Українські фонди на полюванні за стартапами: як війна «переписала» карту пріоритетів інвесторів

До 2022 року український венчур здавався передбачуваним: SaaS, fintech, маркетплейси та B2B-сервіси з прицілом на глобальний ринок. Повномасштабна війна зламала цю логіку. Сьогодні карта пріоритетів українських фондів є радикально інакшою: 36 із 90 публічних угод 2025 року припало на defence, ще 26 – на штучний інтелект. Разом – майже 70% венчурного ринку.

А що відбувається з рештою – 30%? Mind «розібрав» портфелі понад 20 активних фондів, публічні угоди та галузеві звіти, щоб виявити, на які ніші, окрім лідерів, ще роблять ставку українські інвестори. І які сектори залишаються недооціненими, втім перспективними в майбутньому.

Профіль ключових гравців ринку

Зараз в Україні активно працюють понад 20 фондів. Більшість з них тримають фокус на стартапах із ШІ та декларують зацікавленість у defence- та dual-use-технологій.

Втім FinTech і Enterprise залишаються стабільними базовими напрямами для інвестування. Водночас зростає диверсифікація портфелів – інвестори дедалі частіше звертають увагу на cybersecurity та HhealthTech.

З 2014 року в Україні почало народжуватися чимало оборонних стартапів. Але інвестиції в них публічно не розголошувалися. Переломним став 2023 рік. Тоді defence-стартапи стали відкрито фігурувати в портфелях венчурних фондів, адже виробники озброєння отримали реального постійного замовника – військо.

Серед перших інвесторів, які відкрито задекларували свій фокус на defence, був фонд D3, що будує портфель навколо технологій  national security та dual-use. 2024 року Європейський інвестиційний фонд EIFO інвестував $5 млн у D3 Defense Venture Fund, що стало однією з перших міжнародних інституційних ставок на український оборонний венчурний фонд.

Паралельно активність почали демонструвати інші вітчизняні венчурні гравці. У списках DealBook of Ukraine 2023–2025 років регулярно фігурують defence-угоди за участі SMRK VC Fund, SID Venture Partners, Green Flag Ventures, Double Tap Investments, Angel One Fund, United Angels Network.

При цьому повномасштабна війна фактично створила новий клас українських інвесторів – спеціалізовані оборонні фонди. Наприклад, MITS Capital запустив Lightning Fund, орієнтований на defence-технології. За публічними даними, фонд уже інвестував у понад 11 компаній, а 2025 року взяв участь у раунді Tencore на $3,74 млн.

Інший приклад – приватний фонд Nezlamni Fund, створений співзасновниками Uklon і теж орієнтований виключно на підтримку оборонних стартапів.

Аналіз портфелів фондів показує, що фінансування спрямовується не лише на виробництво озброєння, а й у software-рішення. Інвестори дедалі частіше фінансують комп’ютерний зір для донаведення, системи управління роями дронів, аналіз розвідданих.

За даними Dealroom Ukraine Tech Ecosystem Report, UVCA Deal Review та відкритих баз венчурних угод, у 2023–2025 роках ШI-стартапи стабільно входили до двох найбільших напрямків інвестицій українських фондів, поступаючись лише defence.

Ці висновки підтверджує аналіз Mind минулорічних угод: 2025-го 29% раундів (26 із 90) відбулися за участі стартапів на основі ШI. Переважна більшість із них не належить до категорії «чистого» ШІ, оскільки розробки дедалі частіше поєднують ШI з defence-, cybersecurity-, HealthTech- або SaaS-продуктами.

Міжнародні аналітики окремо відзначають поступове зближення ШI та defence. Частина українських компаній працює одночасно у військовому й цивільному сегментах, розвиваючи алгоритми комп’ютерного зору, аналізу відео або автономної навігації. У звітах Dealroom ці стартапи часто класифікуються як dual-use technology companies.

Показово, що в розрізі року саме компанії з фокусом на ШI-рішеннях (мова про стартапи, які мають команди / офіси в Україні та наших співвітчизників серед засновників) отримали найбільші чеки: Superhuman (у минулому – Grammarly) – $1 млрд, Reface – $18 млн, Limitless – $14 млн.

У ранніх раундах це добре видно за активністю українських інвесторів. Фонди SMRK VC, SID Venture Partners, TA Ventures, u.ventures регулярно з’являються у seed-угодах стартапів, що працюють із data analytics, workflow automation або ШI-інструментами для продажів і маркетингу. Ідеться про продукти, які використовують вже наявні ШI-інструменти для автоматизації конкретних завдань.

Саме так сформувався клас так званого applied AI (прикладного, операційного, практичного ШІ), який Dealroom та UVCA почали фіксувати як одну з головних інвестиційних вертикалей українського ринку поряд із defence.

Важливу роль у цьому відіграла і попередня хвиля українських компаній: People.ai, що будує ШI-аналітику продажів, і Preply, яка використовує алгоритмічну персоналізацію навчання. Обидві компанії залучали десятки мільйонів доларів інвестицій і працюють майже виключно на глобальний ринок. А коли Superhuman 2025 року залучила рекордні $1 млрд для розвитку ШI-продуктів, це вже сприймалося як підтвердження довгострокової тенденції.

Втім, за даними UVCA Deal Review, більшість інвестицій українських фондів припадає на pre-seed- та seed-раунди. Після них стартапи переходять до міжнародних інвесторів і Series A й далі. Український капітал фактично працює як перший етап масштабування.

Якщо оборонні технології стали новою ставкою українського венчуру, то фінтех виконав іншу роль: залишився сектором, де інвестори продовжували працювати навіть тоді, коли більшість глобального венчурного ринку поставила інвестиції на паузу.

Згадаймо лише, як у 2022 році FinTech Farm – компанія українських підприємців, що будує цифрові банки разом із локальними фінансовими установами в різних країнах, – залучила $7,4 млн за участі українських фондів Flyer One Ventures, TA Ventures, u.ventures та AVentures Capital.

Цікаво, що українські фонди дедалі рідше фінансують споживчі фінансові застосунки, а натомість шукають рішення, які продаються банкам або бізнесу як технології.

Схожий патерн простежується в раунді британського стартапу Prosper, куди 2025 року зайшов український фонд Roosh Ventures. Компанія будує платформу інвестиційного управління нового покоління й уже на момент угоди керувала активами на сотні мільйонів фунтів.

Того ж року Roosh Ventures інвестував й у французький стартап Jump, який допомагає фрилансерам автоматизувати податки, виплати і юридичну частину роботи.

Ще один показовий приклад – інвестиція u.ventures у платформу Fagura, яка розвиває альтернативні моделі фінансування малого бізнесу в Східній Європі. Сума угоди була відносно невеликою, але добре ілюструє тенденцію, коли українські фонди активно працюють у регіоні Центральної та Східної Європи, де регуляторні бар’єри нижчі, а фінансові сервіси можна масштабувати швидше, ніж на західних ринках.

За оглядами Dealroom Ukraine Tech Ecosystem та аналітикою UVCA, у 2023–2025 роках кількість технологічних компаній у сфері digital health і MedTech в Україні стабільно зростала, хоча сектор і не демонстрував великих венчурних раундів, характерних для ШI або defence.

2025 року, за підрахунками Mind, HealthTech сформував 4,4% усіх публічних угод: 4 українські стартапи з розвитку медичних технологій закрили інвестраунди.

Однією з найпоказовіших угод стало залучення інвестицій стартапом Liki24 – сервісом доставки ліків і медичних товарів. Компанія підняла $9 млн інвестицій. У раунді взяла участь ціла низка українських фондів: TA Ventures, u.ventures, SID Venture Partners, DniproVC, ICLUB, N1 Ventures, MA7 Ventures.

Ще одним помітним кейсом стала інвестиція у платформу психологічного здоров’я Pleso Therapy. У 2025 році стартап залучив $1,2 млн за участі українських TA Ventures, Vchasno Group, United Angel Network та angel-інвесторів. Фонди наголошували, що рішення про інвестицію базувалося на бізнес-метриках, як-от міжнародна експансія, unit-економіка та швидке зростання B2B-клієнтів.

Roosh пояснює інтерес інвесторів трьома факторами:

• швидке зростання ринку;
• масштабованість цифрових медичних продуктів;
• стрімке проникнення штучного інтелекту в медицину.

За оцінками фонду, вже близько 38% нових інвестицій у HealthTech припадає на рішення з використанням ШI.

Інвестори відкрито говорять, що зацікавленість у HealthTech пов’язана також із зміною поведінки LP. В Angel One Fund у коментарі для Mind зазначили, що запит від вкладників змінився – тепер фонди повинні не лише шукати швидке зростання, а й зменшувати ризик портфеля. Саме тому другий фонд Angel One одразу орієнтується на три напрями: ШI, HealthTech та Defence.

Ще задовго до буму ШІ у світі, EdTech став одним із перших секторів, де українські стартапи змогли побудувати глобальні компанії. Саме зі сфери освітніх технологій виросли два українських єдинорога: Grammarly та Preply.

За підсумками річного аналізу Mind, 2025 року EdTech сформував близько 4,4% усіх публічних інвестиційних угод українських стартапів. Це значно менше за DefenceTech або ШI, але сектор зберігає стабільну присутність у портфелях фондів.

Серед найпомітніших кейсів останніх років:

• Preply – міжнародна платформа онлайн-навчання, яка минулого місяця залучила $150 млн у раунді Series D і поповнила список українських «єдинорогів»;
• Mate academy – платформа перекваліфікації IT-спеціалістів із $2,6 млн інвестицій. Бізнес підтримали зокрема українські TA Ventures, Flyer One Ventures;
• memoryOS – edtech-стартап із використанням когнітивних технологій і ШI, який торік залучив $1,2 млн теж від українських SID Venture Partners та Angel One Fund;
• GoIT – освітня платформа, що залучала інвестиції Horizon Capital у рамках growth-стратегії.

При цьому EdTech стабільно присутній у портфелях фондів різних типів:

• Early-stage VC: Flyer One Ventures, u.ventures, Vesna Capital, hi5 Ventures;
• Growth: Horizon Capital;
• ангели та синдикати: Angel One Fund, United Angels Network.

Ще одна цікава та логічна тенденція – швидке проникнення ШI в освітні технології. Алгоритми персоналізації, адаптивні програми та ШІ-тьютори перетворюють EdTech на суміжний до applied AI сектор, що пояснює, чому багато освітніх стартапів одночасно потрапляють і до вибірки компаній з розвитку ШІ.

За даними Dealroom Ukraine Tech Ecosystem Report та оглядів UVCA, cybersecurity стабільно входить до топ-інвестиційних вертикалей поряд із ШI та defence у 2023–2025 роках. Фонди пояснюють це тим, що глобальний ринок кібербезпеки зростає швидше за більшість технологічних секторів.

Згідно з World Economic Forum Global Cybersecurity Outlook, понад 66% компаній очікують, що саме ШI та кіберзагрози визначатимуть бізнес-ризики найближчих років.

Українські фонди почали активно заходити у security-стартапи приблизно з середини 2023 року.

За підсумками річного аналізу Mind, 2025 року сегмент cybersecurity сформував лише 3,3% усіх публічних угод українських стартапів – 3 із 90 інвестиційних раундів:

• LetsData, що розробляє ШI-інструменти виявлення інформаційних операцій і дезінформації, залучила $1,6 млн;
• A42, що розробляє рішення у сфері кіберзахисту інфраструктури, отримав $0,25 млн;
• cybersecurity-платформа SOC Prime (розмір інвестицій не оголошено).

Продукти з кібербезпеки майже завжди продаються за enterprise-моделлю: з довгими контрактами, високим середнім чеком і стабільною підпискою. Тому українські фонди, включно з AVentures Capital, SMRK, SID Venture Partners дедалі частіше дивляться на cybersecurity як на сектор із найпередбачуванішою можливістю заробити на інвестиції.

Після 2022 року інвестори почали звертати увагу не лише на класичний захист інфраструктури, а й на нові ніші: захист ШI-систем, боротьбу з deepfake і дезінформацією, безпеку критичної інфраструктури, хмарну безпеку та DevSecOps. Саме ці напрямки називаються ключовими у прогнозах WEF Global Cybersecurity Outlook 2025.

На тлі буму оборонних технологій і штучного інтелекту аграрні інновації майже не з’являються в заголовках новин зі світу венчура. Але, якщо подивитися на портфелі українських фондів, уявлення про життя сектору може змінитися.

За галузевими оцінками, в Україні вже працює понад 150 AgriTech-стартапів, а сукупні інвестиції в сектор перевищили $13 млн лише за останні роки.

Після 2022-го український агробізнес опинився під подвійним тиском: зруйнована логістика, мінування полів, дефіцит кадрів і висока вартість ресурсів. У таких умовах фермери почали обирати технології з максимально швидкою окупністю, а інвестиції з горизонтом понад п’ять років фактично зникли з ринку.

Тож українські фонди майже не фінансують стартапи, які мають вигляд класичних аграрних проєктів. Показовою стала активність SMRK VC Fund, який після 2022 року інвестував у hardware- та automation-рішення, пов’язані з роботизацією виробництва, логістикою та управлінням фізичними процесами. Серед портфельних компаній фонду – Deus Robotics, що створює автономні логістичні системи для складів і виробництва.

Якщо раніше агротехнології часто будувалися як довгі R&D-проєкти, то після 2022 року фонди шукають рішення з коротким циклом повернення інвестицій – йдеться про проєкти з фокусом на моніторинг полів, автоматизацію техніки, оптимізацію використання добрив, аналітику врожайності.

Втім у 2025 році в українському AgriTech відбувся лише один раунд – американсько-українська компанія Regrow Ag залучила нові інвестиції від фонду SE Ventures.

Загалом угоди в AgriTech присутні в портфелях як фондів ранніх стадій SMRK VC і SID Venture Partners, так і ангельських синдикатів.

За даними Dealroom Ukraine Tech Ecosystem і галузевих оглядів UVCA, AgriTech стабільно входить у групу секторів, які отримують регулярні early-stage інвестиції українських фондів, хоча й без рекордних чеків.