Спадщина Свириденко. Ключові факти, про які планував звітувати відсторонений уряд за рік своєї роботи

На цьому тижні, 17 липня, Юлія Свириденко готувалася відзначити річницю на посаді очильниці Кабінету Міністрів. Але минулої неділі президент України Володимир Зеленський вирішив повністю перезавантажити уряд. Одна з озвучених причин – щоб посилити певні напрями на тлі нових загроз в енергетиці і надскладної підготовки до наступного опалювального сезону. Вчора Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко.

Різні джерела в медіа стверджують, що для неї це рішення президента виявилася несподіванкою. І правда – напередодні недільної заяви Володимира Зеленського Кабінет Міністрів щосили готувався звітувати про результати своєї роботи. Mind від джерел у Кабміні отримав матеріали, які міністерства підготували якраз для можливості публікації такої звітності (учора під час відставки уряду парламентарям також був представлений окремий звіт про його здобутки).

У попередній публікації Mind оцінив основні економічні тренди діяльності звільненого КМУ. Загалом економіка, як і раніше під час війни, багато в чому вимушено спирається на зовнішнє фінансування й бюджетні витрати, а не на стійке розширення виробництва. У цій публікації з отриманих нами урядових матеріалів ми представляємо на розсуд читачів ключові факти та плани, які відображають офіційне бачення Кабміном актуальної ситуації в країні.

Енергетичний щит: як перезібрати систему під атаками?

Україна паралельно з латанням дір в енергосистемі через постійні обстріли будує автономну та гнучку мережу. Цьогорічний план – додати 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації до початку зими.

За даними Міністерства енергетики, на кінець 2025 року в українській енергосистемі загалом було відновлено 4,2 ГВт генеруючих потужностей. Цього року до початку наступного опалювального сезону запланований обсяг відновлення становить 5,8 ГВт, які потрібні для стабільного живлення споживачів.

До початку осені мають бути побудовані або приведені до ладу захисні споруди другого рівня на 56 електростанціях, щоб убезпечити їх від руйнувань ударною хвилею і уламками боєприпасів.

Крім того, уряд акцентує на енергетичній автономії державних медичних закладів. За останній рік 68 лікарень було оснащено власними сонячними електростанціями, інтегрованими із системами накопичення і зберігання енергії (energy storage). Ще 11 лікарень наразі завершують будівництво автономних СЕС.

У Міністерстві охорони здоров’я підрахували, що загалом в Україні перевагами СЕС уже користуються 124 медзаклади, а до кінця року їхня загальна кількість має перевищити 300. За програмою енергетичної стійкості уряд забезпечив фінансування 70 проєктів на суму понад 12 млрд грн. Вони передбачають «зелену» генерацію, автономні котельні та накопичувачі енергії.

Також був визначений пріоритет –  накопичити в підземних газових сховищах до початку осінньо-зимового періоду 14,6 млрд куб. м газу. Це – оптимальний показник. Визначений мінімум – 13,2 млрд куб м.

Проблеми з фінансуванням імпортних закупівель НАК «Нафтогаз України» було розв’язано, серед іншого, завдяки змінам у правилах ПСО (покладання спеціальних обов’язків) при реалізації газу на комерційному ринку, які формують бюджет державного холдингу. За урядовими підрахунками, це убезпечило НАК від збитків у 2–6 млрд грн.

Економічні драйвери: цифровізація і можливості для бізнесу?

В урядових матеріалах акцент робиться на цифровізації та ліквідації застарілої бюрократичної спадщини, що обмежувала підприємництво.

Зокрема, Мінекономіки скасувало обов'язкові акти виконаних робіт, що, за підрахунками міністерства, зберегло українському бізнесу близько 20 млрд грн на рік. За його даними, запуск онлайн-сервісу Державного екологічного контролю (фокусується на превентивних заходах замість штрафів) дозволяє компаніям заощаджувати ще 1,5 млрд грн щороку та спрощує отримання дозвільної документації.

Електронний проєкт «Чек», який стартував у лютому 2026 року й забезпечив надсилання споживачам 34,2 млн цифрових чеків, об'єднавши понад 8 банків і 20 провідних ритейл-мереж,.

За підрахунками Мінекономіки, державна програма пільгових кредитів «5-7-9» досягла портфеля в 536 млрд грн (детальніше тут). Уряд також запустив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу: підприємці подали 265 заявок на 4 млрд грн, з яких 152 заявки на 3 млрд грн уже погоджено. Крім того, запущено першу програму підтримки енергетики, яка дозволяє компаніям отримувати кредити під символічні 10%.

Також урядовці вирішили звернути увагу на відкриття в межах ініціативи Food from Ukraine Україна аграрного хабу в Гані – Центру переробки та розподілу продовольства. Зараз він працює як логістичний і гуманітарний центр: українські продукти поєднують із місцевою сировиною, формують продовольчі набори. Задумано, що хаб розвиватиме комерційну складову для експорту бізнесом аграрної продукції.

Фінансова сталість: як наповнити бюджет і домовитися з кредиторами?

У 2026 році пріоритетом Міністерства фінансів залишається сектор оборони і безпеки. На ці потреби передбачено 2,8 трлн грн державного бюджету, або 27,2% ВВП. У червні оборонні видатки  урядовим законопроєктом додатково було збільшено ще на 1,56 трлн грн.

Серед інших найбільших статей бюджету: 468,5 млрд грн – соціальний захист, 278,7 млрд грн – освіта, 258,6 млрд грн – охорона здоров'я, 72,6 млрд грн – підтримка внутрішньо переміщених осіб, 51,8 млрд грн – підтримка економіки, 47 млрд грн – на житловий сектор, 24,5 млрд грн – на демографічні програми та 20,1 млрд грн – на науку.

Станом на 30 червня 2026 року доходи загального фонду держбюджету сягнули 1,8 трлн грн. Це на 36% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 2% перевищує план. Видатки разом із кредитуванням становили 2,2 трлн грн – це 89,6% від запланованого обсягу й на 18,5% більше торішнього показника.

За даними уряду, на 2026 рік заплановано ревізію державних видатків у 22 сферах за участю 14 головних розпорядників коштів. За підсумками 2025 року такі огляди було проведено у 24 сферах за участю 15 головних розпорядників. Крім того, схвалено Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки (детальніше про неї та чому залежність України від зовнішньої допомоги залишиться високою – у матеріалі Mind).

За статистикою Мінфіну, у межах механізму державних портфельних гарантій 30 банків обслуговують 20 772 кредити на загальну суму 83,8 млрд грн. Також Мінфін відзначив початок роботи Національної установи розвитку й підготовку до приватизації пакетів акцій Сенс Банку та Укргазбанку.

Найбільшими донорами залишаються Європейський Союз ($26,8 млрд, з них $6,7 млрд допомоги передбачено у 2026 році), США ($14,1 млрд, у тому числі $6,7 млрд цього року), Японія ($2,9 млрд, з яких $2,6 млрд у 2026 році) і Міжнародний валютний фонд, який цього року надав $1,5 млрд.

У 2026 році  Євросоюз започаткував новий інструмент Ukraine Support Loan, який передбачає можливість залучення до 90 млрд євро кредитних ресурсів ЄС, з них 45 млрд євро можуть бути доступні вже цього року. Перший транш на 3,2 млрд євро Україна одержала 26 червня 2026 року.

Крім того, 8 червня уряд залучив 2,8 млрд євро за комплексною програмою ЄС Ukraine Facility виконавши 86 заходів, передбачених спеціальним планом. Паралельно триває реалізація нової програми співпраці з МВФ обсягом $8,1 млрд, за якою вже отримано перший транш $1,5 млрд.

У сфері управління державним боргом одним із ключових рішень стала реструктуризація ВВП-варантів, яка, на думку Мінфіну, дозволить заощадити $6–20 млрд виплат у 2025–2041 роках. Також дев'ять країн-кредиторів погодилися відтермінувати платежі України до 2028 року, а їхнє погашення перенести на 2035–2039 роки. За рахунок розміщення ОВДП до бюджету станом на 29 червня 2026 року надійшло 540,6 млрд грн, які стали додатковою підтримкою для економіки.