80 тис. перевірок усупереч мораторію: хто і навіщо інспектує бізнес у 2026 році

В Україні з літа 2025 року діє мораторій, який передбачає суттєве зниження регуляторного тиску на бізнес і майже повну заборону перевірок бізнесу.

Проте нормативно-правова база так і не була скоригована для того, щоб цей мораторій міг застосовуватися на практиці.

При цьому чинні закони та постанови Кабінету Міністрів дозволяють, як і раніше, проводити не лише планові, а й позапланові перевірки, підставою для яких може стати скарга з боку споживача або підозра, що компанія чи підприємець порушують законодавство.

Mind з'ясував, які держоргани перевірятимуть бізнес у 2026 році та чи вплине на перевірки автоматизована система ризик-орієнтованого підходу.

Чому мораторій на перевірки так і залишився на папері

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко 21 липня 2025 року анонсувала запровадження мораторію на перевірки бізнесу. Вона пообіцяла, що будуть суттєво обмежені повноваження не тільки різних держорганів, а й правоохоронних структур, які проводять обшуки.

Мораторій був запроваджений рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та затверджений указом президента №538/2025.

Але для того, щоб мораторій став механізмом, що реально працює, Верховна Рада та Кабмін мали прийняти поправки до законів і підзаконних актів, які регулюють взаємини бізнесу та ревізорів.

«Указ президента – це радше заклик відмовитися від «безпідставних» перевірок, але, як відомо, підстава знайдеться завжди. Водночас ані програма Уряду, ані рішення РНБО не містять прямої та безумовної заборони на проведення перевірок, а мають переважно декларативний характер», – пояснює Альона Мічуріна, старший юрист, адвокат адвокатської фірми Pragnum.

Наприклад, для запуску мораторію парламент мав ухвалити законопроєкт №5837, який дозволяє бізнесу оскаржити дії (бездіяльність) посадових осіб і рішень органів держнагляду, а також законопроєкт №5838 про запровадження відповідальності перевіряльників за порушення. Перший проєкт не пройшов другого читання, а інший взагалі був знятий із голосування.

Єдине, що зробила Рада, так це прийняла у першому читанні законопроєкт №14030, який передбачає перехід усієї системи державного нагляду до ризик-орієнтованого підходу. Але, коли буде друге читання – невідомо (порівняльна таблиця до другого читання підготовлена 15 грудня 2025 року).

Кабмін зі свого боку в жовтні 2025 року запустив автоматизовану систему відбору бізнесу, який потраплятиме під перевірки, зважаючи на ступень ризику кожного суб'єкта господарювання (докладніше про неї – далі).

Крім того, указ президента зобов'язував Державну регуляторну службу (ДРС) до осені 2025 року провести аналіз нормативно-правового регулювання перевірок, надати Кабміну пропозиції щодо вдосконалення цього регулювання та оптимізувати процедури контролю.

Але ДРС це завдання фактично провалила. У серпні 2025 року відомство звернулосядо представників бізнесу та громадськості зпроханням подавати пропозиції, які дозволять удосконалити систему перевірок і зняти надлишковий тиск із бізнесу. Але відтоді ні публічних обговорень не було з боку ДРС, ні проєктів нормативно-правових актів ніхто не оприлюднив.

«Тобто саме ДРС має фактично контролювати виконання президентського указу. Але дієві механізми (з впровадження мораторію. – Mind) досі не запущені», – каже Іван Бабаєв, адвокат адвокатського об'єднання Legal Strategy.

Які держоргани перевірятимуть бізнес у 2026 році

Якщо не брати до уваги «паперовий» мораторій, проведення перевірок під час воєнного стану (обмеження на перевірки зокрема) регламентує постанова №303 Кабміну (зі змінами) від 13 березня 2022 року.

Позапланові контрольно-ревізійні заходи дозволені в разі, якщо діяльність суб'єкта господарювання несе загрозу життю та здоров'ю людей, довкіллю, національній безпеці держави. Також позапланові перевірки можливі у випадках, що стосуються виконання міжнародних зобов'язань України (наприклад, коли йдеться про дотримання вимог та регламентів у рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом).

«Такі (позапланові. – Mind) перевірки найчастіше стосуються санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки, дотримання правил охорони праці, харчової безпеки, освіти, реалізації лікарських засобів», – каже Альона Мічуріна.

Вона звертає увагу на те, що підстави для позапланових перевірок, прописані в постанові №303, є оціночними, тому можуть бути застосовані до більшості суб'єктів господарювання.

Крім цього, документ Кабміну дає право на проведення планових перевірок окремих секторів економіки та бізнесу. А саме це (перелік не вичерпний):

• контроль за дотриманням вимог законодавства щодо якості лікарських засобів;
• контроль за встановленням і застосуванням державних регульованих цін на медикаменти;
• планові перевірки у сфері освіти, ЗМІ та медіа;
• планові перевірки організаторів азартних ігор;
• планові ревізії з питань пожежної та техногенної безпеки, криптографічного й технічного захисту державних інформаційних ресурсів;
• контроль за дотриманням законодавства у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв'язку;
• планові перевірки в галузях електроенергетики та теплопостачання.

Остаточне рішення про проведення перевірки ухвалює держорган або відомство, яке відповідає за нагляд у конкретній сфері.

Наприклад, для перевірок енергетичної галузі це Державна інспекція енергонагляду, для гемблінгу – Державне агентство «ПлейСіті», для перевірок із питань пожежної безпеки – Міністерство внутрішніх справ, а для контролю кібербезпеки – Держслужба спецзв'язку та захисту інформації.

Усього на 2026 рік заплановано близько 81 тис. планових перевірок (див. таблицю «Планові перевірки бізнесу…»). Число позапланових перевірок зі зрозумілих причин спрогнозувати неможливо.

Планові перевірки бізнесу у 2026 році за держорганами

Державний орган	Кількість перевірок
Державна служба з надзвичайних ситиуацій	46519
Державна служба з питань праці	18211
Державна податкова служба	4568
Держекоінспеція	4054
Держгеокадастр	1787
Укртрансбезпека	1397
Пенсійній фонд	949
Держлікслужба	887
Держгеонадра	793
Держрибагентство	515
Держінспекція архітектури та містобудування	424
Держлісагентство	282
Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних услуг	192
Держслужба судноплавства	172
Міністерство внутрішніх справ	125
Міністерство охорони здоров'я	121
Державне агентство ПлейСіті	34
Служба безпеки України	26
Державна служба якості освіти	25
Міністерство економіки	24
Аудиторська палата України	19
Держспецзв'язку	16
Міністерство освіти та науки	14
Державна архівна служба	10
Державне агентство розвитку туризму	9
Держкіно	9
Укрдержархів	9
Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку	7
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку	4

Джерела: юридична компанія Legal Strategy, Державна регуляторна служба

Хто потрапить у план-графік податкових перевірок

Одними з найболючіших залишаються для бізнесу перевірки Державної податкової служби (ДПС).

По-перше, останніми роками повноваження податкових інспекторів суттєво розширились.

По-друге, незважаючи на військовий стан, ДПС має право накладати штрафи. Лише за п’ять місяців 2025 року податкова оштрафувала бізнес на суму майже 700 млн грн.

Згідно з планом-графіком, у 2026 році ДПС проведе близько 4600 перевірок (план протягом року може змінюватися та доповнюватись). У цей план були внесені переважно платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків, зборів і платежів.

Податкові перевірки бувають трьох видів: камеральні (дистанційний контроль звітності без контакту з платником податків), документальні (перевірка лише документів із виїздом до платника податків) і фактичні (комплексна ревізія за місцем ведення бізнесу, зокрема контроль касової дисципліни, обороту товарів, тощо).

Камеральні перевірки проводяться на постійній основі (ДПС отримує регулярну звітність та аналізує її), документальні перевірки бувають як плановими, так і позаплановими, фактичні перевірки – лише позапланові.

У 2026 році податківці мають право призначати перевірки практично всім категоріям бізнесу з деякими винятками.

«Мораторій продовжує діяти для платників податків, які мали на дату початку тимчасової окупації податкову адресу на непідконтрольній території, на території активних чи можливих бойових дій», – уточнює Іван Бабаєв.

Водночас, якщо бізнес на непідконтрольній території або в зоні бойових дій пов'язаний із продажем підакцизних товарів, з азартними іграми чи обміном валют, він усе одно підпадає під перевірки.

Щодо компаній і підприємців, які перебувають у «мирних» регіонах, вони потенційно можуть потрапити як під планову, так і позапланову податкову перевірку.

Які причини та підстави для позапланових перевірок ДПС

Призначення позапланових податкових перевірок відбувається без чіткого алгоритму. Але ймовірність проведення такої перевірки зростає, якщо платник податків:

• здійснює виробництво / торгівлю підакцизними товарами (алкоголь, тютюнові вироби, паливо);
• має порушення – податкова отримує скарги з боку клієнтів, контрагентів та органів місцевого самоврядування;
• проводить реорганізацію чи перебуває у процесі ліквідації;
• заявляє до відшкодування ПДВ в розмірі від 100 тис. грн;
• демонструє погіршення фінансово-економічних показників і зменшення сум сплачуваних податків;
• не складає та не подає вчасно податкову звітність.

Як розповідають юристи, найчастіше піддаються перевіркам суб'єкти господарювання зі сфери послуг, АЗС, аптеки, продуктові магазини та інші ритейлери, транспортні та логістичні компанії, забудовники, а також інтернет-магазини й маркетплейси.

Предметом перевірки найчастіше стає застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), обіг готівки та належне оформлення трудових відносин (сплата зарплатних податків).

«Особливу увагу контролюючих органів привертають магазини з продажу техніки та електроніки, де перевірки стосуються документального підтвердження походження продукції та податкового обліку. Окрема категорія – бізнес, що веде діяльність у сфері обігу підакцизних товарів. Його перевіряють не лише податкові, а й митні органи з питань ліцензування, сплати акцизного податку та дотримання правил обігу товарів», – розповідає Анатолій Сівоздрав, адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної фірми Gracers.

Сфери бізнесу, яким загрожує найбільше податкових перевірок у 2026 році

Як ризик-орієнтований підхід може змінити алгоритм перевірок

У 2026 році має відбутися перехід до вибіркового контролю, який проводиться на підставі електронного аналізу ризиків і діяльності бізнесу.

«Проти 2025 року у 2026 році посилено вимоги до обґрунтування підстав для призначення перевірок і посилено контроль за законністю рішень держорганів. Це зменшує можливість формального втручання в діяльність бізнесу та супроводжується ширшим застосуванням ризик-орієнтованого й аналітичного підходу», – пояснює Анатолій Сівоздрав.

Базові правила застосування ризик-орієнтованого підходу при призначенні перевірок були сформульовані ще у травні 2018 року. Тоді Кабмін затвердив постанову №342, яка містить критерії оцінки ступеня ризику для суб'єктів господарювання.

Механізм такий: якщо діяльність компанії може вплинути на екологію, на життя та здоров'я споживачів, до того ж у неї є схильність до порушення законодавства, суттєво зростає ймовірність, що така компанія опиниться у плані перевірок.

Але повноцінну систему управління перевірками бізнесу у 85 сферах державного контролю уряд зміг запустити лише в жовтні 2025 року. Вона автоматично розраховуватиме ступінь ризику для суб'єктів господарювання та визначатиме, хто з них потрапить до плану інспекційних перевірок. Такий підхід має на меті позбавити бізнес зайвого регуляторного тиску, забезпечити прозорість призначення перевірок (усі плани ревізій будуть публічними), прибрати вплив людського фактору та нівелювати корупційні прояви.

Уточнимо, що на податкові перевірки дія цієї системи не поширюється. Ризик-орієнтована модель, яку використовує податкова служба, затверджена наказом Міністерства фінансів №524. Але загалом принципи та підходи до призначення податкових перевірок такі самі, як і в інших сферах.

Наприклад, ДПС насамперед звертає увагу на фінансовий стан компанії або підприємця (збитковість, низька рентабельність, надмірна дебіторська або кредиторська заборгованість – усе це погані сигнали), на його податкову дисципліну (своєчасну подачу звітності та сплату податків), на такі маркери, як продаж підакцизних товарів, зв'язок із трансфертним ціноутворенням і валютними операціями.

Але в.о. ​голови ДПС Леся Карнаух уже повідомила, що кількість податкових перевірок скоротилася ще у другому півріччі 2025 року, а при формуванні плану-графіка на 2026 рік було враховано лише реальні ризики та порушення тих суб'єктів господарювання, які туди потрапили.

До чого в підсумку готуватися бізнесу

Система нагляду та контролю в Україні продовжує функціонувати в логіці активного втручання держави в господарську діяльність. Одне з підтверджень цьому – понад 80 тис. перевірок бізнесу з боку близько трьох десятків контролюючих органів, які заплановано на 2026 рік.

Водночас мораторій на перевірки так і не отримав повноцінного нормативного підкріплення. Тому чинне регулювання, як і раніше, дає перевіряльникам величезну свободу дій.

На окрему увагу заслуговує ризик-орієнтований підхід, який уряд позиціонує як ключовий інструмент реформи системи перевірок. З одного боку, у 2025 році було запущено автоматизований механізм оцінки ризиків, що має відбирати для перевірок лише тих суб'єктів господарювання, діяльність яких потенційно несе підвищені загрози.

З іншого – вплив цієї системи на реальне зниження кількості перевірок оцінити поки що неможливо. Ба більше, податковий контроль продовжує жити за власними правилами, використовуючи окрему модель ризик-аналізу, що знижує уніфікацію та прозорість.

Тому регуляторне навантаження на підприємців багато в чому залежить від сфери їхньої діяльності, від рівня фіскальних ризиків і, що найважливіше, від рішень конкретних державних органів, які майже завжди діють на власний розсуд.