки ЄС;
- активізацію малих і середніх технологічних виробництв у Європі.
Попри триваючу війну, український експорт демонструє зростання. За підсумками 2024 року його обсяг склав $41,7 млрд, що на 15% більше, ніж у 2023 році. Основними ринками збуту залишаються країни ЄС, водночас спостерігається зміщення акцентів у географії поставок та товарній структурі.
Про це заявив фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк під час виступу на Mind Export Summit 2025.
«Можна констатувати, що Україна почала нарощувати експорт товарів, попри те, що триває третій рік повномасштабної війни», – зазначив експерт.
Водночас, за його словами, хоча нинішній приріст є значним, експортні обсяги ще не досягли рівня 2019-2021 років.
«Ми ще далекі від тих показників, які були в більш сприятливі роки. Потрібно консолідувати зусилля бізнесу та влади, щоб надолужити втрачене і забезпечити макрофінансову стабільність», – наголосив Корнилюк.
Географія експорту: європейський вектор зміцнюється
У 2024 році ключовими торговельними партнерами України стали:
- Польща – лідер серед країн-імпортерів
- Німеччина та Іспанія – значно наростили імпорт українських товарів
- Китай та Туреччина – зберігають важливу роль, проте їх частка дещо знизилася
- США, Індія та Єгипет – серед важливих партнерів поза Європою
За словами Корнилюка, ЄС уже займає понад 50% усього українського експорту, що є свідченням посилення євроінтеграції.
«Якщо порівняти з 2020 роком, то раніше великий обсяг поставок йшов до Китаю та інших азійських країн. Сьогодні ж вектор розвернувся в бік Європи», – зазначив він.
При цьому Румунія, яка у 2023 році була другим найбільшим партнером, поступилася Іспанії, Німеччині, Нідерландам та Італії.
Що експортує Україна: агросировина домінує, але з’являються нові тренди
Структура експорту залишається орієнтованою на агропродукцію, яка складає понад 50% від загального обсягу. Основні категорії:
- Зернові культури – основний драйвер зростання
- Олія та жири – важлива складова поставок
- Метали та руда – на другому місці після агросектора
Водночас фіксується збільшення експорту продукції з більшою доданою вартістю:
Текстиль і одяг – +$181 млн у 2024 році
М'ясо та субпродукти – стабільне зростання
Машинобудування та хімічна продукція – перспективні сектори
«Український експорт поступово відходить від сиро'виної моделі, однак цей процес ще далекий від завершення», – підкреслив Корнилюк.
Висновки та перспективи
За словами експерта, Україна має нарощувати виробництво товарів з вищою доданою вартістю, розширювати переробку агропродукції та розвивати промисловий сектор.
«Ми бачимо позитивну динаміку, але важливо закріпити ці успіхи. Бізнесу та владі слід сфокусуватися на розвитку секторів, здатних забезпечити стабільний приплив валютної виручки», – підсумував Корнилюк.
Що далі?
- Розширення експорту готових харчових продуктів та органічної продукції
- Розвиток військових технологій та продукції подвійного призначення
- Підтримка малого та середнього бізнесу для виходу на міжнародні ринки
Державна програма доступного кредитування «5-7-9%» зазнала змін: якщо торік 90% кредитів для мікро-, малого та середнього бізнесу видавалися за цією програмою, то зараз частка скоротилася до 70%.
Про це повідомила Наталя Буткова-Вітвіцька, член правління Ощадбанку.
«Минулого року з 10 кредитів ми видавали 9 за програмою «5-7-9». Нині ця цифра знизилася до 7 з 10», – зазначила вона.
Зміни пов'язані з виконанням зобов’язань перед міжнародними фінансовими інституціями, а також із переглядом цілей програми. Вона й надалі підтримуватиме мікро-, малий і середній бізнес, але для корпоративного сегменту доступ до пільгового фінансування обмежуватиметься.
Очікуються подальші коригування, зокрема щодо неінвестиційних проєктів, що може вплинути на доступність коштів для підприємців.
В Україні спостерігається новий тренд у експортній діяльності: підприємці все більше орієнтуються на ринки Азії та Африки, поступово відходячи від традиційного фокусу на Європу.
Цю тенденцію підтвердили експерти на дискусії, присвяченій державним програмам підтримки виходу на міжнародні ринки, яка відбулася на Mind Export Summit 2025.
Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs, поділився власним досвідом, зазначивши, що після поїздки до В'єтнаму та Сингапуру він впевнений у великих бізнес-можливостях саме у В'єтнамі.
«В'єтнам дуже зацікавлений у співпраці з Україною. Ми бачимо великий інтерес із боку місцевих бізнесменів», – сказав він, наголосивши на важливості взаємодії з новими ринками для розвитку українського експорту. «Стосовно Сингапуру, то хоча це й маленька країна, але вона, безумовно, має великий потенціал як хаб для бізнесу», – додав Бондаренко.
Олександра Сологуб, операційна директорка платформи Nazovni.online, наголосила, що платформа вже працює з понад 120 країнами й активно сприяє українському бізнесу у виході на нові ринки, зокрема в Азії та Африці.
«Ми бачимо, що наразі більша частина українських компаній усе більше орієнтується на країни Азії та Африки. Це нові ринки, де є високий попит на наші товари та послуги. Зараз ми бачимо, як В'єтнам, Сингапур і навіть країни Африки стають важливими для розвитку експорту українських товарів», – зазначила Сологуб.
За її словами, платформа вже зареєструвала понад 2700 компаній і опрацювала більш ніж 13 000 запитів за останні три роки. «Це говорить про зростання інтересу до виходу на міжнародні ринки, і ми активно допомагаємо компаніям адаптуватися до нових умов».
Євген Мотолиженко, начальник відділу міжнародної співпраці ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», поділився деталями про основні тренди, що спостерігаються в експортних секторах.
«Наразі харчова промисловість займає лідерські позиції серед українських експортних товарів, також є великий потенціал у легкій промисловості, фармацевтиці та косметичній галузі. Однак однією з найцікавіших сфер є машинобудування, незважаючи на деякі політичні складнощі в цій галузі», – сказав Мотолиженко.
Він наголосив важливість підтримки реального сектору економіки та зазначив, що Україна має значний потенціал у розвитку експортних товарів, таких, як продукти харчування, меблі та інші товари, що можуть стати «скритими чемпіонами» на міжнародному ринку.
Мотолиженко також розповів про аналітику, яку проводить їхній офіс, а також про те, з якою країною та секторами зараз варто зосереджуватися на співпраці. Зокрема, «країни Європи, Азії та обидві Америки наразі є основними торговими партнерами, а харчова промисловість, легка промисловість і фармацевтика лідирують в експортному потенціалі», – зазначив він.
Після значного падіння експорту, що спостерігалося в 2022–2023 роках через військову агресію росії, українські підприємства активно відновлюють експортну діяльність. Експорт України впав з $68 млрд у 2021 році до $47 млрд у 2023-му, але у 2024 році вже спостерігається відновлення.
Про це йшлося на дискусії, присвяченій державним програмам підтримки виходу на міжнародні ринки, яка відбулася на Mind Export Summit 2025.
Олександра Сологуб, операційна директорка Nazovni.online, звернула увагу на відновлення експорту після значного спаду в 2022–2023 роках.
«У 2021 році експорт України становив $68 млрд, у 2023-му знизився до $47 мільярдів, а в 2024 році ми побачили певне зростання – $52 млрд», – зазначила Сологуб. Проте, за її словами, економісти і підприємці повинні звертати увагу на зменшення обсягів експорту послуг, особливо в IT-секторі. «Це залежить від глобальних трендів, і на це треба звертати увагу», – додала вона.
Сологуб також наголосила на важливості підтримки підприємців на міжнародних виставках, зокрема в Італії, де українські компанії зекономили понад 750 тис. євро. «Ми допомагаємо компаніям не лише звертатися до економічних дипломатів, а й брати участь у виставках на пільгових умовах. Це велика перевага для українського бізнесу», – зауважила вона.
Євген Мотолиженко, начальник відділу міжнародної співпраці ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», також наголосив на значущості участі в міжнародних виставках. Він згадав найбільшу виставку в Об'єднаних Арабських Еміратах GalFood, де українські компанії мають шанс не лише показати свою продукцію, а й налагодити важливі зв'язки для виходу на зовнішні ринки.
«На таких виставках, як Biopharm у Німеччині, наші компанії не тільки презентують себе, а й знаходять нових партнерів. Це критично важливо для українських експортерів», – поділився Мотолиженко.
Він також розповів про кейс компанії «Андретан», якій допомогли в аналітиці ринку, що дозволило адаптувати експортну стратегію та ефективно виходити на нові ринки.
«Вони змінили свою стратегію після отриманої аналітики та зрозуміли, що в Німеччині, наприклад, попит на консервативний стиль одягу набагато вищий, ніж в Італії», – розповів він.
Віктор Квашенко, керівник компанії Wanted Vegan, також поділився своїм досвідом отримання державної підтримки. Квашенко згадав, як їхня компанія пройшла підготовку до експертної готовності через програму Офісу з розвитку підприємництва, що дозволило їм мати аналітику для розширення експорту.
«Ми брали участь у Riga Food Expo й уже підписали контракт із клієнтом із Латвії. За перші два місяці зробили два відвантаження, що відповідає нашим місячним продажам в Україні», – розповів він.
Квашенко також наголосив на важливості державної програми підтримки для розвитку малих та середніх підприємств: «Це була чудова можливість для нас розширити свої горизонти й підвищити рівень бізнесу. Ми вже маємо чудові результати, і це лише початок», – додав Квашенко.
Попри те що Україна експортувала меблів на $900 млн у 2024 році, потенціал галузі значно більший – до $5–6 млрд.
Олександра Сологуб, операційна директорка платформи Nazovni.online, акцентувала на важливості аналізу ринку перед виходом на зовнішні ринки.
Вона зазначила: «Підготовка до експорту – це ключовий етап. Необхідно оцінити свої сильні сторони, обрати цільові країни, а також чітко спланувати стратегію. Один із головних помилок підприємців – відправлення запитів до 80 країн без належного аналізу. Це не є стратегічно правильним, адже без чіткої стратегії і без розуміння ринку ви не отримаєте результату».
Євген Мотолиженко, начальник відділу міжнародної співпраці в Державному підприємстві «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», наголосив на ролі міжнародних виставок як інструменту для українських експортерів.
«Виставки – це не просто можливість продемонструвати продукцію, а й шанс встановити важливі бізнес-контакти. Це дає найбільший ефект, особливо для малих і середніх підприємств, адже через знайомства, набуті під час виставки, можна вийти на нові ринки», – сказав він.
За його словами, участь у таких заходах на об'єднаних стендах значно збільшує шанси на успіх.
Віктор Квашенко, керівник компанії Wanted Vegan, додав, що важливо використовувати можливості міжнародних донорських програм та ініціатив. «Ми завжди активно шукаємо й використовуємо донорські програми, адже навіть дрібниці можуть привести до великих результатів. Як би не здавалось, що одна подія чи одна програма не дасть миттєвих результатів, кожен крок – це частина великої стратегії».
За словами Квашенка, навіть якщо бізнес здається маленьким чи не готовим до великих змін, кожна можливість, яку можна мати завдяки цим програмам, є цінною.
Компанія Howcow експортує 99,9% свого продукту – розумного ошийника для худоби, і це лише один із прикладів того, як українські технології успішно виходять на міжнародний ринок.
Про це йшлося на панельній дискусії «Українські технології у світі. Нові реалії виходу на глобальні ринки для українських технологічних компаній» на Mind Export Summit 2025.
Володимир Шевчук, CEO компанії Howcow, розповів, що їхня компанія розробляє інноваційні технології для фермерів, зокрема, розумний ошийник для великої рогатої худоби та CRM-систему для підвищення прибутковості тварин.
Він зазначив, що 99,9% їхнього експорту спрямоване на міжнародні ринки, а наукова складова розробки базується виключно на українських інститутах.
Однак, за його словами, перша спроба виходу на американський ринок не була успішною через брак ресурсів. Він розповів, що їхня команда навіть не змогла виконати перше замовлення, але це не стало перешкодою для повторного спроби: «Ми повернулися, здобули необхідне обладнання і продовжили роботу», – сказав Шевчук. Він також поділився п’ятьма шляхами для виходу на міжнародні ринки, серед яких він наголосив на важливості партнерств і зв’язків із профільними органами влади.
Зі Гимон, керівниця маркетингу HUSPI, також поділилась досвідом компанії, яка спеціалізується на аутсорсингу й зараз активно працює в сегментах фінансових та освітніх технологій. За словами Гимон, 70% їхнього бізнесу вже виходить на міжнародні ринки, зокрема в США та Німеччині.
Вона пояснила, що компанія спеціалізується на клієнтах із фінтеху та освіти, але водночас залишає частину бізнесу в Україні, щоб зберегти мозковий ресурс, який такий важливий для інновацій. «Ми не хочемо експортувати наші мозки, бо вони нам потрібні тут», – зазначила Зі Гимон.
Максим Попов, CEO 42flows.tech, також поділився досвідом своєї компанії, яка працює в галузях фінтеху та ритейлу. Попов розповів, що їхній експорт становить 70%, а основними ринками для компанії є США, Європа та Арабські Емірати. За його словами, 42flows.tech зосереджена на розробці продуктів для своїх клієнтів, зокрема у фінансовій і торговельній сферах.
Попит на українські технології зростає, і все більше країн визнають їхній потенціал для розвитку своїх ринків. Зокрема, спікери наголосили на дедалі більшої зацікавленості в українських IT-рішеннях, зокрема у сфері цифрових технологій і кібербезпеки.
Про це йшлося на панельній дискусії «Що потрібно знати про країну, до якої ви збираєтесь експортувати» на Mind Export Summit 2025.
Іван Галат, перший секретар політико-економічного відділу Посольства Чеської Республіки в Україні, розповів про перспективи українських технологій на чеському ринку:
«Я вважаю, що найбільші можливості для українських компаній в Чехії полягають у двох напрямках. Перший – це інновації. Другий – це співпраця, де одна галузь може доповнювати іншу, наприклад, у сфері машинобудування або ІТ-технологій. І ми вже маємо кілька успішних спільних проєктів між нашими країнами. Зокрема, у нас зростає попит на рішення у сфері фінтек і штучного інтелекту».
Андо Рехемаа, радник із питань економіки, бізнес-дипломатії, співробітництва та реконструкції посольства Естонської Республіки в Україні, наголосив на важливості співпраці в технологічній сфері.
«У 2024 році ми побачили, що українські цифрові технології мають великий потенціал на міжнародних ринках. Особливо це стосується таких напрямів, як кібербезпека, цифрові технології та моніторинг. Ми вважаємо, що ці сектори ставатимуть ще більш важливими в майбутньому. І вже зараз українські компанії активно працюють над новими рішеннями для таких секторів», – зазначив він.
Нікола Сібона, в. о. керівника відділу Торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, також звернув увагу на дедалі більший попит на українські технології в Європейському Союзі.
«ЄС активно працює над зняттям бар’єрів для торгівлі, і ми бачимо, як українські підприємства, особливо у сфері ІТ, стають важливою частиною європейських ланцюгів постачання. За останні десять років ми стали свідками значного розширення співпраці, і я переконаний, що в майбутньому українські інновації будуть лише розвиватися та знаходити все більше місць на європейському ринку», – наголосив він.
У ЄС готуються до зміни умов підтримки українського експорту, що відкриє нові перспективи для українських підприємств. Замість тимчасових заходів, як було протягом останніх трьох років, очікується перехід до більш стабільної та постійної співпраці, що дозволить українським компаніям виходити на європейські ринки за новими вигідними умовами.
Про це йшлося на панельній дискусії «Що потрібно знати про країну, до якої ви збираєтесь експортувати» на на Mind Export Summit 2025.
Нікола Сібона, в. о. керівника відділу Торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, детально розповів про зміни, які наближаються до реальності.
«Завдяки угоді про асоціацію з ЄС, більш як 95% митних ліній між Україною та ЄС були скасовані до 2022 року. У зв'язку з ситуацією, яка виникла після блокади морських шляхів, ми вирішили вжити заходів для підтримки українського експорту. Зараз ми обговорюємо нові умови для довгострокового співробітництва», – зазначив він.
Іван Галат, перший секретар політико-економічного відділу Посольства Чеської Республіки в Україні, наголосив на важливість цього процесу для зростання економічної співпраці.
«Незважаючи на складну ситуацію, ми бачимо стабільне зростання товарообігу з Україною. Це свідчить про глибшу інтеграцію України в ЄС. І навіть після змін економічні стосунки будуть лише зміцнюватися», – сказав Галат.
«Чим більше я знайомлюся з українським бізнесом, тим більше захоплююсь. Українці мають великий потенціал у підприємництві та управлінні. Для того щоб досягти ще більших успіхів, необхідно активніше просувати українські компанії на міжнародній арені», – підсумував Рехемаа.
Іноземні інвестори не поспішають інвестувати в Україну, оскільки інвестиційний клімат поганий.
Про це заявив Олексій Петров, директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» (СТЕ) на Mind Export Summit 2025.
«Іноземні виробники, іноземні інвестори, пропонують нашим інженерам, нашим розробникам виїжджати в їхні країни, наприклад країни Європейського Союзу, а навіть і не виїжджати, якщо є заборона, є якийсь мораторій на виїзд».
За його словами, на третій рік війни Україна продовжує втрачати час, оскільки вироби не можуть бути експортовані. Технології перевірені війною застарівають. Крім того, люди їдуть і там під брендом європейських компаній створюють підприємства.
Петров зазначив, що вироби застарівають, а компанії «втрачають можливість розвиватися та кошти».
«Ми за три роки практично зробили більше, ніж інші країни могли б зробити за 10 років. І до речі, європейці це підтверджують. І ми втрачаємо час. Технології застарівають. Інженерні думки йдуть вперед. Фінансування недостатнє на приватний сектор задля розвитку цих систем», – наголосив директор СТЕ.
Хоча Китай є безумовним лідером серед ринків електронної комерції, він є важкодоступним для українських підприємців через високі інвестиції та складні регуляції.
На цьому на Mind Export Summit 2025 акцентувала Юлія Павленко, директор міжнародних операцій АТ «Укрпошта» та ініціатор проєкту E-Export School.
«Найкраще український бізнес справляється на таких платформах, як eBay, Etsy та Amazon, з орієнтацією на Сполучені Штати та англомовні країни, а також на Австралію та Канаду», – зазначила Павленко.
Вона пояснила, що ці ринки вже знайомі українцям, і робота через маркетплейс дозволяє ефективно просувати товар, якщо він конкурентоспроможний.
За словами Павленко, Австралія входить в першу десятку країн для українських експортерів, а Британія є другим за величиною ринком для українських товарів.
Для українських продавців найкращими платформами для експорту товарів є Etsy, eBay, Amazon і Shopify. Etsy є лідером серед платформ для продажу хендмейду й персоналізованих товарів.
«Etsy – номер один для хендмейду та персоналізації», – зазначила Павленко. Вона додала, що на платформі вже відкрито понад 40 000 магазинів з України.
Для тих, хто хоче працювати з більш масовими товарами, варто звернути увагу на eBay, а також Amazon. «Якщо у вас є спеціалізований товар, наприклад аксесуари для музичних інструментів, ви можете спробувати продавати на Amazon без великих інвестицій», – пояснила вона.
Однак для великих мас-маркет товарів, таких, як ювелірні вироби або продукти харчування, Павленко зазначила, що необхідні значні бюджети для конкуренції на таких великих платформах.
Ще однією важливою платформою, яку активно використовують українці, є Shopify. «Це потужний інструмент для створення магазинів, який інтегрований із Google Shopping. Українці масово відкривають магазини на Shopify, і за $32 на місяць можна отримати доступ до величезної аудиторії», – додала Павленко.
Україна може стати лідером не тільки у виробництві сировини, а й у створенні кінцевих продуктів.
Про це йшлося на панельній дискусії «Як успішно розвиватися не лише в Україні, а й вийти та закріпитися на закордонних ринках?» на Mind Export Summit 2025.
«Ми повинні стати найбільшими виробниками кінцевих продуктів, а не лише експортувати сировину. Це дозволить Україні заробляти більше на міжнародних ринках», – заявив Ігор Ліскі, мажоритарний інвестор компанії «Фіднова».
Ліскі поділився успіхами компанії «Фіднова», яка виробляє протеїни й мед та експортує продукцію до 25 країн світу. За його словами, бренд меду «Бихайф» уже став лідером у Катарі, а також успішно продається в Саудівській Аравії, Іспанії та Великій Британії.
Тим часом Катерина Співакова, директор з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel, поділилася досягненнями компанії, яка є найбільшим виробником соняшникової олії у світі, з долею в 10% на глобальному ринку. Вона наголосила, що Україна займає важливу позицію в забезпеченні світової продовольчої безпеки: «Ми – величезна складова світового ринку й завдяки нашому географічному положенню та якісним ґрунтам завжди будемо лідерами з експорту зерна та олії. Це важлива місія для стабільності у світі».
Співакова також зазначила, що 75% експорту олії з України – це олія наливом, 20% – шроти для тварин, а лише 5% – бутильована олія. Проте вона акцентувала на необхідності створювати більше доданої вартості, щоб Україна могла заробляти більше, експортуючи кінцевий продукт.
Алла Теліга, співзасновниця мережі «Галя Балувана», розповіла про успішне розширення її франчайзингової мережі за межами України. За її словами, компанія вже має 950 магазинів в Україні, а також активно працює на ринку Польщі, де відкрила 143 магазини. Теліга наголосила на важливості адаптації продуктів до місцевих смаків: «Коли ми зайшли в Польщу, ми зрозуміли, що потрібно було адаптувати наші продукти до місцевих вподобань. Замість вареників з українськими інгредієнтами ми почали використовувати польську сировину, але залишили українську технологію виробництва».
Теліга також розповіла про новий франчайзинговий проєкт – мережу «Сімейна чебуречна «Ціберек», яка вже стартувала в Україні.
Грантові програми фінансування насправді є стабільними, а те, що відбувається на ринку сьогодні, має так званий ефект доміно. Йдеться, зокрема, про програму USAID.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповіла Ольга Шаверіна, керівниця OIAIP, партнерка Mind Project Office.
«Ви знаєте, що USAID реформується. Ви також чули, що він інвестував і підтримував українські організації, у тому числі комерційні та експортерів. Однак ми з вами відштовхуємося від того, що будь-яка експортна організація – це підприємство, яке в нашому випадку є виробником. Що створили США? Зараз вони створюють державний інвестиційний фонд. Тобто трішки змінюють свою політику з погляду використання грошей зовнішньої допомоги», – розповіла Шаверіна.
За її словами, США насамперед інвестують у видобувну та логістичну галузі. До того ж уже визначено бюджет нового американського фонду.
«Бюджет, який був заморожений у 2025 році, почне новий фінансовий цикл у серпні-березні. Уже на серпень-березень у США для цього інвестиційного фонду є $40 млрд. Це ті залишкові гроші, що залишилися з USAID, скажемо так, до кінця фінансового циклу цього року. Тобто перші інвестиції будуть від нового інвестиційного фонду США до України вже цього року, швидше за все восени», – припустила Шавеліна.
Раніше європейські партнери оцінювали надійність партнерів за зовнішніми атрибутами: у якому готелі живуть, на якій машині приїхали, який костюм одягли. Нині ж головний критерій – ваша цифрова присутність.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповів Костянтин Грідін, засновник і генеральний директор Vision Business Development.
«Зараз дивляться на LinkedIn: скільки у вас фоловерів, який контент ви постите. Тому відповідь на запитання, як шукати клієнтів і партнерів, проста – зробіть так, щоб вас легко було знайти. З одного боку, ви стукаєте у двері, з іншого – через digital-комунікації робите так, щоб клієнти самі приходили до вас. Тому важливо, щоб ваш бізнес був на оці», – радить Грідін.
За його словами, нині працює органічний контент, реклама, персональні B2B-контакти. Втім є нюанс – країни на кшталт Саудівської Аравії нині «купаються у грошах», і їхні бізнеси отримують шалену кількість запитів через соцмережі. Тому головна порада – не йти тим самим шляхом, що й інші, наголосив спікер.
«Треба створити ситуацію, коли вони самі стукають у ваші двері. Це або якісний органічний контент, або відео, яке викликає інтерес. Вони люблять статусність, але також цінують довіру. Якщо ви занадто нав’язливі – це такий собі «червоний прапорець»», – зауважив Грідін.
Натомість комерційна директорка Furniture company «Tivoli» Юлія Лісовська переконана, що виходити на міжнародні ринки ефективніше разом. Формат B2B One Stop Shop дозволяє клієнтам отримати комплексні рішення від різних українських виробників в одному місці.
«Хтось каже, що виставки – це рудимент. Але я кажу, що це інструмент для залучення клієнтів. Так, це складно, це фізична й комунікаційна робота, але без неї експорт не побудувати», – наголосила Лісовська.
Та попри все, як радять експерти, не варто чекати, що після першої ж виставки у вас з’явиться черга клієнтів. Це довготривалий процес, що вимагає насамперед терпіння.
Не розпорошувати зусилля та тримати фокус уваги. Саме за таких умов можна здобути бажаний результат.
Таку пораду на Mind Export Summit 2025 молодим підприємцям дала засновниця та CEO сімейної компанії «Будьмо здорові», Smakulі ТМ, Руслана Римарська.
«Обравши певні ринки, слід насамперед зробити ґрунтовне дослідження, зокрема й напрацювати потенційних клієнтів. І лише потім їхати та спілкуватися з ними чи то на виставку, чи в торгмісію. Обов'язково завжди тримати руку на пульсі конкурентоспроможності свого продукту», – радить Римарська.
Зі свого боку комерційна директорка Furniture company «Tivoli» Юлія Лісовська радить озвучувати відразу свої сильні сторони – переваги свої та власного товару.
«Коли ти розумієш, чим твій товар кращий за інший і в чому ти кращий, то відразу легше спілкуватися з клієнтом. До того ж і він бачить вашу професійність як потенційного партнера», – зауважила Лісовська.
«Якщо є дилема, куди рухатися, що робити та на чому фокусувати зусилля, я завжди рекомендую – згадайте на якому з напрямків вам пощастило. Доля вказуватиме вам, куди треба рухатись», – наголосив засновник і генеральний директор Vision Business Development Костянтин Грідін.
Україна не спроможна забезпечити споживання свинини власним виробництвом. Від 10 до 30% свинини в Україні імпортується.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповів голова Асоціації «М'ясної галузі» Микола Бабенко.
«Ми втратили темпи розвитку галузі. Всі досвідчені люди знають, все, що не розвивається, – занепадає, і вільних місць у глобальному ринку немає. Їх потрібно завойовувати та готувати для себе. І так вийшло, що Україна втратила цю ініціативу», – зауважив Бабенко.
Як приклад, він назвав Бельгію. У країні, площею як одна область в Україні, свиней на свинокомплексах утримується вдвічі більше, ніж в усій Україні до війни. Та попри все в Україні впродовж останніх років зростає рентабельність.
«6 млрд євро доданої вартості щороку – це цифра, яка базується на традиційній сухій годівлі. А якщо візьмемо, до прикладу, використання відходів біоетанолу в годівлі свиней, як це робить Китай, то додана вартість подвоюється, і цифра 12 млрд євро щороку порахована на те поголів'я, яке в Україні утримувалося в 1990 році. Тобто в нас було 20 млн голів свиней», – розповідає Бабенко.
За його словами, до війни їх уже було вчетверо менше. Втім потенціал для розвитку все-таки є.
«200% по року у 2022, 2023 році. Багато хто, далекий від цього бізнесу, почав ним займатися. Однак має бути довготермінова стратегія. Один з етапів якої – як позбутися тих проблем, що зупиняють розвиток галузі. А другий – подбати про те, що буде з надлишком продукції, коли вона утвориться на ринку», – зауважив голова Асоціації «М'ясної галузі».
Бізнес повинен ловити можливості фінансування від держави сьогодні, бо може бути запізно. Вікно можливостей ще буде відкрито впродовж найближчих двох-трьох років.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповів директор департаменту продажів продуктів ММСБ Ощадбанку Юрій Войчак.
«Цікавтеся, подавайте заявки. Відмовляють – подавайте ще раз, доводьте до ладу бізнес, документи, ідіть і беріть цю допомогу. Це унікальна можливість. Тому моя рекомендація до вас: будьте активні, отримуйте це фінансування і розвивайте нові ринки, приносьте експортну виручку», – наголосив Войчак.
За його словами, одним з основних інструментів підтримки бізнесу є фінансування для покриття розриву ліквідності та придбання обладнання. Беззаставне фінансування від Ощадбанку стало можливим завдяки гарантіям від міжнародних донорів, як-от ЄБРР та Європейський інвестиційний банк.
В «Ощаді» за період повномасштабної війни напрацювали значно ширшу лінійку інструментів, які здешевлюють і полегшують бізнесу доступ до фінансування. Це як власні програми, так і партнерські та міжнародні. Державна програма «5-7-9%» дійсно має велике значення для підтримки бізнесу. Її акцент поступово зміщується в бік підтримки в першу чергу інвестиційних проєктів. Але якщо раніше 9 з 10 кредитів видавали за програмою «5-7-9%», то зараз це вже 7 з 10.
Ощадбанк також пропонує технічну допомогу експортерам у співпраці з міжнародними інституціями, зокрема у сфері маркетингу, пошуку нових ринків збуту та логістичних рішень. Наприклад, нещодавно банк разом із компанією KPMG реалізував проєкт, у рамках якого понад 300 експортерів отримали консультації щодо поліпшення своєї експортної діяльності.
Завдяки підтримці грантових програм від «Ощаду» українські компанії можуть отримати до 30% компенсації на придбання обладнання. Програми фінансуються на кошти як держави, так і міжнародних донорів, зокрема ЄБРР, урядів Німеччини, Норвегії та Данії.
Юрій Войчак зазначив, що Ощадбанк орієнтується не тільки на малий і середній бізнес (МСБ), а й має намір розширювати свою підтримку для великих компаній. Максимальний розмір фінансування для великих проєктів може досягати 400 млн грн.
Прорахувати правильно собівартість, витрати на логістику й оптимізувати роботу можливо за допомогою системи ERP.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповіла Project Manager Officer LBS Cloud Анастасія Мирошник.
За її словами, ця система допоможе оптимізувати ваш складський облік – розділити на зони та ячейки, допомогти комірнику знайти, розмістити, прийняти, перемістити та вилучити товари. Тобто сама система створює завдання для вашого працівника.
«Він ніколи не зможе помилитися, тому що є певні обмеження в ERP-системі, які ми зробимо. Тобто у вас людина просто працює для того, аби ERP-система заповнювалася даними. Далі все автоматично вираховується. Ну і, звичайно, ви в будь-який момент онлайн зможете зайти в систему, подивитися залишки та зробити аналіз. Вам не треба чекати вашого закупівельника чи бухгалтера», – розповідає Мирошник.
Також допомагають співробітникам не втрачати й не гаяти час на рутинну роботу GPS-трекери на автомобілях та інші технології й девайси. Ну і, звичайно, must have – мобільний застосунок.
«Це завжди швидкий доступ до вашої ERP-системи. Наприклад, конвеєри на виробництві можуть бути підключені до ERP. Ви завжди будете бачити, на якому конвеєрі, який співробітник скільки пропрацював, який його KPI, скільки він назбирав товарів, тобто укомплектував їх, скільки переставив на інші полиці, хто це саме був», – зазначила Мирошник.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
