У двох словах: навіщо читати книгу Вілла Ґомперца «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі»
Та ще три книги про мистецтво і культуру, які варто прочитати
Сюжет. Історія сучасного мистецтва нараховує лише півтори сотні років, проте за цей час у сфері прекрасного сталося стільки революцій, скільки не було в попередні декілька тисячоліть. Першими, хто став на шлях радикальних змін, були імпресіоністи – трансформації, що вони започаткували у другій половині ХІХ століття, тривають і досі. Як саме пов'язані такі, здавалося б, несхожі між собою процеси, Вілл Ґомперц пояснює на 500 сторінках і в двох десятках розділів.
У своїй книзі «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» автор дає відповіді на непрості і неоднозначні питання на зразок: чому першим революціонером від мистецтва слід вважати Поля Сезанна, і як його художні пошуки вплинули на мистецтво ХХ століття; як треба дивитися на «Чорний квадрат» і що в ньому бачити; чому розрізи на шматку білого паперу – це мистецтво. І робить це, по-перше, зрозуміло, досить простою мовою, а по-друге – дотепно.
Видавницво: ArtHuss
Наклад: 1000 примірників.
Бекграунд. У Великобританії книга вийшла у 2012 році. До цього Вілл Ґомперц, який так чи інакше був пов'язаний з мистецтвом з 18 років, очолював Tate Media – підрозділ галереї «Тейт», а також керував видавничими мистецькими проектами ВВС. Його статті про сучасне мистецтво регулярно виходять на таких ресурсах, як Times, The Guardian та BBC. А у 2009 році на Единбурзькому фестивалі Ґомперц навіть представив моновиставу «Подвійна історія мистецтва».
Український переклад книги Ґомперца, з ілюстраціями від художника Микити Кравцова, став четвертим виданням серії Ukrainian Art Book. Кілька років тому засновник «Фонду культурних ініціатив ArtHuss» Костянтин Кожемяка вирішив, що основним завданням його організації має бути популяризація сучасного мистецтва серед вітчизняних підприємців та соціально активних верств українців. «Ми спробували декілька інструментів: підтримували культурні ініціативи або окремих авторів, організовували виставки та перформанси, – розповідає Костянтин. – Та зрештою, оскільки ArtHuss – це ще й типографія, ми пішли за принципом «роби те, що вмієш найкраще» і зупинилися на видавничій діяльності». Так з'явилася книжкова серія Ukrainian Art Book.
Орієнтуватися Кожемяка та арт-директор серії – письменник Олександр Міхед – вирішили і на зарубіжні видання, і на вітчизняний контент. «Важливо зберігати баланс між цими двома напрямками, – пояснює видавець, – щоб у читачів не складалося враження, ніби все актуальне відбувається десь там, а ми – глибока провінція. Хоча, заради справедливості, треба визнати, що так і є. Сподіваюся, тимчасово».
Першим виданням серії став міжнародний бестселер «33 митці у трьох актах» канадського соціолога та культуролога Сари Торнтон. Книгу протестували на «Книжковому Арсеналі – 2016». Результати перевірки виявилися непоганими: 1500 проданих екземплярів. У березні–квітні цього року серія поповнилася ще трьома книжками. У планах – ще принаймні чотири книги, серед них – автобіографія Марини Абрамович «Проходячи крізь стіни» та свіже дослідження економіки сучасного мистецтва «Помаранчевий надувний собака: бульвашки, сум'яття та жадоба на ринку січасного мистецтва» від Дона Томпсона, автора скандального бестселера на цю ж тему «Як продати опудало акули за $12 млн».
Ще три книги із серії Ukrainian Art Book:
«33 митці у трьох актах», Сара Торнтон
Канадський соціолог та культуролог Сара Торнтон сучасним мистецтвом займається досить давно, її попередня книга – бестселер «Сім днів у мистецтві» – теж була дослідженням міжнародної арт-сцени. У «33 митцях...» авторка зосередилася саме на митцях: вона зустрілася і поговорила як з комерційно успішними зірками (Джефф Кунс, Деміен Хьорст), так і з некомерційними інтелектуалами (Габріель Ороско, Андреа Фрейзер). Якщо у «Семи днях...» Торнтон вивчала механізми, за якими працює арт-ринок, то у «33 митцях...» вона намагалася з'ясувати, що саме робить художника художником у ХХІ столітті. Втім, зрозуміти арт-ринок це теж допомагає.
«Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», Олександр Михед
Письменник Олександр Михед тривалий час досліджував телебачення та віртуальну реальність. Результатом цих досліджень стала книга «Бачити, щоб бути побаченим»: у ній автор зібрав десятки кейсів та інтерв'ю (у тому числі, наприклад, зі стрімерами з Майдану), додав до них кілька особистих переживань – і створив об'ємну історію телебачення і реаліті-шоу з 1948 року до 2010-х, а також дослідження феномену реаліті-роману.
«Тіло», Віктор Єрофєєв
До книги увійшли 59 оповідань, котрі раніше видавалися в періодиці. У них один з найкращих сучасних російських письменників, змішуючи художню прозу з публіцистикою, досліджує тілесність – різні її прояви в підлітків і старших людей, чоловіків та жінок, людей з різних верств суспільства. У Єрофєєва це виходить відверто, але не вульгарно, проникливо і водночас іронічно. Ілюстрації до українського перекладу книги створив харківський художник Костянтин Зоркін.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
