Електрика з паспортом. Як працює ринок гарантій походження відновлювальної електроенергії в Україні та ЄС
І як вони перетворилися на інструмент спекуляцій для трейдерів
Гарантії походження (Guarantees of Origin, GOs) – електронні сертифікати, які підтверджують виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Їхній обіг в Україні повноцінно розпочався в жовтні 2024 року, але розвиток ринку залишається обмеженим через відсутність значного попиту.
За даними державного підприємства «Гарантований покупець» (ГП), яке обліковує GOs українських емітентів, їхні продажі нині становлять близько 2% від загальної кількості, отриманих власниками ВДЕ-генерації. Проте ліквідність ринку може значно підвищити експорт – визнання українських GOs у країнах ЄС та їхній обіг на європейських біржах.
Саме на це розраховують чиновники і трейдери, що прагнуть оперувати сертифікатами переходу на «зелену» енергію. За їх оптимістичними прогнозами, бюрократичні питання для запуску транскордонного обігу GOs будуть врегульовані на початку 2026 року, а до 2027-го відбудеться повна інтеграції українського і європейського ринків гарантій походження.
Та, як з’ясував Mind, навіть успішна реалізація цих планів не гарантує, що українські GOs матимуть попит на ринку ЄС, а за «чистими» деклараціями їх продавців про сприяння розбудові ВДЕ та прозорості ринку електроенергії може ховатися зовсім інше бажання – можливість використовувати сертифікати як інструмент біржових спекуляцій для заробітку на коливаннях цін.
Українські амбіції
Обсяг українського ринку GOs у 2030 році становитиме щонайменше 18,7 млн євро – це на 240% більше, ніж досягнення 2023 року в 7,8 млн євро. Такий прогноз оприлюднив Артем Некрасов, в. о. директора ДП «Гарантований покупець». У своїх розрахунках він посилається на припущення про ринкову ціну GOs в 1 євро за одиницю протягом 2026–2030 років і динаміку продажів електроенергії з ВДЕ на внутрішньому ринку.
Джерело: ДП «Гарантований покупець»
Наразі внутрішні ціни на GOs не перевищують 13–14 грн за одиницю – якщо йдеться про продажі на біржовому майданчику державного підприємства «Оператор ринку». Тут свої пропозиції GOs регулярно виставляють такі компанії, як «Укргідроенерго», «Енергоатом», «Гарантований покупець», «Закарпаттяенергозбут», «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги», Миколаївська енергопостачальна компанія.
А от учасники позабіржових угод вартість GOs не розкривають. Наприклад, компанія «Д.Трейдінг», що входить у приватну групу ДТЕК Ріната Ахметова, повідомляла про продажі GOs Запорізькому абразивному комбінату, цементному заводу Knauf Gips Kyiv (власник – німецька Knauf Group), Вінницькій птахофабриці з агрохолдингу МХП Юрія Косюка, але без уточнення комерційних деталей.
Серед майбутніх кінцевих споживачів українських GOs Артем Некрасов називає: промислові підприємства з металургійної, хімічної, транспортної та будівельної галузей; бізнес, який підтримує тренди на декарбонізацію; постачальників електроенергії, що пропонують клієнтам «зелені» пакети послуг; державні підприємства й установи, які хочуть посилювати екологічний імідж України. Докладніше кому та для чого потрібні електронні сертифікати див. на інфографіці нижче.
Джерело: ДП «Гарантований покупець»
Але наразі попит на українські GOs залишається доволі обмеженим. Їхні головні покупці – українські представництва великих європейських корпорацій (законодавство ЄС зобов’язує їх готувати звітність про сталий розвиток і скорочення викидів парникових газів). Інтерес до GOs також проявляють українські підприємства, що входять у ланцюги постачань міжнародних компаній (вони зобов’язані розраховувати вуглецеву ємність своєї кінцевої продукції, тому збирають дані про викиди від усіх контрагентів).
«Загальні результати свідчать про незначний попит на GOs, що склався наразі в Україні… Можна говорити й про відсутність у середньостроковій перспективі ліквідного внутрішнього ринку GOs», – зазначає Артем Некрасов.
Проблема не тільки в бюрократичних перепонах для міжнародної торгівлі українськими GOs. Українські промисловці також не можуть використовувати ці сертифікати для оптимізації податків при експорті товарів до ЄС і сплаті екологічного податку в Україні – такі можливості не передбачені законодавством. Водночас кількість випущених на ринку GOs постійно зростає через те, що відбувається й збільшення потужностей ВДЕ-генерації.
Щоб врівноважити ринок, Артем Некрасов пропонує на державному рівні впровадити регуляторні стимули, які пожвавлять інтерес бізнесу до купівлі GOs. Ці стимули, зазначає він, мають стосуватися не тільки системних змін в екологічному оподаткуванні, а й підтримки українських виробників, які зацікавлені в експорті до ЄС товарів, до яких застосовується СВАМ – механізм транскордонного вуглецевого оподаткування, впроваджений Брюсселем.
Тобто у тому числі пропонується пришвидшити процес укладання угоди між Україною та ЄС про взаємне визнання сертифікатів. Наразі відсутність такого визнання є бар’єром для розвитку ринку (див. інфографіку нижче).
Складні часи
Але очікувана інтеграція українського ринку GOs із європейським може розтягнутися в часі. Процес ускладняється не лише через війну, яка унеможливила прогнозування стану енергосистеми, обсягів будівництва ВДЕ-генерації та випуску GOs в Україні.
Процес визнання українських сертифікатів припадає на той момент, коли ринок GOs у Євросоюзі зіткнувся з «переоцінкою цінностей» і значним надлишком пропозиції.
На початок 2025 року біржова вартість GOs в країнах ЄС досягла історичних мінімумів. Якщо у 2023 році ціни в середньому коливалися в межах 7–10 євро за 1 МВт*год GOs, то протягом 2024 року – падали навіть нижче 1 євро за МВт*год для контрактів із постачанням у 2025 році.
Автори аналітичного звіту від консалтингової агенції Montel пояснюють, що негативна тенденція в ціні виникла через надлишок ринкових пропозицій GOs і бурхливе зростання потужностей ВДЕ, особливо гідро- та сонячних електростанцій. Крім того, відбулося скорочення комерційного попиту після послаблень законодавчих вимог щодо залученості бізнесу в захист клімату й довкілля.
«Проблема лише посилюватиметься зі зростанням потужностей сонячної та вітрової енергетики», – вважає Іван Дібей, генеральний директор французького постачальника GOs Origo, член правління галузевого лобі RECS Energy Certificate Association (Асоціація енергетичних сертифікатів RECS).
За його словами, ціна гарантій походження на рівні 5–10 євро за МВт*год забезпечила б «чіткий і стабільний інвестиційний сигнал» для ВДЕ та дозволила б зменшити обсяг державних субсидій.
«Хоча Директива ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD) підштовхує компанії на ринок GOs, це не є зобов’язанням для підтвердження використання ВДЕ... Зрештою, подальший попит залежатиме від готовності споживачів платити «зелену» надбавку на електроенергію», – зазначають аналітики Montel.
Чистий атрибут
У своїх оцінках галузеві експерти виходять із того, що GOs виникли як інструмент для прозорого підтвердження джерела енергії в умовах лібералізованого європейського енергоринку. Директиви ЄС про ВДЕ (RED I та RED II) вимагають вести облік походження електроенергії в офіційних електронних системах.
Такий підхід дозволив розділити фізичні потоки електроенергії та її цінність для довкілля – електронні сертифікати відкрили можливості торгувати саме екологічним атрибутом енергії, окремо від фізичного струму. Це створює додатковий дохід для виробників ВДЕ, що робить GOs засобом субсидування «зеленої» генерації без прямого втручання держави. А покупці GOs мають репутаційний механізм для добровільного інформування клієнтів та інших зацікавлених сторін про походження спожитої енергії.
Розділення фізичної електроенергії та її «зеленого» атрибута (тобто відокремлення гарантії походження) також відкрило можливості для створення міжнародного ринку ВДЕ, де відбувається торгівля «зеленню» між країнами.
Сертифікація походження здатна забезпечити постачання «чистої» електроенергії покупцям без складної фізичної логістики за сотні або тисячі кілометрів. Наприклад, норвезька гідроелектростанція може продавати струм у ЄС, а GOs – компанії в Нідерландах, яка хоче звітувати про споживання «чистої» енергії.
Спекуляції замість прозорості
Але останнім часом європейський ринок GOs втрачає фокус на початковій меті, пов’язаній із прозорою підтримкою сталого розвитку та розбудовою ВДЕ.
«Гарантії походження дедалі частіше використовуються як фінансові інструменти для спекуляцій на товарних ринках, вони віддаляються від того, для чого були створені – задля прозорості та впливу, щоб дати споживачам можливість робити усвідомлений вибір на користь ВДЕ та розвитку сталої енергетики», – заявив в інтерв’ю Montel галузевий експерт Ганс Петтер Кільдаль, генеральний директор норвезької консалтингової компанії Becour.
Він вважає, що запуск ф’ючерсного ринку гарантій походження Європейською енергетичною біржею EEX SPOT у вересні минулого року став символічним кроком у напрямку «комодифікації» – перетворення GOs на стандартний товар (commodity) на кшталт нафти, вугілля, природного газу, металу чи зерна. Їхній обіг підтримується ф’ючерсними «паперовими» угодами (контрактами на майбутнє постачання), які дозволяють хеджувати ризики та спекулювати на коливанні цін.
Втім галузеві лобісти з RECS Energy Certificate Association не погоджуються з такою оцінкою. Секретар асоціації Адам Вайт вважає, що тенденція до «комодифікації» спостерігається певною мірою лише тоді, коли посередники допомагають компаніям знаходити на ринку конкретні гарантії походження «під запит» – наприклад, за географічним розташуванням або типом відновлюваної генерації.
«Ці дві тенденції – ліквідність і вибір для покупців – є критично важливими для добровільного ринку, яким є ринок GOs. Сертифікати дають можливість споживачам обирати, за який тип енергії вони готові платити більше», – сказав він.
Пошуки монетизації
Українських трейдерів європейські тенденції на ринку GOs не відлякують, а лише стимулюють.
Особливою активністю в цьому сегменті відзначається компанія «Д.Трейдінг», яка регулярно сповіщає ринок про операції з гарантіями походження. Остання угода обсягом 18 тис. МВт*год стосувалася придбання GOs від Elementum Energy – найбільшого іноземного інвестора в українську відновлювану генерацію.
«Для нас гарантії походження – це не просто товар, а інструмент довіри. Коли Д.Трейдінг купує ці сертифікати для власного портфеля чи операцій, ми чітко сигналізуємо: це не «ще один обов’язковий папірець», а реальний доказ переходу на чисту енергію», – пояснив у коментарі Mind заступник комерційного директора з розвитку та оптимізації бізнесу «Д.Трейдінг» Роман Бекузаров.
Своєю активністю на ринку компанія, за його словами, реагує на дедалі більший попит з боку клієнтів, які шукають механізми для зниження власного вуглецевого сліду. З іншого боку, існує потреба також у пошуку способів монетизації GOs і створення ланцюга доданої вартості – як для кінцевих споживачів, так і для виробників ВДЕ.
«Деякі підприємства сьогодні не можуть залучити фінансування без підтвердженого «зеленого» портфеля. Це формує органічний попит, який не залежить напряму від рішень у Брюсселі», – зазначив співрозмовник Mind.
Він також впевнений, що саме зараз існує унікальне вікно можливостей: створити інфраструктуру, яка дозволить Україні не наздоганяти ЄС, а рухатися паралельно, а в чомусь – навіть задавати певні орієнтири на ринках, що виникли у відповідь на поширення «зелених» трендів, і кліматичний порядок денний, який домінує в європейській політиці.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
