Очільниця CDTO Campus: «Цифрові лідери у держсекторі – це про стратегічне мислення, бачення та здатність досягати поставлених цілей»

У 2020 році Україна однією з перших у світі запровадила посаду Chief Digital Transformation Officer, CDTO – керівника з цифрової трансформації в державному секторі. Ідея була амбітна: сформувати новий тип управлінця, здатного не просто впроваджувати цифрові інструменти, а змінювати логіку взаємодії між державою та громадянами. Доволі швидко стало зрозуміло, що таких спеціалістів не готують ані класичні університети, ані освітні програми та курси. Хоча попит на цифрових трансформаторів лише зростає.

Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров і на той час заступниця голови Мінцифри з питань євроінтеграції Валерія Іонан ініціювали створення CDTO Campus – національного освітнього проєкту для підготовки цифрових лідерів. Тут навчають тих, хто є рушієм цифрових змін в державних органах – ЦОВВ, ОВА і громадах. 

Mind поговорив з директоркою кампусу Галиною Пустовою про те, як і навіщо з’явився проєкт, чому цифрова трансформація – це насправді не про ІТ, кого саме держава вважає своїм кадровим резервом у цій сфері і чим український освітній досвід може бути корисним світові.

Хто вони такі, ці CDTO, і навіщо Україні «вирощувати» власних цифрових лідерів

- Коли у держави з’явилася ідея створити CDTO Campus – це було усвідомлене стратегічне рішення чи реакція на кризу, яка вже назріла?

- У 2020 році Міністерство цифрової трансформації України стало одним із перших у світі, хто запровадив посаду CDTO на державному рівні. Посада CDTO – нова для України роль, а спеціалістів такого профілю не випускають університети. Також для них немає спеціальних курсів.

Щоб виростити власний кадровий резерв, Мінцифра вирішила створити систему підготовки. За ініціативи Віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова та заступника Міністра цифрової трансформації України з питань євроінтеграції Валерії Іонан з’явився CDTO Campus. Це не відповідь на кризу, а стратегічне рішення, яке дозволяє Україні втілювати цифрові зміни на різних рівнях.

- І скільки часу потрібно, щоб від 62 CDTO дійти до 1500?

- В Україні зараз працює 62 призначених CDTO у центральних органах виконавчої влади. Також понад 1200 цифрових лідерів територіальних громад працює на місцях, у своїх громадах.

За трохи більше ніж рік у CDTO Campus є 821 випускник – це і чинні CDTO, і ті, хто розпочинає діяльність у сфері трансформації держпослуг.

1500 лідерів трансформації – це амбітна мета, яку поставив для себе CDTO Campus, щоб створити резерв лідерів цифрової трансформації і забезпечити державний сектор професіоналами.

- Хто такі CDTO – Chief Digital Transformation Officers – в українських реаліях? Хто ці люди і яка їхня роль у трансформації держави?

- CDTO в Україні – це не просто технічний фахівець, який впроваджує конкретні технології. Це стратегічний лідер, який розуміє специфіку і ціль цифрової трансформації в державному секторі.

Ми першими запровадили саме таку посаду. У світі є CIO, CTO, але їхня функція трохи інша. Зазвичай це структура, яка відповідає за цифровізацію вже наявних послуг – умовно, перетворити паперову форму на електронну.

Але в Україні ми змінили підхід: ми не просто цифровізуємо старі процеси. Ми переосмислюємо їх. Якщо послуга складна й незрозуміла, її не треба просто переносити в онлайн – її треба переосмислити.

Це означає зміну нормативної бази, новий дизайн процесів. Наші CDTO не просто виконавці, а трансформаційні лідери. Це не та модель, коли хтось зверху дає техзавдання, а цифровий спеціаліст його виконує. У нас навпаки: саме цифровий лідер ініціює зміни.

- Чому виникла потреба у створенні CDTO Campus?

- Україна перебуває на першому місці у світі за рівнем залученості громадян до цифрових послуг. Люди довіряють. Пригадую, як один із наших партнерів у Таллінні, який відповідає за цифровізацію великого регіону, попросив мене показати, як працює послуга “Шлюб онлайн”.

Він подивився, як я генерую свідоцтво, й сказав: «Ви посміхаєтесь? Я вперше бачу, щоб люди, які користуються державними сервісами, посміхались!» Його це здивувало. Коли державні послуги не дратують, а радують, люди хочуть бути частиною цієї системи.

Саме тому так важливо готувати нове покоління цифрових лідерів – CDTO. Ми хочемо передати цим людям той рівень бачення й компетенцій, який є у нашого ядра команди – Мінцифри. 

У нас є ціль – довести кількість таких лідерів до 1500. Тобто, щоби в кожній громаді, в кожному органі влади, в кожному державному підприємстві був свій лідер цифрової трансформації.

- Чому важливо, щоб в кожному органі влади був не просто “айтівець”, а саме людина з системним баченням цифрової трансформації?

- Бо цифрова трансформація, насправді, не про ІТ. Це найбільший міф. Цифрова трансформація – це не про те, щоб поставити новий сервер чи зробити сайт. Це про мислення. Про стратегію. Про розуміння державних процесів. І про глибоке розуміння потреб своєї громади.

Бо лідер цифрової трансформації має не лише впроваджувати державну політику, а й адаптувати її до локального контексту. У різних регіонах  різні виклики і, відповідно, різні підходи до цифрових рішень.

Наприклад, деякі громади – біля лінії фронту. Інші стали епіцентрами переміщення людей, госпіталів, інфраструктури. Тому потреби в кожної громади абсолютно різні. І саме для цього була створена децентралізація: щоби кожна територіальна одиниця мала право голосу, могла самостійно впроваджувати рішення, адаптовані до своїх реалій. Децентралізація дає гарні результати. 

Тому цифрові лідери на місцях мають розуміти, як допомагати, як створювати нове, як впроваджувати вже готові рішення. Вони мають знати про технології, але їм не обов’язково бути розробниками. Їхнє завдання – керувати процесами, залучати партнерів, вибудовувати співпрацю з місцевим бізнесом, розуміти потреби громади й відповідати на них актуальними проєктами.

Що таке CDTO Campus і чим унікальний український підхід 

- Чим навчання в CDTO Campus відрізняється від інших програм з цифрової трансформації?

- У світі не існує інституцій, які готують практичних цифрових лідерів для публічного сектору повноцінно. Є програми для бізнесу, є консалтингові курси, є короткотривалі курси для державного управління. Але комплексного навчання немає.

На одній з конференцій у Великій Британії я говорила з жінкою, яка якраз отримала ступінь з цифрової трансформації. Вона розказала, що поки тривали ці 6,5 років навчання, технологічний підхід до всього кілька разів повністю змінився. Тобто, вивчаючи технології впродовж довгого часу, ти дуже відстаєш і  мусиш вивчити їх заново кілька разів.

Наш підхід інший. Ми маємо всі необхідні знання для CDTO, але за значно коротший термін. Це не дводенні інтенсиви чи курси підвищення кваліфікації. Ми говоримо про 5 або 6 місяців (залежно від програми) повноцінного навчання. 

Переважна більшість наших лекторів – українські експерти, які щоденно працюють у сфері цифрової трансформації, тому мають практичний досвід. Саме вони викладають на наших програмах. Також ми активно запрошуємо й міжнародних лекторів – особливо тих, хто добре розуміє наш український контекст. Це важливо, бо навчання має бути релевантним до українських реалій, нормативної бази, викликів.

Співпрацюючи з партнерами – Cisco, Microsoft, AWS – ми завжди дуже детально підходимо до контенту. Для нас принципове питання спеціалізації  лектора і чи дійсно його компетенції – це те, що потрібно нашим слухачам.

Адже кожен учасник приходить зі своїм бекграундом і своєю «проблемною зоною», яку хоче підсилити. Хтось приходить сильним лідером, але не орієнтується в технологіях – і тоді більше фокусується саме на цьому. Інші – навпаки, мають технічний бекграунд, але їм потрібні компетенції в управлінні командами чи комунікації.

Ми гнучко реагуємо, додаємо в програму нові лекції, щоб відповідати на їхні запити. Але загалом ми прагнемо дати повний пакет знань – і з боку soft skills, і з боку hard skills. Ми не навчаємо кодингу, наше завдання – дати людям розуміння, як керувати командами, які вміють писати код, і як правильно обирати технології для впровадження. 

Тому це не про технічне виконання, а про лідерство, стратегічне мислення, бачення і здатність реалізовувати. 

- Які саме навички отримує людина після навчання в CDTO Campus? Та по суті якими знаннями має володіти сучасний CDTO, щоб бути ефективним?

- Ми не «прищеплюємо» знання силоміць. Ми створюємо можливості. Ми даємо інструменти, а наскільки глибоко людина їх освоїть – залежить від неї. Але кожен учасник отримує «базовий» пакет навичок:

• практичні поради від людей, які вже впроваджували цифрову трансформацію в Україні та світі;
• аналіз реальних кейсів, включно з помилками: наші лектори чесно розповідають, що спрацювало, а що – ні;
• участь представників бізнесу, які діляться досвідом співпраці з державою;
• знання, які можна застосовувати одразу: вони не відірвані від реальності, а максимально прикладні;
• орієнтація на дію: багато студентів ще під час навчання запускають свої перші проєкти.

Наш ідеальний випускник – це людина, яка знає, як Україна здійснила свої цифрові досягнення, і готова застосовувати ці знання. Як результат – випускники запускають нові ініціативи у своїх громадах чи відомствах.

- Є показові приклади?

- Багато студентів ще під час навчання запускають свої перші проєкти. CDTO Львівської міської ради Олена Гунько почала розробку міського мобільного застосунку ще під час навчання, і незабаром цей проєкт стане частиною платформи Misto. 

Є і кейси зі сфери держбанків. Наш випускник – начальник трансформаційного офісу Укрексімбанку, Андрій Малахов – впровадив чатбота-помічника «Меланію», який обробляє звернення користувачів. Це приклад якісної автоматизації в державній структурі. А ще це кейс, який підтверджує, що партнерства справді працюють: ми часто стаємо тим “місточком”, який з'єднує людей між собою. 

Наприклад, у межах запуску AI Center of Excellence ми познайомили його керівництво з профільними міністерствами та CDTO, і вже зараз там стартують дуже круті проєкти.

Ще один приклад – CDTO Держстату Артем Рудько, який працює над впровадженням штучного інтелекту для обробки масивів статистичних даних. Це дуже амбітний напрямок з огляду на обсяги даних, які має ця структура. 

Ще одна знакова історія – про нинішнього голову Націнформаційної системи (НАІС) Сергія Липку, який зараз навчається в нас. Це важливо в контексті кібербезпеки, бо, як пам’ятаєте, з НАІС раніше були виклики, і ми дуже раді, що нове керівництво пройшло через нашу програму.

Серед випускниць є й Катерина Фролова. Вона жила у Великій Британії, працювала у Twitter, Meta, а повернення до України почалося з нашої програми – вона шукала, як адаптуватись, трансформуватись. Навчаючись у нас, вона запустила проєкт у сфері допомоги дітям, а зараз – керівниця напрямку пілотування інновацій у Global Government Technology Centre in Kyiv. Катерина активно працює на міжнародному рівні, представляє Україну у глобальних цифрових ініціативах. І дуже круто, коли я зустрічаю когось у Лондоні й вони запитують: “А Катя – ваша випускниця?” Я з гордістю відповідаю: “Так, наша”.

І таких кейсів стає дедалі більше. Ми бачимо, що люди одразу втілюють здобуті знання у себе в інституціях, змінюючи їх зсередини.

Хто хоче навчатись у CDTO Campus і чому сюди не потрапити “для галочки”

- Хто ці люди, що приходять до вас навчатися? Який у них бекграунд, посади, мотивація?

- Дуже різні. Статистично – понад половина вже пов'язані з державною службою. Але ми відкриті й до тих, хто працює в інших сферах і хоче перейти у держсектор. Це можуть бути: фахівці з IT-бекграундом, люди з досвідом у публічному секторі, але без дотичності до цифровізації, представники громадського сектору.

Бекграунд не критичний. Важливо, щоб у людини був уже певний професійний досвід і розуміння процесів. також ми не беремо студентів університетів – тільки випускників, які готові до роботи. 

- Який головний критерій відбору студентів?

- Навчання для студентів – безкоштовне, але вступ відбувається на конкурсній основі. Його підтримують донори. І головна мета – щоб після закінчення програми у нас був CDTO, який або вже ініціює зміни, або може почати їх втілювати. 

Тому нам дуже важливо, щоб людина мала бажання втілювати зміни і працювати у державному секторі. А також розуміла, що вона є частиною великого процесу, де має розвивати власні проєкти у синергії з іншими процесами. І найголовніше – ця людина має бути готова працювати на державу.

Наприклад, якщо на співбесіді хтось каже: «Я хочу працювати в бізнесі» – це не до нас. Ми готуємо людей, які будуть посилювати державний сектор. Усі наші програми – саме про це.

Якщо людина хоче працювати в бізнесі чи в ІТ – їй справді краще йти на профільні курси, бо цей шлях уже зрозумілий, структурований і не потребує додаткових знань про державний апарат, нормативні зміни, регуляторку. Якщо ти не плануєш працювати з цими процесами – то навіщо їх глибоко вивчати? Це абсолютно логічно. Ми завжди відкрито кажемо: не варто отримувати знання, які ти не плануєш застосовувати.

- Тобто навчання у CDTO Campus – це те, що люди обирають за власним бажанням, а не за рознарядкою від міністерства?

- Абсолютно. Ніхто нікого не відправляє до нас. Ми свідомо відмовились від академічної системи кредитів, щоби уникнути ситуацій, коли хтось мусить пройти якесь теоретичне навчання. 

CDTO Campus  за рік набув серйозну і якісну репутацію, тому навчання тут – дуже перспективна можливість і держслужбовці це розуміють. Також у нас налагоджена система, яка дозволяє і студентам, і нам трекати результати навчання. Тому в нас не можна пропустити якийсь модуль чи лекцію.   

- Ви дійсно все відстежуєте?

- Так, у нас є власний зручний додаток, що допомагає відстежувати прогреси. Все це для того, щоб людина була повністю залучена в процес і бачила свої результати, могла повертатися до матеріалів і кейсів, які їй потрібні зараз. 

- І як реагують учасники? Наскільки велика конкуренція?

- Така система дуже добре працює. А щодо конкуренції – це різні цифри і вони залежать від програм і напрямку. Іноді маємо до 10 кандидатів на одне місце. Ми дуже уважно відбираємо учасників, проводимо з ними співбесіди, щоб оцінити залученість і бажання людей навчатися. Тому у нас не буває випадкових людей. Ті, кого зараховуємо на навчання, добре знають, чому вони тут.

За один рік ми отримали 5,5 тисяч заявок на вступ – це дуже багато. Це також говорить, що в суспільстві вже сформувалося розуміння, що існує шлях і можливість зробити перехід з бізнесу в держсектор. 

- Чи маєте якісь цілі щодо працевлаштування випускників?

- Так, один із наших KPI – щоб щонайменше 20% випускників пішли працювати в державний сектор і ставали лідерами трансформацій.

Чи збирається Україна експортувати досвід навчання CDTO

- Українська модель навчання цифрових лідерів може стати чимось більшим, ніж просто внутрішній кейс? Наскільки реальним є сценарій “експорту” цього освітнього підходу?

- Українські сервіси активно помічають у світі. Ось, наприклад, нещодавно видання Time відзначило послугу «Шлюб онлайн» як один з винаходів року. 

Інші країни зараз активно вивчають український досвід і навіть починають втілювати його у себе. У світі поважають не тільки  функціонал, а й нашу швидкість впровадження, адаптацію під екстремальні умови війни. 

Тому ми зі свого боку також готуємо матеріали, кейси, аналітику про цифрову трансформацію в Україні, аби бути готовими передавати цей досвід системно. Майже кожна наша розмова з партнерами, навіть коли йдеться просто про залучення лектора, закінчується тим, що нас просять провести повноцінне навчання у них. 

Я сподіваюся, що скоро ми вийдемо на той рівень, коли зможемо публічно говорити про запуск міжнародних програм. Бо вже зараз ми стаємо джерелом експертизи для інших країн. І це те, чим ми дуже пишаємося – змінювати систему в умовах війни та ініціювати зміни, які полегшують життя громадян і процеси державного управління.

У нас є мета бути першими за рівнем цифровізації. Зараз ми на 5 місці – і це вже дуже високий рівень. Але ми не збираємося зупинятися. нам йдеться не просто про гасло, а про людей, які готові втілювати реальні зміни і брати на себе відповідальність. Лідери цифровізації прагнуть, щоб контакт громадянина з державою був швидким, якісним і комфортним. Нам важливо, щоб люди відчували піклування держави і процеси взаємодії були для всіх зручними і приємними. Саме заради цього ми працюємо, таких лідерів ми навчаємо. І ми не збираємося зупинятись.