Берлін: що відвідати в німецькій столиці за три дні

Квітень – час весняних канікул, і не тільки у школярів. Навіть всі ті, хто вже дорослі, та хто старанно провів залишок холодів у офісах або вдома під пледом, з приходом тепла прагнуть розширити свої горизонти. З огляду на напружений графік життя і роботи, перевага для подорожей зазвичай віддається легко досяжним європейським містам і заключним дням тижня. Mind пропонує один із сценаріїв відпочинку на двох у Берліні. Куди піти, коли у вас є лише три дні та близько 500 євро? Чого очікувати від прагматичного мегаполісу з мінімальним трафіком? Деталі – у матеріалі Mind.

Берлін як декорація до шпигунського кіно

У німецькій столиці в годину пік немає заторів і в певні моменти зовсім немає людей. Іноді здається, ніби всі вимерли. Один в один шоу Трумана або комп'ютерна гра з доповненою реальністю.

Зараз все частіше можна почути думку, що Київ – це новий Берлін. Головні паралелі з українською столицею проглядаються в трьох речах, які першими кидаються в очі: кількість сміття на вулицях, закриті на реставрацію ділянки доріг і вартість продуктів.

Особливо неохайний – турецький квартал у районі Кройцберга. В обід неділі в іммігрантському кварталі з безліччю ресторанів на тротуарах можна побачити багато недопалків, і навіть виявити чиюсь нижню білизну на асфальті. Але якщо хочете гастрономічного різноманітності і розваг, то сюди краще навідуватися не в обід неділі, а в суботу ввечері.

Режим вихідного дня

Варто також врахувати, що в неділю в Берліні не працюють супермаркети, аптеки і торгові центри – тому не залишайте шопінг на останній день. А також, якщо плануєте їсти не в ресторані, запасіться водою і легким перекусом напередодні. Не встигли? Не варто впадати у відчай: кафе і ресторани в неділю відкриті.

Дуже німецький транспорт

Незважаючи на всю нерозторопність комунальних служб, повітря в Берліні чисте: автомобілів тут в декілька разів менше, ніж в українській столиці. Пояснити це, серед іншого, можна добре налагодженою мережею громадського транспорту: в столиці Німеччини 10 ліній і 173 станції метро, ​​так що дістатися в будь-який куточок міста – завдання, цілком посильне туристу.

Завдяки продуманій муніципальній транспортній системі німці віддають перевагу саме їй або пересуванню на велосипеді – своєму або взятому напрокат. Шанси побачити заставлений автомобілями, як у Києві, тротуар – практично нульові. Парковок мало, а ціна на стоянку чимала, як і утримання машини в цілому – від податку на володіння транспортним засобом до технічного обслуговування.

Берлінське метро (U-Bahn) разом з берлінською міською електричкою (S-Bahn) – основа громадського транспорту міста. Вартість двогодинного квитка на всі види транспорту 2,80 євро, а проїзний на чотири поїздки (4-Fahrten-Karte) обійдеться в 9 євро. З таким квитком у кишені можна робити пересадки, але не можна змінювати напрямок та їхати назад.

Якщо плануєте їхати недалеко (три зупинки), то варто купити короткий квиток за 1,70 євро (або чотири за 5,60 євро). Проїзний на весь день на одну людину коштуватиме 7 євро. По буднях метро і S-Bahn працюють до 00:30 або 01:30 залежно від лінії, потім їм на зміну приходять нічні автобуси і трамваї. У п'ятницю та суботу весь транспорт курсує цілодобово без перерв.

А тепер розглянемо більш докладно можливий «туристичний план» на кожен з трьох днів, проведених у Берліні. Що за цей час можна відвідати.

П'ятниця

Гарний, хоч і «суворий» за архітектурою, парламентський квартал – повністю прозорий в прямому сенсі слова.

При перетворенні Рейхстагу в резиденцію Німецького Бундестагу (дебатувального і робочого парламенту) вирішальним стало бажання розмістити сучасний парламент в історичній будівлі. Британський архітектор Норман Фостер послідовно дотримувався цієї мети.

Будівля Рейхстагу складається з пленарної зали, трибуни для відвідувачів і преси, вестибюля для депутатів і преси на фракційному поверсі, галереї для відвідувачів, залу для правління і засідань фракцій, клубного приміщення, реєстратури для президії, приміщення для богослужінь, фойє, тераси, ресторану на даху, майданчика для відвідувачів, оглядового майданчика, бібліотеки-читальні та внутрішнього двору.

Символ парламенту – скляний купол на будівлі Рейхстагу, який щороку притягує до себе кілька мільйонів відвідувачів. Щоб потрапити на оглядовий майданчик, потрібно попередньо зареєструватися на сайті Бундестагу – підтвердження прийде на пошту після розгляду запиту з обраним зручним для вас часом.

Посередині вулиці перед будівлею Рейхстагу кам'яне маркування вказує на місце, де проходила Берлінська стіна.

Щоб мати більш повне уявлення про «парламентську екосистему», варто обійти весь архітектурний ансамбль, який складається з декількох будівель. Його головний козир – енергозберігаюча та екологічно чиста техніка нового покоління. Скорочувати споживану електроенергію допомагають дзеркала, що відображають м'яке денне світло, сонячна енергетична установка і повторне використання тепла від енергії відпрацьованого повітря для обігріву будівлі.

Уздовж каналу з протилежного боку можна зайти в один з «пивних садів» – ресторанів, де подають традиційні німецькі страви (рулька, картопляний салат) і безліч сортів пива.

Бранденбурзькі ворота (Brandenburger Tor) – найвідоміший символ Берліна. Були побудовані в 1788–1791 роках. Поруч з Бранденбурзькими воротами відбувається багато різноманітних заходів у дні проведення свят. Так як ворота знаходилися всередині широкої території, яка обмежує Берлінську стіну так званою «смугою смерті», вони також стали символом поділу міста.

Потсдамер Платц, або Потсдамська площа – це вузол основних транспортних маршрутів і головний центр торгівлі. Площа півстолітньої давності значно змінилася в 90-х роках минулого століття. Тепер тут знаходяться будівлі з прозорого скла і футуристичні торгові центри (наприклад, IMAX-кінотеатр і Sony-центр, де розміщується європейська штаб-квартира Sony), які при цьому є сусідами старовинних гранд-готелів і вокзалу.

Чекпойнт Чарлі – прикордонний контрольно-пропускний пункт, створений після поділу міста Берлінською стіною. Поруч знаходиться Музей Берлінської стіни, який розповідає про тоталітарний режим НДР і спробах східних німців утекти у ФРН.

Наступною «зупинкою» стане район Кройцберг (Західний Берлін), де зібрані авторські бутики, кав'ярні та приватні галереї.

Пройшовши міст Oberbaumbrücke, ви потрапите в East Side Gallery, ділянку збереженої Берлінської стіни (1961–1989), який є художньою галереєю під відкритим небом. Художники з різних країн створили графіті, присвячені несвободі, холодній війні і падінню стіни. Найвідоміша «селф-френдлі» картина – «Братський поцілунок», або «Господи! Допоможи мені вижити серед цієї смертної любові», написана Дмитром Врубелем, на якій зображений поцілунок генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва і керівника НДР Еріха Хонеккера.

Субота

Zoologischer Garten, або Берлінський зоопарк, займає перше місце у світі за кількістю представлених у ньому видів тварин. У гармонійно оформленому зеленому куточку берлінських «бетонних джунглів» мешкає понад 13 000 тварин. В екзотичних павільйонах є і панди, і горили, і сурикати, і жирафи, і павіани.

У декількох хвилинах ходьби від Берлінського зоопарку і в безпосередній близькості від Меморіальної церкви Кайзера Вільгельма (де можна послухати репетицію хору) знаходиться Europa-Center, торговий центр з ресторанами і бутиками. А по обидва боки від нього – торгові вулиці з брендовими магазинами. Цей район концептуально і архітектурно характерний для Західної Німеччини.

Неділя

Берлінська телевежа (Fernsehturm) – найвища споруда в місті (368 м заввишки), яку видно з багатьох частин міста. Найближча станція метро – Alexanderplatz, центр міста. Якщо ви оберете один із готелів неподалік, то телевізійна вежа може стати орієнтиром, який підкаже, в який бік рухатися назад.

Николаіфіртель, або квартал Миколая (Nikolaiviertel). У 850 м від Fernsehturm знаходиться історичний район, чиї старовинні ліхтарі і будинки відображаються у водах Шпреє.

Головний бульвар Берліна – Унтер-ден-Лінден (в перекладі з німецького «під липами»). Довжина вулиці становить 1390 м. На ній розташовані колишні палаци кронпринців і принцес, Берлінська державна опера, Університет імені Гумбольдта (колишній Палац принца Генріха), Історичний музей, посольства, а також Berliner Dom, або Берлінський собор, найбільший у німецькій столиці, створений в необароковому стилі в 1905 році, що серйозно постраждав під час Другої світової війни.

Berliner Dom – один з об'єктів Острова Музеїв, або Museumsinsel. З 1999 року цей унікальний архітектурно-культурний ансамбль включений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на його будівництво пішло 100 років. До острова ведуть три мости, один з яких пішохідний.

Німці в Берліні ніби невидимки. Тут не відчувається мегаполіс, але відчувається, що місто велике: щоб відшукати в ньому затишок, потрібно затриматися явно довше, ніж на уїк-енд. Але як туристу далі відкривати практично немає чого – хіба що освоюватися.

P.S. Якщо у вас вистачить сил і ентузіазму – можна відвідати один з театрів або нічних клубів, але це вже зовсім інший Берлін.