facebook.com
mind
Прем'єра тижня: психологічна драма «Уна»

Прем'єра тижня: психологічна драма «Уна»

Чи вдалося австралійському режисеру Бенедикту Ендрюсу підійти з іншого боку до теми, яку понад півстоліття тому уже розкрив Володимир Набоков

Прем'єра тижня: психологічна драма «Уна»
Постер до фiльму «Уна»
Фото kinopoisk.ru

Сюжет. Після бурхливої ночі в клубі Уна (Руні Мара) вирушає на зустріч із Реєм (Бен Мендельсон). Коли Уні було 13 років, Рей звабив її. Відтоді минуло 15 років, Рей відсидів кілька років у в'язниці, змінив ім'я, знайшов роботу та одружився. Уна так і не оговталася – всі ці роки вона водночас звинувачувала і кохала Рея, і зрештою її почуття стали більш схожими на божевілля. Випадково побачивши його фото у газеті, вона відшукала його і вирішила нарешті поставити питання, які непокоїли її останні 15 років: навіщо він це зробив, чи була це хіть – чи все ж кохання, чому так несподівано її покинув і як йому живеться з цим багажем зараз.

В українському прокаті: з 20 квітня.

Бекграунд. Для австралійця Бенедикта Ендрюса «Уна» стала кінематографічним дебютом. До нього режисер відточував майстерність у театрі: Ендрюс – один з найкращих інтерпретаторів Шекспіра в Австралії, а також прихильник Антона Чехова, Теннессі Уільямса та Жана Жене. Тож для першої роботи в кіно режисер обрав екранізацію театральної п'єси – «Чорний дрізд» шотландського драматурга Девіда Харроуера.

Цю одноактну п'єсу про наслідки для жіночої психіки від отриманої у підлітковому віці сексуальної і психологічної травми Харроуер написав у 2005 році, і відтоді її неодноразово ставили, у тому числі й на Бродвеї (в одному з варіантів роль Уни грала Мішель Вільямс). Драматург виступив сценаристом і власноруч зробив кінематографічну адаптацію: додав епізоди робочого і сімейного життя героїв, оточив їх другорядними персонажами. Щоправда, це не додало півторагодинному фільму динаміки, а навпаки – зробило його затягнутим і надто передбачуваним.

Вам сподобається, якщо: ви любите камерні драми, більше схожі на театральні постановки, ніж на кіно.

Вам не сподобається, якщо: у кіно ви любите не лише акторську гру, а ще й сюжет, який би вас дивував своїми поворотами.

Головна причина подивитися: зрозуміти, що цю тему вже розкрив Володимир Набоков у «Лоліті», і зробив це набагато майстерніше.


У тому ж дусі:

«Лоліта», 1962

Режисер Стенлі Кубрик

Роман Володимира Набокова «Лоліта» вийшов у 1955 році, а вже наприкінці 1950-х Стенлі Кубрик попросив письменника адаптувати твір для кіноекрану. Стрічка про історію стосунків дорослого чоловіка та дівчинки-підлітка викликала не менше дискусій, ніж сам роман. Фільм здобув премію «Золотий глобус» і чотири номінації на «Оскар».


«Краса по-американськи», 1999

Режисер Сем Мендес

42-річний Лестер Бернем (Кевін Спейсі) переживає кризу середнього віку. Одного дня у нього з'являються нові сусіди, і їхній син стає приятелем, а заразом дилером Лестера. А ще згодом Лестер знайомиться з Анджелою (Міна Суварі), подружкою своєї дочки-підлітка, і закохується в неї. Але хоч Лестер і вирішує робити так, як йому хочеться, а не так, як від нього вимагає суспільство, все ж до інтиму в нього з Анджелою не доходить, оскільки дівчина виявляється розкутою і досвідченою лише на словах. «Краса по-американськи» стала повнометражним дебютом Сема Мендеса і здобула п'ять «Оскарів», у тому числі і як найкращий фільм року.


«Льодяник», 2005

Режисер Девід Слейд

14-річна Хейлі (Еллен Пейдж) і 32-річний Джефф (Патрік Уілсон) знайомляться в інтернеті і згодом вирішують зустрітися особисто. Джефф – фотограф, він запрошує Хейлі в гості. Та, розглядаючи роботи Джеффа, просить її також познімати. Перед зйомкою вони вирішують для настрою трохи випити. Джефф встигає зробити декілька ковтків – і приходить до тями, прив'язаним до крісла. Хейлі виявляється зовсім не такою беззахисною, якою здавалася.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram