Зернова блокада в Чорному морі: скільки може втратити світовий ринок
Чи врятують аграріїв альтернативні маршрути та чи зможуть вони мінімізувати збитки
Ескалація в Чорному морі триває, обсяги аграрного експорту з України знижуються. Загалом у липні зафіксовано 67 російських атак на об'єкти морських портів, 35 атак на цивільні судна в портах і 22 атаки на судна в Українському морському коридорі. За перший тиждень серпня відбулося вже 10 обстрілів портів Великої Одеси. У результаті в липні 2026 року Україна експортувала 3,67 млн тонн агропромислової продукції, що на 23,4% менше проти попереднього місяця.
На серпень зафіксовано фрахт кількох суден, проте малоймовірно, що їхній захід у порти фактично відбудеться, особливо після того, як 5 серпня було атаковано чергове судно з пшеницею Mera Queen, що йшло під прапором Гвінеї-Бісау. У минулі вихідні ворог знову масово атакував Одещину, у тому числі портові інфраструктуру.
За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за підсумками шести місяців 2026 року становить 60%. Враховуючи вклад АПК в економіку країни через атаки на морську інфраструктуру прямі втрати аграрного сектора у 2026 році, за попередніми оцінками, можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд, або від 0,7% до понад 1% ВВП.
Mind в оперативному огляді – про те, як бізнес справляється з поточними викликами та чим допомагає держава.
Які є прогнози втрат в АПК
Згідно з прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики), у разі затяжної блокади портів Україна може скоротити постачання зерна на світовий ринок приблизно на 30 млн тонн від попередніх прогнозних показників. Навіть у разі негайного розв'язання проблеми військових ризиків, порти Великої Одеси зможуть відновити роботу не раніше, ніж за місяць. І це за умови, що поточний рівень їх руйнувань не погіршиться.
Зупинення або як мінімум скорочення темпів зовнішньої торгівлі будь-якої тривалості в розпал сезону, на традиційному піку експортних постачань, негативно впливає на всю галузь і закладає основну для довгострокових кризових факторів, які можуть перейти на наступний виробничий цикл.
Виклик для галузі полягає не у зберіганні зерна: після морської блокади 2022 року Україна значно наростили елеваторні потужності, які перевищують поточний очікуваний урожай, з якого вже зібрано 10 млн тонн.
Основна проблема – зниження внутрішніх цін на агропродукцію та рівня рентабельності господарств на тлі високого кредитного навантаження. Внутрішні ціни на зернові та олійні культури вже зменшилися в середньому на 30%.
Ціни попиту на пшеницю 2-го класу та фуражну пшеницю протягом минулого тижня фіксувалися переважно в межах 7200–9000 грн/т та 5700–8000 грн/т СРТ відповідно. У портах України ціни на продовольчу та фуражну пшеницю знизилися на 8–20 $/т та сформувалися в межах 170–190 $/т та 155–175 $/т СРТ-порт відповідно.
Чи компенсує альтернативна логістика втрати
Наголошуючи на необхідності розвитку альтернативних морських шляхів експорту всі учасники ринку визнають, що це є половинчастим рішенням.
Навіть із задіянням максимуму можливостей залізниці, вантажівок і постачань малотоннажним транспортом із дунайських портів вони можуть сумарно забезпечити максимум 55% пропускної спроможності портів Великої Одеси – 3,3 млн тонн проти 6 млн тонн. При цьому ці маршрути вже перевантажені та не працюють на максимумі можливостей через погодні умови.
Зокрема, ускладнено постачання Дунаєм. Через аномальну спеку в Європі водність Дунаю на території Румунії впала до найнижчої позначки з 1996 року (1500–1700 м³/с) і повернеться до оптимального рівня не раніше жовтня. Наразі судна, щоб зменшити осадку, завантажують на 20–30%.
Крім того, Асоціація міжнародних експедиторів України повідомила, що станом на 6 серпня в чергах перед п'ятьма сусідніми країнами накопичилося 4948 вантажівок на 38 пунктах пропуску.
Ситуація найнапруженіша на польському напрямку: там зосереджено майже 87% по всій черзі (4306 авто). Час очікування проїзду на перетин кордону сягає понад 6 діб. Польський напрямок обмежений, оскільки потрібно перевантажувати вантажі через різну ширину залізничної колії, а також пропускну спроможність термодальних терміналів.
Які антикризові заходи пропонують
Тому основні зусилля й антикризові заходи, вжиті українським урядом, спрямовані на фінансову підтримку виробників, щоб дати їм можливість не продавати врожай за мінімальною ціною та дочекатися відкриття портів.
Сумарно, для проведення осінньої та весняної посівних кампаній, виплат пайовикам, обслуговування кредитів агросектору потрібно близько 500 млрд грн.
У ринковий спосіб цю суму акумулювати не вийде. Тож Мінагрополітики звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників.
Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних. Кошти пропонується надіслати через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%».
Паралельно Кабмін оптимізував програму «5-7-9%», щоб аграрії могли залучати пільгові кредити для поповнення оборотних коштів із загальним обсягом кредитних можливостей за цією програмою на рівні 80 млрд грн. Зі свого боку Національний банк України пом'якшив умови обслуговування кредитів для підприємств, які потерпіли від війни.
Також уряд скоригував механізм визначення мінімально допустимих експортних цін на зернові та олійні культури.
Усе це має допомогти сільгоспвиробникам протриматися до відновлення експортного статус-кво, щоправда, ніхто зараз не може сказати, коли це відбудеться.
Засновник Аграрної технологічної компанії Юрій Дробязко в ефірі United Farmers Ukraine висловив сумнів, що порти повноцінно запрацюють раніше ніж до кінця року. «Намагайтеся утриматися від продажів сьогодні за низькими цінами. Продавайте рівно те, що вам необхідно, щоб підтримувати виробничий цикл», – радить він.
На думку заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, затяжна блокада морського судноплавства призведе до зменшення валютних надходжень до країни, вимивання оборотних коштів із галузі, зупинки деяких агропідприємств, а потенційно й до втрати експортних ринків. За її словами, серед можливих шляхів розв'язання проблеми – військове врегулювання та припинення російських обстрілів, досягнення нових домовленостей щодо зернового коридору на рівні ООН.
Оскільки деескалації не відбувається, і шляхи її досягнення поки що неочевидні, і росія, і Україна протягом кількох місяців скоротять присутність на світовому ринку. Як писав Mind, обмеження судноплавства внаслідок українських атак також паралізували російський експорт зерна Азовським морем на початку зернового сезону, обваливши його на 38%.
Через скорочення навігації рф щомісяця може втрачати 1–2 млн тонн експорту. Оцінки щомісячних втрат для України через блокування портів Великої Одеси становлять 1,5–2,5 млн тонн на місяць.
Тобто світовий ринок може щомісяця недоотримувати 3,5–4 млн тонн агропродукції – обсяг безумовно помітний, але не критичний. Світові ціни на пшеницю зросли лише на 10% проти червня – такий ринковий спокій пояснюється високими врожаями та великими сформованими запасами в країнах-імпортерах, зокрема Єгипті та Туреччині.
Щоправда, Туреччина вже б’є на сполох. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що його країна закликала Україну та росію запровадити мораторій на удари по торговельних суднах у Чорному морі.
Якщо рішення не буде знайдено в середньостроковій перспективі, то до кінця 2026 року нереалізований експорт може становити вже понад 20 млн тонн, і тоді світові ціни відреагують набагато драматичніше.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
