Підібрати пару: 11 варіантів взуття, що мають бути в чоловічому гардеробі

Недоречно підібраний одяг може стати причиною виникнення незручної ситуації. А невірно підібране взуття – зруйнувати найвдаліший образ. Надія Стечишина, засновниця бренду чоловічого взуття ручної роботи Vicelli, розповідає, які пари взуття мають бути в чоловічому гардеробі та куди в них доречно ходити.

1. Кросівки

Ще тоді, коли думка про поєднання кросівок з костюмом здавалася маячнею, дім моди Lanvin (заснований у 1889 році) працював над спортивною моделлю, котра б відповідала найвибагливішим естетичним смакам. У результаті сьогодні надягати кежуал-костюм зі снікерсами – звичайна справа.

Таке вбрання буде доречним, якщо ви збираєтеся у подорож або коли день обіцяє бути насиченим рухом. Також у кросівках можна з’явитися на захід, де немає заявленого дрес-коду.

2. Мокасини

Від початку замшеві мокасини виготовлялися з овчини, у них була м’яка підошва, і носили їх американські торговці та мисливці, котрим треба було швидко і безшумно підкрастися до жертви. Назва взуття походить від makasin – назви алгонкінського племені індіанців поухатан, та maxkeseni, що протоалгонкінською означає «взуття».

Мокасини – чудовий вибір для весни, літа та ранньої осені. Вони добре виглядають з костюмом, а також дають свободу руху і будуть корисними під час подорожей.  

3. Еспадрильї

Історію цього різновиду взуття можна відстежити аж до 4000 років тому. Найдавніший варіант еспадрильїв був знайдений у Сueva de los murielagos – Печері летючої миші. Назва сучасної версії цього взуття походить від еsparto – так називалася рослина, з якої робили це взуття, а традиція переплітати лляну тканину з пенькою прийшла до нас з Іспанії. У XIII столітті взуттярі робили підошви з мотузок, до якої пришивалися основні тканинні частини і тасьма.

Повернення еспадрильїв до сучасної моди відбулося у 1960 році, коли Ів Сен-Лоран замовив пару на підборах. Час від часу це взуття перестає бути на піку моди, однак наразі еспадрильї впевнено тримаються вгорі.

4. Топсайдери

Основна функція топсайдерів, котрі фактично є водонепроникними мокасинами, – захищати від пошкоджень палубу яхти. Їх також зручно носити у дощові дні, оскільки підошва у них не шкіряна, а гумова – тож не буде псуватися.

5. Блачери

Історія блачерів починається у XVIII столітті, коли пруський генерал Гебхард Леберехт фон Блюхер затвердив чоботи, зроблені з одного шматка шкіри з двома шнурками поверх самих чобіт. З часом так само почали шити не лише чоботи, а й туфлі. Впізнати блачери можна саме за шнурівкою: вона має бути на горловій частині. Ще одна особливість: за формою шнурівка нагадує хокейну ключку.

Блачери створюють дещо бунтівний настрій, водночас вони не виглядають надто кежуально. Це досить універсальне взуття, яке буде доричним у бідь-якій ситуації – утім, за винятком офіційних прийомів.

6. Чоботи: чуккі, броги, челсі або балморали

З костюмом прийнято носити туфлі. Однак щоб під костюм підійшли чоботи, вони мають бути повністю гладенькими, без крупних деталей, як петлі або важка шнурівка. Вони також мають бути вищими щиколотки, а верхня частина має бути максимально елегантною.

Власне, саме чоботи з костюмом носили до 1840-х. Тож якщо вам подобаються чуккі, броги або більш формальні балморали – то чому б і не повернутися до цієї давньої традиції. Чоботи добре впишуться в гардероб, у якому панують костюми, і будуть особливо доречними у прохолодні сезони.

7. Дербі

Дербі набули популярності як взуття для полювання і спорту у 1850-х. Трохи пізніше їх адаптували і під більш формальний стиль.

Характерна ознака дербі – шнурівка, яка знаходиться згори. Саме це відрізняє дербі від лоферів. Але водночас робить схожими на блачери, однак дербі та блачери – різні і за походженням, і за стилем, і за естетикою пари. У блачерів передня частина є відкритішою, а шиють їх з цільного шматка шкіри. Дербі ж – значно більш класичні на вигляд.

8. Лофери

Лофери з'явилися в Скандинавії – місцеві рибалки носили взуття, пошите з двох скріплених по середині шматків шкіри. Взуття було зручним і практичним – і з часом трансформувалося у те, що ми сьогодні називаємо лоферами або сліпонами.

Популярності лофери набули у 1930-х, коли їх почала випускати компанія Spaulding. Натхненням стала фотосесія в журналі Esquire: на знімках фермери носили подібне взуття. Зараз це традиційне взуття для розслаблено-ділового стилю.

9. Монки

Це взуття було створене як презентабельна альтернатива сандаліям, котрі носили європейські монахи. Стильні монкстрепи – без шнурівки, застібаються ремінцем з пряжкою і вважаються чимось середнім між формальними оксфордами та кежуальними дербі.

10. Оксфорди

Ультракласичні черевики народилися в Англії приблизно у 1840-х роках як перехідна форма від чобіт до туфель. На той час стан доріг в Англії залишав бажати кращого, тож джентльменам було потрібне взуття, яке б захищало від бруду і кінського гною – і водночас виглядало елегантно. Дороги з часом покращувалися, а замість грубих чобіт з'явилися оксфорди, які почали носити з костюмами. І досі 99% чоловіків обирають оксфорди як пару «на вихід».

Зона шнурівки в оксфордах гладенька, сама шнурівка – характерного «закритого типу». На відміну від дербі та блачерів, в оксфордах не буває мереживних вкладок, які перекривають взуття. Оксфорди також можна вважати брогами з перфорацією і декором на носку.

11. Лаковані оксфорди, бальні черевики, сліпери, пампи

Оксфорди з лакованої шкіри – це взуття для найформальнішого дрес-коду. Їх треба носити з фраком і пласким метеликом з корсажної стрічки – такі ще носять державні діячі і принци.

Оксфорди з лакованої шкіри увійшли в офіційну моду в 1930-х. А до того на урочисті події, наприклад бал у вікторіанській Англії, чоловіки взували черевики зі стрічками замість пряжок. Хоча при англійському дворі збереглася традиція носити взуття з пряжками з сріблястої сталі.