На музичній голці: кращі байопіки про відомих музикантів
Кого ще, крім Фредді Меркьюрі, кінематографісти спробували оживити на екрані
Ви вже тричі переглянули «Богемну рапсодію», переслухали всю музику Queen, перечитали всю інформацію про вокаліста Фредді Меркьюрі та не знаєте, як жити далі? Mind відібрав для вас кращі художні фільми про знакових музикантів.
«Дорз»
Оригінальна назва: The Doors
Рік: 1991
The Doors – художній фільм режисера Олівера Стоуна про культову особистість Джима Моррісона і американську рок-групу The Doors. Від ідеї до появи фільму про легендарну американську рок-групу пройшло майже 20 років, а поштовхом до створення стрічки стало знайомство режисера з Джимом Моррісоном, яке відбулося незадовго до смерті музиканта.
Чому варто дивитися. «Головна історія наркотиків, сексу і рок-н-ролу» – так звучить слоган фільму. Картина заснована на реальних подіях. Режисер спробував передати дух і атмосферу того часу, характери учасників групи, а також загадковий, містичний дух самих пісень Моррісона. Версія Стоуна доволі вільна, але переглядається на одному диханні.
У фільмі прозвучать хіти The Doors. Актор Вел Кілмер настільки точно зобразив Моррісона і виконав усі пісні сам, що навіть колишні учасники гурту не завжди могли відрізнити його виконання від оригінального запису.
«Генсбур. Любов хулігана»
Оригінальна назва: Gainsbourg (Vie héroïque)
Рік: 2010
Фото: imdb.com
Жоанн Сфар – перш за все художник коміксів, що суттєво відобразилося на його режисерствах у «Любові хулігана». Перед початком фільму зазначається, що це фантазія режисера.
Сфар зумів досить точно передати харизму і манери Сержа Генсбура, великого француза, провокатора, експериментатора, який став світовою музичною легендою. Почавши з класичного французького шансону і джазу, він протягом життя звертався до комерційної поп-музики, рок-н-ролу, реггі (записавши в 1979 році реггі-версію «Марсельєзи», що викликала скандал серед консервативної аудиторії), фанку, нової хвилі та навіть репу. Французького Дон Жуана з опуклими очима, великими вухами і носом завжди оточували найкрасивіші жінки – від Бріжит Бардо, Джейн Біркін, Мірей Дарк до Катрін Деньов і Ванесси Параді.
Чому варто дивитися. Казково, барвисто, музично-романтично – фільм під будь-який настрій і для перегляду в будь-якій компанії.
Стрічку однозначно варто подивитися всім, навіть тим, хто вперше чує про Сержа Генсбура, – особисте життя музиканта настільки ж скандальне і неординарне, як і творче.
«Життя в рожевому кольорі»
Оригінальна назва: La Vie en Rose
Рік: 2007
Фільм-біографія про легендарну співачку Едіт Піаф, про її нелегку, проте яскраву долю. Музика стала коханням усього її життя. Спочатку виступи на Монмартрі та в кабаре на Єлисейських полях, потім співачка підкорює найзнаменитіші мюзик-холи Парижа, а згодом вже й Америку.
Її обожнювали, нею захоплювалися, у неї завжди було багато шанувальників. Чоловіки в житті Піаф з'явилися, як тільки вона почала жити окремо від батька. Вона швидко закохувалася, і так само швидко кидала коханців. Завдяки Луї Лепле, власнику одного з паризьких кабаре, до неї прийшов перший великий успіх. А найбільшою любов'ю співачки став боксер Марсель Сердан, чию загибель в авіакатастрофі Піаф перенесла дуже важко. Щоб полегшити біль після двох автокатастроф, співачка захоплюється наркотиками, які пізніше намагається замінити алкоголем. Але так чи інакше залежність дуже сильно підриває її здоров'я і можливість виступати.
Чому варто дивитися. Пережити любовні страждання і творчі пошуки разом з Едіт Піаф, чиє життя так само дивовижне і красиве, як і трагічне. Вона віддавала себе на сцені без залишку: «Ні, я не шкодую ні про що» – фінальна композиція у фільмі. За головну роль Маріон Котійяр отримала «Оскар», «Золотий Глобус», BAFTA і «Сезар». Режисер Олів'є Даан «побачив Піаф в очах Котійяр» ще до близького знайомства. Більшість музичних партій для фільму виконала Жиль Егро, але в деяких епізодах були використані і оригінальні записи Едіт Піаф.
«Рей»
Оригінальна назва: Ray
Рік: 2004
Драма Тейлора Хекфорда заснована на біографії знаменитого американського джазового співака, піаніста і композитора Рея Чарльза. Фільм охоплює 30-річний період життя музиканта: з дитинства до широкого визнання легенди джазу.
Актор і музикант Джеймі Фокс, який зіграв головну роль, отримав «Оскар» і кілька інших нагород, включаючи «Золотий глобус» і BAFTA. Він не лише досконально вивчив особистість Чарльза, а й відвідував заняття для незрячих, самостійно грав на фортепіано і носив спеціальний грим, який не дозволяв бачити впродовж усього знімального дня.
Чому варто дивитися. Надихаюча і незвичайна історія життя Рея Чарльза. Ані сліпота, ані наркозалежність, ані расизм не змогли зломити музиканта. Музика завжди була для нього порятунком і підтримкою: «Я знаю, що багато хто зі мною не погодиться, але я вважаю музику найвеличнішим мистецтвом з усіх, і крапка. Знаю, що ті, хто займається кіно або письменством, скажуть: «Рей, ти просто з глузду з'їхав!» Але я все одно вважаю, що музика – найвеличніше мистецтво».
«Бітлз: Чотири плюс один» («П'ятий у квартеті»)
Оригінальна назва: Backbeat
Рік: 1994
«Backbeat», що розповідає про період становлення The Beatles, а точніше – про відносини Джона Леннона, художника Стюарта Саткліффа, першого басиста групи, п'ятого в The Beatles на той момент, і його подруги Астрід, – вдалий режисерський дебют Іена Софтлі. За основу фільму взято інтерв'ю німецького фотографа Астрід Кірчхерр і її друга Клауса Формана. Відомі всьому світу фотографії Гамбурзького періоду початку 1960-х зроблені саме Астрід.
Чому варто дивитися. Відчути дух того часу, молодіжного бунтарства і появи нових музичних ідей. Поринути в атмосферу Гамбурга і кварталу червоних ліхтарів Ріпербан, як і в момент зародження легендарного гурту. Побачити життя молодих музикантів повним надії – в ньому була і дружба, і любов, і ревнощі, і виснажливі виступи, і конфлікти, і жага побачити весь світ біля своїх ніг.
«Народжений для смутку»
Оригінальна назва: Born to Be Blue
Рік: 2015
Фільм Роберта Будро розповідає про життя «майстра смутку» – легендарного музиканта Чета Бейкера, одного з перших білих джазових трубачів. Його м'яку ліричну манеру виконання з надзвичайно високим, майже юнацьким голосом у стилі гри на трубі впізнаєш з перших нот.
Життя музиканта було непростим: пристрасть до наркотиків, психічний розлад, арешт і в'язниця. Фільм охоплює період 1960-х років, коли він переживає кризу не тільки особистісну, але й творчу. До того ж кар'єра виявляється під загрозою – через втрату передніх зубів після пограбування і побиття. Три роки він не міг грати, а за умовами випробувального терміну, згідно з яким його випустили з в'язниці, мав у найкоротший термін знайти роботу. Чи зуміє Чет Бейкер побороти наркозалежність і контролювати своє життя?
Ітан Хоук, який зіграв Бейкера, впорався з роллю чудово. За магією виконання «My Funny Valentine» і «I've Never Been In Love Before» він майже не поступається Бейкеру.
Чому варто дивитися. «Народжений для смутку» – фільм про епоху джазу середини XX століття, а також історія про силу волі та бажання повернутися до творчості, про роль жінки в порятунку шалено талановитого, але залежного музиканта.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
