Рік уряду Свириденко у цифрах: що за цей час змінилося в економіці України

Кабінет Міністрів готується до чергових кадрових перестановок. Після того як президент Володимир Зеленський анонсував оновлення складу уряду, прем'єр-міністр Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду. Остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, за відставку голови уряду парламент проголосує сьогодні, після 14:00, а голосування за нових прем’єр-міністра та склад уряду відбудеться в четвер.

Свириденко очолювала уряд із 17 липня 2025 року, змінивши на цій посаді Дениса Шмигаля. За цей рік Кабміну традиційно під час великої війни довелося працювати в жорстких умовах: фінансувати великі оборонні та соціальні витрати, стримувати інфляційний тиск, продовжувати виконання зобов'язань перед міжнародними донорами тощо.

Mind розбирався, з якими економічними результатами та тенденціями Україна підійшла до зміни уряду. Зрозуміло, що ці результати, крім усього іншого, обумовлені як інерцією роботи попереднього уряду Дениса Шмигаля, так і зміною безпекової (інтенсивність обстрілів інфраструктури росією) та геополітичної (війна з Іраном) ситуації. Але, по-перше, як писав Mind, торішнє оновлення складу уряду було дуже умовним. По-друге, фактор війни впливає на економіку вже п’ятий рік поспіль (а вміння Кабміну реагувати та передбачати ці виклики якраз і характеризують якість його роботи). По-третє, цими результатами ми швидше за все фіксуємо імпульс, наданий попередниками новому (ймовірно теж умовно новому) складу уряду.

Основний фокус – на індикаторах, які найбільш повно характеризують поточний стан економіки та державних фінансів: ВВП, інфляція, промисловість, роздрібна торгівля й будівництво, кредитування, зовнішня торгівля, а також податкові надходження та внутрішні державні запозичення.

За дужками залишаються окремі макроекономічні показники, як-от державний борг, курс гривні та міжнародні резерви. В умовах війни їхня динаміка багато в чому визначається не лише рішеннями уряду, а й політикою Національного банку (НБУ), підтримкою міжнародних партнерів та іншими зовнішніми чинниками. Ці показники більшою мірою характеризують загальний макрофінансовий клімат, ніж ефективність ухвалених Кабміном рішень.

Макроекономічна ситуація та цінова динаміка

ВВП. Економіка України після призначення Свириденко до кінця 2025 року зберігала позитивний тренд. За III квартал 2025 року ВВП (рік до року) зріс на 2,1%, а в IV кварталі зростання ВВП прискорилося до 3%. Усього за 2025 рік ВВП збільшився на 1,8%.

Але вже в I кварталі 2026 темпи відновлення економіки почали сповільнюватись і реальний ВВП скоротився на 0,6% проти аналогічного періоду 2025 року. Дані за II квартал ще не опубліковані, але НБУ у своєму інфляційному звіті зазначає, що зростання ВВП у квітні – червні становитиме близько 1,7%. А за весь 2026 рік ВВП України зросте приблизно на 1,3%.

Отже, темпи відновлення економіки залишаються нерівномірними. У другій половині 2025 року зростання підтримували високий внутрішній попит, бюджетні витрати (які, зокрема, були простимульовані суттєвими обсягами міжнародного фінансування – $52,4 млрд за 2025 рік), поступове відновлення енергетичної інфраструктури, збільшення оборонного виробництва, стабільна робота морської логістики та експорту.

При цьому економічне зростання в умовах війни визначається не так рішеннями уряду, як безпековою ситуацією й зовнішньою кон'юнктурою. Вклад Кабміну полягає насамперед у реалізації фіскальної політики, інструментів підтримки бізнесу та внутрішнього виробництва. Зокрема, це програми «Зроблено в Україні» і «5-7-9%», гранти для переробки й розвитку індустріальних парків, збереження фінансування бюджету без прямої грошової емісії, забезпечення стабільних постачань енергоресурсів і палива.

Інфляція. Інфляційна динаміка також демонструє хвилеподібний тренд. Протягом другого півріччя 2025 року зростання цін у річному вимірі сповільнювалося – з 14,3% у липні до 8% у грудні. У січні 2026 року інфляція рік до року становила 7,4%, після чого її темпи знову почали пришвидшуватися. І лише у травні й червні намітилося уповільнення до 8,2% та 8,1% відповідно.

Рівень інфляції в Україні з червня 2025 до червня 2026 року, % до відповідного місяця попереднього року

Уповільненню зростання цін у другій половині 2025 року сприяли поступова стабілізація в енергетиці, поліпшення логістики та жорстка монетарна політика: НБУ утримував облікову ставку на рівні 15,5% до кінця 2025 року.

На початку 2026 року інфляційний тиск знову посилився під впливом зростання цін на продовольчі товари, підвищення окремих адміністративно регульованих тарифів і збільшення виробничих витрат бізнесу, зокрема через дефіцит робочої сили, що підштовхує вгору витрати на оплату праці.

Свою роль відіграли зовнішні чинники. Ескалація конфлікту між Ізраїлем, США та Іраном спровокувала подорожчання енергоносіїв і логістики, що чинило додатковий інфляційний тиск на українську економіку.

Реальний сектор і внутрішній попит

Промисловість. Ситуацію в реальному секторі економіки найкраще відображає індекс промислового виробництва. У липні 2025 року індекс промислової продукції рік до року досягнув максимуму та становив 4,5%. Після цього почався спад і вже у жовтні виробництво скоротилося на 3%, листопаді – на 4,9%, а у грудні – на 2,1%.

Падіння зберігалось і на початку 2026 року: у січні промислове виробництво знизилося на 8,1% у річному вимірі. Тільки в березні реальний сектор повернувся до зростання, яке сягнуло 4,5%, а у квітні індекс промислового виробництва становив 1,2%.

Проте в середньому за липень – грудень 2025 року індекс був на рівні близько 99,7%, а в січні – квітні 2026 року – близько 98,8%, що свідчить про уповільнення та стагнацію промислового виробництва. Основні причини – руйнування виробничих потужностей, дефіцит робочої сили, перебої з енергопостачанням, слабкий зовнішній попит на окремі види продукції та проблеми з логістикою.

Середній індекс промислового виробництва, % до аналогічного періоду попереднього року

Період	Індекс промвиробництва
Липень – грудень 2025	99,7
Січень – квітень 2026	98,8
Липень 2025 – квітень 2026	99,3

Розрахунки Mind за даними Держстату

Хоча ситуація залежно від галузі суттєво відрізняється. У січні – квітні середній індекс видобувної промисловості становив лише 94,9% до аналогічного періоду минулого року, тоді як переробна промисловість у середньому зросла до 115,1%.

Найвисші темпи зростання демонстрували хімічна промисловість (123%), машинобудування (122,5%) і деревообробка (120,1%). Цьому сприяли виконання оборонних замовлень, відновлювальні роботи, поступова адаптація підприємств до умов війни та переорієнтування частини виробництв на внутрішній попит.

Індекс промислової продукції (липень 2025 – квітень 2026 року), % до аналогічного місяця попереднього року

Період	Індекс промислової продукції
Липень 2025	104,5
Серпень 2025	101,9
Вересень 2025	101,8
Жовтень 2025	97
Листопад 2025	95,1
Грудень 2025	97,9
Січень 2026	91,9
Лютий 2026	97,4
Березень 2026	104,5
Квітень 2026	101,2

Джерело: Держстат

Торгівля. Якщо промислове виробництво – це показник роботи підприємств та експортного потенціалу, то роздрібна й оптова торгівля свідчать про стан внутрішнього попиту та рівень споживчої активності.

Загалом роздрібна торгівля демонструє стійке зростання. У другому півріччі 2025 року фізичний обсяг роздрібного товарообігу підприємств у середньому зріс на 6,6% проти аналогічного періоду попереднього року, а за січень – травень 2026 року темпи зростання прискорилися до 10,6%. Це свідчить про збереження високого внутрішнього попиту, який залишався одним із ключових драйверів економічної активності.

Водночас оптова торгівля показує зворотну динаміку. У другому півріччі 2025 року фізичний обсяг оптового товарообігу в середньому збільшився на 2,3% проти аналогічного періоду попереднього року, а за січень – травень 2026-го скоротився на 1,5%.

Отже, внутрішнє споживання, яке стимулюється зростанням доходів населення, індексацією соціальних виплат і значними бюджетними видатками, залишалося значно стійкішим драйвером економічної активності, ніж діловий попит із боку підприємств.

Середній індекс фізичного обсягу роздрібної та оптової торгівлі, % до аналогічного періоду попереднього року

Показник	Липень – грудень 2025 року	Січень – травень 2026 року
Індекс фізичного обсягу роздрібної торгівлі	106,6	110,6
Індекс фізичного обсягу оптової торгівлі	102,3	98,5

Розрахунки Mind за даними Держстату

Будівництво. Будівельний сектор – ще один важливий маркер економічної активності, оскільки він відображає стан інвестицій у житло, промислову та комерційну нерухомість, а також у відновлення й розвиток інфраструктури.

Якщо за підсумками січня – червня 2025 року індекс будівельної продукції становив 105% проти аналогічного періоду 2024 року, то до кінця 2025 року індекс зріс до 111,3%, а обсяг виконаних будівельних робіт за рік сягнув 258,3 млрд грн.

Індекс будівельної продукції, % до аналогічного періоду попереднього року

Показник	Січень – грудень 2025	Січень– травень 2026
Будівельна продукція (всього)	111,3	93,5
Житлове будівництво	113,5	92,6
Нежитлове будівництво	125,4	88,5
Інженерні споруди	103,1	97,5

Джерело: Держстат

Але 2026 року позитивна динаміка почала слабшати. У січні – травні індекс будівельної продукції рік до року знизився до 93,5%, що свідчить про скорочення обсягів будівництва. Зокрема, за січень – травень індекс житлового будівництва становив 92,6%, нежитлового – 88,5%, інженерного – 97,5%.

Отже, головним драйвером будівельної галузі залишаються проєкти з відновлення інфраструктури, енергетики та інших об'єктів, які фінансує держава й міжнародні партнери. Водночас житловий і комерційний сектори продовжують зазнавати тиску через низьку інвестиційну активність та високі воєнні ризики.

Гроші в економіці та державні фінанси

Кредитування бізнесу. Боргове фінансування економіки визначає можливості підприємств фінансувати свій розвиток та оборотний капітал. Внесок Кабміну в кредитування насамперед пов'язаний із реалізацією програм державної підтримки бізнесу, які доповнюють ринкові банківські продукти.

Обсяги корпоративного кредитування зростають другий рік поспіль. Згідно зі статистикою НБУ, за 2025 рік чистий кредитний портфель бізнесу збільшився більш ніж на 30%, зокрема за друге півріччя він зріс на 16% – з 668 млрд грн до 774 млрд грн. За січень – травень 2026 року зростання чистого корпоративного кредитного портфеля становило 10%.

Втім, доступність комерційних (ринкових) кредитів поки що обмежена: ставки знижуються повільно та складають у середньому 17–18% для гривневих позик і близько 5–6% для кредитів в іноземній валюті.

Середні процентні ставки за корпоративними кредитами

Період	Кредити у гривні, % річних	Кредити в іноземній валюті, % річних
Липень 2025	17,9	6
Серпень 2025	17,1	6,5
Вересень 2025	16,9	6,1
Жовтень 2025	17,7	5,5
Листопад 2025	17,1	5,5
Грудень 2025	17,6	6,3
Січень 2026	18,1	5,6
Лютий 2026	16,4	5,6
Березень 2026	16,3	4,7
Квітень 2026	17	5,1
Травень 2026	16,2	5,1

Джерело: НБУ

Тому бізнес продовжує активно користуватися пільговими програмами, зокрема «5-7-9%». Її частка у кредитному портфелі банків після зниження до 30% у 2025 році знову зросла до 32–33%. І якщо у 2025 році обсяг виданих пільгових позик порівняно з 2024 роком майже не змінився та становив близько 94 млрд грн, то в за січень – травень 2026 року було видано 67,7 млрд грн кредитів, що приблизно на третину більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Обсяг кредитів за програмою «5-7-9%»

Період	Обсяг кредитів, млрд грн	Зміна проти аналогічного періоду попереднього року
Січень – грудень 2025	93,9	0,2%
Січень – травень 2025	67,7	35%

Джерело: Мінфін

Як бачимо, корпоративне кредитування зростає попри відносно високі ринкові ставки. Цьому багато в чому сприяють державні програми підтримки, насамперед «5-7-9%», які знижують вартість позикових коштів для підприємств і підтримують попит бізнесу на фінансування.

Також варто згадати, що кредитування населення в поточних умовах не відображає стан економіки, оскільки більшість позик фізосіб – це короткострокові споживчі кредити. А іпотека практично повністю залежить від державної програми «єОселя», що обмежує її показовість.

Зовнішня торгівля. Ситуація у зовнішній торгівлі, яка демонструє здатність економіки генерувати експортну виручку та зберігати стійкість платіжного балансу, залишається напруженою.

За 2025 рік експорт товарів проти 2024 року скоротився на 3% – до $40,4 млрд, імпорт зріс на 20% – до $84,8 млрд, а негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту збільшилося більш ніж в 1,5 раза – до $44,4 млрд.

У 2026 році ситуація поліпшилася, але незначно. За січень – березень експорт порівняно з аналогічним періодом 2025 року зріс на 4%, до $17,6 млрд, імпорт – на 29%, до $40,5 млрд, а негативне сальдо розширилося на 60%, до $23 млрд.

Що показово: за 5 місяців 2026 року Україна майже на третину скоротила експорт мінеральної продукції (руди, цемент, мармур, пісок), на 7% металургійної продукції та на 4% продукції машинобудування.

Держбюджет і його фінансування. Виконання державного бюджету досить об'єктивно відображає ефективність виконавчої влади, оскільки саме через бюджет фінансуються оборона, соціальні виплати, державні інвестиції та програми підтримки економіки.

У 2025 році доходи державного бюджету становили 3,83 трлн грн (+23% до 2024 року), витрати – 5,47 трлн грн (+22%). Понад половину доходів бюджету забезпечили податкові надходження. Їхній обсяг досяг 2,02 трлн грн, але план зі збору податкових і митних платежів було виконано на 95,5%.

Найбільші надходження забезпечили імпортний ПДВ (542 млрд грн, або 91,4% плану), внутрішній ПДВ (306 млрд грн, 96,4% плану), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір (492 млрд грн, 98,3% плану), податок на прибуток підприємств (280 млрд грн), імпортний акциз (161 млрд грн, 100,5% плану) та ввізне мито (56 млрд грн, 90,5% плану).

За підсумками січня – травня 2026 року до державного бюджету надійшло 1,9 трлн грн (+20% до аналогічного періоду 2025 року), а витрати сягнули 2,26 трлн грн (+14%). Податкові та митні надходження за цей період перевищили 972 млрд грн, або 39,1% річного плану.

Обсяги зовнішнього фінансування (кредити та гранти) за перше півріччя 2026 року становили $24,1 млрд, що покриває близько 46% річної потреби України в міжнародній підтримці. На внутрішньому ринку уряд за рахунок розміщення держоблігацій (ОВДП), залучив 230 млрд грн, або 55% річного плану.

Основні показники державного бюджету

Показник	Січень – грудень 2025	Січень – травень 2026
Доходи держбюджету	3,83 трлн грн	1,9 трлн грн
Витрати держбюджету	5,47 трлн грн	2,83 трлн грн
Зростання доходів	23% р/р	20% р/р
Зростання витрат	22% р/р	14% р/р
Податкові надходження	2,02 трлн грн (95,5% річного плану)	0,97 трлн грн (39,1% річного плану)

Джерело: Мінфін

Стабільність збережена, але багато проблем в економіці не розв’язано

Рік роботи уряду Юлії Свириденко завершився без ознак дестабілізації економіки, хоча й без переходу до її відновлення. Кабміну вдалося зберегти стійкість державних фінансів, забезпечити фінансування бюджету, підтримати зростання корпоративного кредитування та внутрішнього попиту.

Втім, далеко не всі економічні показники залежать безпосередньо від роботи Кабміну. В умовах війни динаміку ВВП, інфляції, промислового виробництва й експорту багато в чому визначають безпекові фактори, обсяги міжнародного фінансування та грошово-кредитна політика НБУ, а стан світової економіки та геополітична ситуація впливають на вартість енергоносіїв з одного боку й на попит на українську продукцію – з іншого. Водночас саме уряд відповідає за виконання бюджету, податкову й митну політику, програми підтримки бізнесу, пільгове кредитування, відновлення інфраструктури та створення умов для економічної активності. Саме в цих напрямах найкраще простежується вплив урядових рішень на економіку.

Загалом на момент перезавантаження Кабміну Україна зберегла макрофінансову стабільність. Але економіка країни, як і раніше, багато в чому спирається на зовнішнє фінансування, бюджетні витрати та сектор безпеки, а не на стійке розширення виробництва, інвестицій та експорту. Саме зміцнення цих довгострокових драйверів економічного зростання стане одним із ключових викликів для нового прем'єр-міністра і його команди.