Новоросійськ пробиває дно. Альтернативні шляхи компенсують менше половини експорту російського зерна
Зерновий експорт через Чорне й Азовське моря обвалився до мінімуму
Експорт російського зерна третій місяць поспіль демонструє падіння внаслідок блокування морських шляхів сполучення й портів Азово-Чорноморського басейну, які забезпечують понад 80% експорту. У вересні експорт через порти регіону не перевищив 300 тис. тонн проти 5,4 млн тонн у вересні минулого року, а головний зерновий хаб Новоросійськ показав небувалий мінімум у 180 тис. тонн порівняно з 2,4 млн тонн торік. москва усіма силами намагається переорієнтувати потоки, але виходить не дуже: альтернативні канали сумарно забезпечили менше половини показника вересня минулого року, який становив 6,3 млн тонн.
Mind розбирався, якою була експортна активність минулого місяця і які результати демонструє альтернативна логістика, яка спирається, зокрема, на Казахстан і Латвію.
Як оцінювати експорт російського зерна
Загальний експорт російського зерна морськими і залізничними шляхами у вересні 2026 року оцінюється орієнтовно у 3 млн тонн. Російський зерновий союз (РЗС), який аналізує експорт зерна через російські порти, оцінює експортний трафік у 1,7 млн тонн. Цей показник доповнюють постачання через порти країни Балтії, обсяг яких становить приблизно 300 тис. тонн. Водночас сухопутна складова експорту включає орієнтовно 1 млн тонн залізничних постачань.
Експорт основних зернових культур у 2025/26 маркетинговому році (липень 2025 – червень 2026) становив 55,6 млн тонн, у тому числі – 49 млн тонн пшениці, за даними РЗС. До українських страйків у липні очікувалося, що нового сезону експорт становитиме 56–58 млн тонн, зокрема 45–47 млн тонн пшениці. Зазвичай близько 60% сезонного обсягу експортується із серпня до грудня.
Українські атаки на портову інфраструктуру й морські шляхи сполучення в Азово-Чорноморському басейні зірвали початок 2026/27 МР: експорт у липні – вересні становив орієнтовно 5,4 млн тонн проти 15,4 млн тонн торік, свідчать показники РЗС.
Після зменшення експорту на 38% у липні й обвалу в 3,5 раза в серпні кратне падіння продовжилось у вересні, за оцінками РЗС. Показник минулого місяця фактично повторює результат серпня при вищій порівняльній базі вересня 2025 року: експорт обвалився в 3,8 раза – до 1,7 млн тонн, зокрема, експорт пшениці зменшився вчетверо – до 1,4 млн тонн, ячменю – у 3,6 раза, до 216 тис. тонн, кукурудзи – на 11,6%, до 103 тис. тонн.
Експорт російського зерна у липні – вересні 2025/26 МР та липні – вересні 2026/27 МР, млн тонн
| МР | 2025/26 | 2026/27 | ||||||
| Період | липень | серпень | вересень | липень – вересень | липень | серпень | вересень | липень – вересень |
| Усього зерна | 3,2 | 5,9 | 6,3 | 15,4 | 2 | 1,7 | 1,7 | 5,4 |
| у тому числі пшениці | 2,2 | 5 | 5,4 | 12,6 | 1,8 | 1,3 | 1,4 | 4,5 |
Джерело даних: РЗС
Експортна активність по декадах вересня була різною. У першій експортовано 418 тис. тонн, у другій – 381 тис. тонн. Натомість показник третьої декади сукупно перевершив попередні – близько 880 тис. тонн. Це збільшення фіксує поступове зростання трафіку через порти Балтійського моря, а також відновлення на незначних рівнях перевалки в Новоросійську й Туапсе.
Однакові результати серпня й вересня приховують різний географічний розподіл морського експорту. Якщо в серпні майже 80% потоку пройшло через порти Чорного моря (Новоросійськ і Туапсе), у вересні понад 50% експортовано з портів Балтики (переважно Усть-Луги та Висоцька). Частка експорту через порти Каспійського моря зросла з 15% у серпні до 20% у вересні.
Як атаки блокують експорт через Чорне й Азовське моря
Порти Азово-Чорноморського басейну – основа зернового експорту: минулого сезону через них пройшло 46,3 млн тонн зерна, або 83% експорту.
У вересні тривало блокування морських шляхів сполучення та портової інфраструктури регіону, зокрема головного зернового хабу – Новоросійська. Унаслідок української атаки 9 вересня пошкоджень зазнав НЗТ, один із трьох великих спеціалізованих зернових терміналів. Осередки пожеж також фіксувалися на території інших двох терміналів – КСК і НКХП. Відомо, що наприкінці вересня КСК і НЗТ, а також ТЗТ в Туапсе здійснювали перевалку в обмеженому режимі.
Значення портів регіону у високий експортний сезон демонструють показники вересня 2025 року, коли вони відвантажили 5,4 млн тонн зерна, або 85% усього експорту. Через чорноморські порти було експортовано 3 млн тонн (48%), зокрема через Новоросійськ – 2,4 млн тонн, Тамань – 428 тис. тонн, Туапсе – 203 тис. тонн. Азовські порти перевалили на експорт 2,3 млн тонн зерна (36%).
У вересні 2026 року через порти Чорного моря вдалося вивезти лише близько 281 тис. тонн, або 17% усього обсягу. Зокрема, через Новоросійськ відвантажено 178 тис. тонн, через Туапсе – 103 тис. тонн. Азовські порти, зокрема Ростов-на-Дону, відправляли дуже незначні обсяги.
Експорт російського зерна через порт Новоросійськ у липні – вересні 2025/26 МР та липні – вересні 2026/227 МР, млн тонн
| 2025/26 | 2026/27 | ||||||
| липень | серпень | вересень | липень – вересень | липень | серпень | вересень | липень – вересень |
| 1,23 | 2,49 | 2,4 | 6,12 | 1 | 1,08 | 0,18 | 2,26 |
Джерело даних: РЗС
Вплив українських страйків відображає активність чорноморських портів 1–20 вересня. За інформацією РЗС, у першій декаді місяця експорту через порти Чорного моря «практично не було», тоді як рік тому Новоросійськ відвантажив 905 тис. тонн, Тамань – 88 тис. тонн. Лише Туапсе вдалося відправити всього 7,4 тис. тонн проти 94 тис. тонн минулого року. У другій декаді перевалка в Новоросійську становила 72,5 тис. тонн проти близько 700 тис. тонн торік, у Туапсе – 6,1 тис. тонн проти 57 тис. тонн.
Як змінюється експорт через Балтику
Як і очікувалося, у вересні зафіксовано значне зростання експорту через порти Балтики – передусім Усть-Лугу та Висоцьк. Сукупно вони відвантажили 872,3 тис. тонн зернових, за даними РЗС. Більшу частину експортовано через Усть-Лугу – 530,2 тис. тонн, у вересні 2025 року порт не відвантажував зерно. Перевалка у Висоцьку становила 342,1 тис. тонн проти 36 тис. тонн у вересні минулого року.
Перевалку зернових в Усть-Лузі та Висоцьку здійснюють термінали «Лугапорт» і «Порт Висоцький» річною номінальною потужністю 7 млн тонн і 4 млн тонн відповідно. У першій половині 2026 року «Лугапорт» обробив 371 тис. тонн зернових, «Порт Висоцький» – майже 700 тис. тонн.
Окрім того, перевалку зернових розпочали термінали, які мають інший профіль. Минулого місяця стало відомо, що цим шляхом пішли власники багатофункціонального терміналу «Ультрамар», який спеціалізується на перевалці міндобрив, руди і вугілля.
Цей комплекс річною номінальною потужністю 37 млн тонн швидко адаптували під обробку зернових вантажів, яка розпочалась у серпні, засвідчили джерела Reuters. Відомо, що термінал обробляє вантажопотоки «Деметра-Холдингу», який контролює зернові термінали НЗТ в Новоросійську та ЗТКТ в Тамані. «Усі інші теж хочуть туди потрапити. Усі хочуть потрапити до Балтики», – зазначило джерело видання.
Раніше невеликі обсяги зерна експортувалися через порти Санкт-Петербург і Калінінград. У вересні перший відвантажив 28 тис. тонн, другий – 40,5 тис. тонн. У Санкт-Петербурзі зерно також почали перевалювати термінали, які раніше цим не займалися, до прикладу «Модуль» або БСМЗ. «Модуль» обробляє контейнери та здатний щомісяця відвантажувати до 70 тис. тонн зерна в контейнерах.
Загалом у вересні експорт зернових через російські порти Балтики становив близько 950 тис. тонн, за даними РЗС. Однак, попри рекордний трафік, регіон поглинув лише п'яту частину обсягів, які експортувалися через порти Азово-Чорноморського басейну.
Скільки російського зерна експортується через країни Балтії
Поза моніторингом РЗС лишився інший альтернативний трафік – через країни Балтії. Зазвичай найбільші обсяги російського зерна проходять через Латвію, менші – через Литву. За даними Служби державних доходів Латвії, у 2025 році транзит російських зернових територією країни становив 667,6 тис. тонн, у 2024-му – 1,88 млн тонн, у 2023-му – 2,13 млн тонн.
У серпні та вересні 2026 року транзитний трафік через Латвію помітно збільшився. За даними вказаного відомства, у серпні транзит зріс проти відповідного місяця минулого року на 56% – до 158,9 тис. тонн. У період із 1 до 24 вересня транзит становив 253,6 тис. тонн, що майже вдвічі більше обсягу за повний вересень 2025 року. При цьому з 1 січня до 24 вересня 2026 року транзитний потік сягнув 593,7 тис. тонн.
Експорт російського зерна через порти країн Балтії у вересні, ймовірно, перевищив 300 тис. тонн. Наприкінці місяця аналітичне агентство «СовЕкон» оцінювало експорт через Латвію у 250 тис. тонн, через Литву – 50 тис. тонн. У Латвії вантажі обробляли порти Рига, Лієпая та Вентспілс, у Литві – Клайпеда.
Естонія 1 жовтня 2026 року ухвалила рішення про заборону транзиту російського й білоруського зерна своєю територією. Хоча такий транзит практично відсутній упродовж останніх років, російські експортери нині вкрай зацікавлені в портових потужностях країни.
Латвія та Литва наразі уникають прямої заборони транзиту. Натомість Рига розглядає можливість зробити транзит економічно невигідним через підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою до 300%.
Водночас обидві країни посилили перевірки транзитних вантажів російського зерна щодо того, чи не походить воно з тимчасово окупованих територій України, зокрема – шляхом лабораторних досліджень. Іншою стороною такого контролю стало сповільнення проходження вантажів.
Скільки зерна експортовано залізницею
Поки морський експорт сильно обмежений, москва намагається «накачати» власним зерном регіон Центральної Азії, куди вантажі доправляються залізницею. Зростання цього потоку стало особливо помітним у вересні. «СовЕкон», зокрема, оцінює залізничні постачання зерна минулого місяця орієнтовно в 1 млн тонн.
Основним напрямком став Казахстан. З початку 2026/27 зернового сезону до цієї країни відправлено 350 тис. тонн російського зерна, зокрема 320 тис. тонн пшениці, за даними аналітичного агентства «Русагротранс». Водночас транзитом через Казахстан до країн Центральної Азії пройшло 200 тис. тонн пшениці.
Масштаб казахстанського коридору розкривають дані РЖД: у січні – липні через російсько-казахстанські прикордонні переходи пройшло 2,7 млн тонн хлібних вантажів, що вдвічі більше торішнього показника. Частина вантажів прямувала транзитом до Китаю, Узбекистану, Киргизстану та Туркменістану.
Окремо відзначимо напрямок на Китай: за вказаний період транзитом через Казахстан до КНР пройшло 334 тис. тонн російського зерна. Вантажі передаються через прикордонні переходи Достик та Алтинколь.
Менший напрямок залізничних постачань – Азербайджан. Країна імпортує російське зерно залізницею, водночас територією країни проходить залізничний маршрут до Ірану: російські зернові доправляються через прикордонний перехід Самур до азербайджано-іранського переходу Астара.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
