Як фінансувати розвиток виробництва у прифронтовому регіоні: досвід Electro Cable Group за підтримки банку «Південний»
Academic Hub від банку «Південний»: як досвід великого бізнесу стає частиною освіти майбутніх лідерів
Чи можливо зберегти виробництво та забезпечити його розвиток в 20-30 км від лінії фронту? Electro Cable Group – найбільший в Україні виробник та експортер кабельно-провідникової продукції на своєму прикладі доводить, що це можливо. Під час другого воркшопу весняного семестру освітньої ініціативи Academic Hub Pivdenny для студентів економічного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка Андрій Петров, фінансовий директор Electro Cable Group UA, поділився досвідом як його компанія – великий клієнт Банку «Південний» – використовує різні інструменти залучення фінансування, як працює з ризиками та розвиває виробництво попри війну та радикальну зміну безпекової ситуації в рідному місті компанії, Запоріжжі. На сьогодні Банк «Південний» виступає ключовим фінансовим партнером Групи у її міжнародній експансії та зміцненні позицій на ринку.
Нова зустріч студентів із лідерами українського бізнесу, цього разу – з Андрієм Петровим, фінансовим директором Electro Cable Group UA, була присвячена залученню фінансування для ведення виробничої діяльності і мала на меті пошук відповідей на кілька питань:
- Чому виробничому підприємству потрібно залучати фінансування?
- Як відрізняється залучення коштів у обіговий капітал від фінансування розвитку?
- Які інструменти використовують банки та компанії?
- Які ризики бачать кредитори і як бізнес їх «знімає» в очах кредиторів?
Як і попередня зустріч з Вікторією Кайлюк, СЕО компанії «ТЕРРА-ФУД», воркшоп з капітаном українського бізнесу – унікальна можливість для студентів-економістів отримати практичні знання про щоденне функціонування українського бізнесу в умовах війни та дізнатись про процеси ухвалення рішень, інструменти та стратегії вітчизняних підприємців. Що важливо – ця інформація отримується з «перших рук», від тих, хто щоденно на практиці розвиває бізнес в Україні.
Electro Cable Group – компанія «номер один» з виробництва та експорту кабельної продукції в Україні.
За весь час існування компанія інвестувала 120 млн євро у розвиток, наразі маючи три виробничих майданчика – у Запоріжжі, Івано-Франківську та Польщі; два останні виробництва були відкриті вже після початку повномасштабної війни. Географічна віддаленість не лише дозволяє ECG бути більш гнучкою у взаємодії з клієнтами, але й заспокійливо діє на кредиторів, які оцінюють перспективи надання фінансування бізнесу. В штаті – понад 900 працівників, які працюють у цілодобовому режимі.
В перший рік війни компанія втратила третину виробництва (35%), проте вже у 2023 році поновила довоєнні обсяги та продовжує щорічно їх збільшувати.
Це стало можливим в тому числі завдяки роботі з Банком «Південний», яка почалась з надання фінансування для поповнення оборотного капіталу – саме це дало змогу ECG стабілізувати операційну діяльність у розпал повномасштабного вторгнення. Згодом, попри загальну ринкову тенденцію до скорочення лімітів, банк надав фінансування для диверсифікації військових ризиків та релокації активів, завдяки чому було відкрито другий виробничий майданчик компанії в Івано-Франківську.
«Наша історія свідчить про те, що не треба посилатись на війну та через обставини відмовлятись від розвитку. Якщо для вашого бізнесу зачинились одні двері, треба стукати усюди та шукати інші двері, досягаючи бажаних результатів, – вважає Андрій Петров. – Лінія фронту пролягає в 20-30 км від Запоріжжя. Попри це компанія не лише не опустила руки, але й вийшла на нові обсягі та продовжила інвестувати в майданчики та обладнання – в тому числі, у Запоріжжі».
Питання роботи бізнесу в непростих прифронтових умовах викликало жваву дискусію серед студентів та викладачів. Аудиторія запитувала чи не простіше було закрити виробництво у Запоріжжі, на що спікер відповів, що такі варіанти не розглядалися, в тому числі щоб не залишати людей в Запоріжжі без роботи. Тож було прийнято рішення про додаткові заходи безпеки та забезпечення автономності підприємства, аби робота продовжувалася.
Навіщо фінансування виробничому підприємству
Коли у підприємця з’являється ідея створення бізнесу, для її втілення в життя першим кроком завжди стає придбання обладнання, незалежно від типу бізнесу: у випадку виробництва кабельної продукції йдеться про цехи та верстати, для кав’ярні це буде якісна кавова машина. Це і будуть перші інвестиції.
Другий крок також потребує вкладень: закупівля сировини, комунальні платежі, зарплати працівникам, логістичні витрати і інше потребують інвестицій. Далі треба власне виробити продукцію і доставити її клієнтам, яких попередньо треба знайти і укласти з ними угоди. Європейський ринок кабельної продукції вимагає відтермінування платежу, на 30-60-90 днів.
Тож виручку компанія отримає через доволі тривалий час роботи. І гроші на забезпечення діяльності треба залучати. Для цього бізнесу потрібні надійні банки-партнери, яким для Electro Cable Group UA став Банк «Південний».
Започатковане у 2020 році партнерство з часом трансформувалося у масштабну підтримку розвитку ECG. Так, банк надав фінансування на модернізацію виробництва, закупівлю обладнання та поповнення обігового капіталу, що забезпечило Групі можливість наростити випуск кабельно-провідної продукції та лишатись лідером свого ринку.
Типи і види кредитування
Операційний цикл складається з виробничого циклу (42 дні), погашення дебіторської заборгованості (43 дня) та доставки (7 днів). Відповідно, фінансовий цикл – 92 дні.
На основі цих показників Андрій Петров разом зі студентами обговорили як визначити, потребу компанії в залученні обігового капіталу на кожен тримісячний цикл роботи. І залучати ці кошти компанія намагається завдяки інструментам овердрафту та кредитним лініям, відкритим в українських банках. Крім того, ECG використовує інструмент факторингу – для фінансування експортних проєктів. Цей зручний інструмент дозволяє компанії одразу отримати від компанії-фактора свої гроші, а клієнт натомість має відтермінування платежу.
Обіговий капітал і пошуки шляхів його залучення – це щоденна, монотонна, дуже важлива робота. Проте вона не дозволить профінансувати нове виробництво. Для цього потрібне інвестиційне фінансування.
Головними відмінностями інвестиційного кредиту від обігового є термін фінансування (від 5 до 10 років) та оцінка позичальника: банки дивляться не лише на обіг бізнесу чи EBITDA, але і на строки окупності кредиту, проводять аналіз економічного впливу кредиту на бізнес (отримання додаткового доходу чи досягнення економії).
Третім типом залучення капіталу, про який йшлося під час воркшопу, є міжнародне кредитування. Воно поділяється на розміщення акцій на біржі (equity-фінансування, серед відомих українських кейсів – Ferrexpo, Kernel та MХП) та продаж облігацій (bonds-фінансування, приклади – Metinvest, DTEK, Interpipe). За час війни, констатував спікер, історіями успіху українського бізнесу є вихід на Nasdaq компанії Kyivstar та кілька miltech-проєктів.
Ризики та їхнє подолання
Окремою темою воркшопу стала концепція застави та заставного кредитування під час війни, яку компанія-позичальник надає банку-кредитору для забезпечення виконання своїх зобов’язань. Серед прикладів застави Андрій Петров навів нерухомість, обладнання, товар в обороті, транспорт та майнові права (дебіторська заборгованість).
«Банки не кредитують презентації, натомість вони кредитують cash flow своїх клієнтів, їхнє бачення та розуміння бізнес-моделей, їхнє вміння вести справи взагалі – розкладаючи бізнес на молекули», – пояснив спікер.
Лідер проєкту Academic Hub Pivdenny Віталій Гагауз додав, що застава – це не лише засіб «заспокоєння» банків. Існують також вимоги Національного банку України, згідно з якими наявність застави вимагає менших обсягів резервування коштів банком – це, в свою чергу, дозволяє банку мати кошти на подальше кредитування.
Ключовим ризиком, який банки та інші фінансові установи оцінюють в контексту українського бізнесу, є спроможність компанії досягти запланованих показників – через руйнування майна, брак працівників чи інші причини.
Саме тому, за словами фінансового директора ECG, історія операційної стійкості напряму пов’язана із можливістю залучати гроші.
Висновки
За час воркшопу Андрій Петров розкрив тему залучення банківського кредитування для ведення бізнес-діяльності, разом зі слухачами вивівши наприкінці декілька тез:
- Кредитування оборотного капіталу дозволяє бізнесу економити час.
- Інвестиційний кредит є фінансування розвитку бізнесу.
- Привабливість бізнесу базується на контролі cash flow та ризиків
- Перспективним варіантом кредитування є міжнародне фінансування, але воно поки майже недоступне в Україні.
