Володимир Лерт: «Через 10 років ми всі будемо у віртуальних міні-окулярах і на автопілоті»

Вова Лерт закінчив кіношколу в Санта-Барбарі (штат Каліфорнія, США). Потім знімався в масовці, де познайомився з американськими акторами Ентоні Гопкінсом і Джорджем Клуні. Вбирав кіноестетику і секрети індустрії, оскільки був безпосереднім учасником знімального процесу. Незабаром майбутній режисер зрозумів, що краще «бути першим на селі, ніж другим у Римі» – і вирішив підкорювати український «всесвіт кіно». Одного разу на запрошення друга і колеги потрапивши до Києва, він закохався в це місто і вже не зміг з нього поїхати.

Знімав кліпи для гурту «Бумбокс», створив фільм «Відторгнення» з Сергієм Бабкіним та Богданом Ступкою в головних ролях. Володимир пишається знайомством з великим українським актором: саме Богдан Сильвестрович надихнув Лерта на зйомки стрічки «Мир вашому дому!», яка відкрила кінофестиваль «Молодість» три роки тому. Ступка збирав аншлаги в театрі імені Франка на виставі за п'єсою Григорія Горіна під назвою «Поминальна молитва», яка лягла і в основу кінокартини Володимира. Ступка запросив Лерта подивитися спектакль і хотів, щоб ця історія була відображена в кіноформаті. Коли дійшло до зйомок, актор вже сильно хворів, тому все склалося трохи інакше, ніж планувалося. Стрічка знімалася і вийшла в прокат з іншим актором в ролі Тев'є-молочника.

Під час карантину Вова Лерт з командою сценаристів працював над створенням нового фільму – «Bitcoin Movie», в якому перетинаються проблеми стихійних звалищ, цінності криптовалюти і сучасного мистецтва.

Чи правда, що кіноосвіта стає доступною кожному, чому війна – це наша природа, а люди хочуть дивитися свої рідні історії – про це Mind розмовляв з режисером Вовою Лертом.

– Що потрібно, щоб в Україні з'явився власний Голлівуд?

– Голлівудська освіта стає доступною кожному за мінімальні гроші. Це – будь-які підручники зі сценарної, режисерської та продюсерської справи.

Слід ставитися до сценарію так само серйозно, як ставляться до нього в Голлівуді, і у вас вийде дуже круте кіно. В цьому і є основний трюк. У Голлівуді робиться ставка на сценарій, а не лише на добре змонтований трейлер, щоб привернути людей в кінотеатри.

Я вірю в те, що освічені професіонали зможуть побудувати український Голлівуд, створюючи приголомшливі історії для глядачів. І за умови того, що у глядачів будуть гроші, щоб відвідувати кінотеатри і платити в інтернеті за онлайн-перегляд. Якщо це не битиме по кишені, народиться незалежна кіноіндустрія. Багато хто скаже, що це наївно, але я щиро вірю, що таке можливо.

– Ідея фільму «Мир Вашому дому!» за п'єсою Григорія Горіна народилася після знайомства і співпраці з Богданом Ступкою в проекті «Відторгнення», де також грав Сергій Бабкін. У театрі імені Івана Франка вистава про Тев'є-молочник йшла з аншлагами багато років поспіль. Ви бачили виставу. Чи складно було при створенні фільму абстрагуватися від побаченого в театрі?

– Саме так і було: я мав честь бути запрошеним на виставу «Тев'є-Тевель» самим Богданом Ступкою. Театр – це геть інше. Але і кіно, і театр об'єднані однією метою: розповісти історію глядачеві. Перед собою я ставив завдання донести те відчуття, яке у мене було після побаченого спектаклю. І судячи з відгуків кінокритиків і глядачів, нам це вдалося.

– Хотіли б ви попрацювати режисером в театрі?

– У театрі ніколи не працював. Я завжди був захоплений магією і можливостями кінематографа, але останнім часом у мене з'явилося бажання спробувати поставити театральну комедію.

– Якби зайшли на це поле, то з якою ідеєю/твором?

– Ще не знаю.

– Ваш новий фільм називається «Bitcoin Movie». Коли народилася ідея і якю, на ваш погляд, є цінність криптовалюти зараз?

– Фільм не про криптовалюту загалом, а про те, як хлопець шукає 100 біткойнів на звалищі. Це трошки інша пригода. Багато людей досі не знайомі з криптовалютами і не знають, як ними користуватися. Тому не підозрюють, що могли б казково розбагатіти.

Занадто багато я чув історій про те, як люди або втратили флешку, або викинули старий комп'ютер, а колись хтось їм заплатив біткойнами, які вони не сприйняли як щось справжнє. Знаю кілька таких прикладів. Відповідно, цю історію мені підказало саме життя. Так і народилася ідея сюжету нового фільму.

– Коли задумували цей фільм, на що орієнтувалися? Чи є вже в світовому кінематографі вагомі роботи на тему криптореальності? Кого хочете «переспівати» або «перевершити»?

– Створюючи кіно, перш за все, орієнтуєшся на почуття власного смаку, правди, досвіду тощо. Цей фільм не зовсім про криптовалюту, а скоріше про нещасного бідолаху, який шукає 100 біткойнів на звалищі.

– Ви також хочете зняти цю картину на біткойн-пожертвування підписників. І створили спеціальну платформу. Як цей механізм працюватиме?

– Ми хочемо зняти екологічно чисту комедію «Bitcoin Movie» за 100 біткойнів. А потім перемогти у безлічі кінофестивалів. Кожен глядач може стати учасником проекту, зробити donate і тим самим стати одним з продюсерів фільму.

– Поговоримо про аспект гідної фінансової винагороди в кіно. Чи дійсно якість акторської гри буде кращою, якщо оплата буде вища?

– В ідеалі так має бути. Але я точно знаю, що гроші – не мотивація. Особливо для художників. Якщо гроші – це мотивація, отже, це завжди буде погано.

– Кіно і життя. Такі стрічки, як «Зараження» Содерберга або сцени з «Джокера» стають пророчими. Тобто фантастика вже може сприйматися як те, що трапиться наступного тижня. Чому останнім часом в житті втілюються, здавалося б, ще вчора фантастичні або антиутопічні сюжети?

– Це ілюзія, що вони пророчі. Будь-яке повстання починається з однієї людини або групи людей. Повстання були, є і будуть. Тому «Джокер» – не пророчий фільм. Просто нам показують, як у сучасному світі люди божеволіють. Те ж саме можу сказати про епідемії. Отже будь-яка актуальність – теж ілюзорна. Все завжди актуально і здається пророчим, якщо пов'язано з нашими життями.

– До речі, про пророцтва і фантастику... В одному з ваших інтерв'ю три роки тому ви сказали, що людство досягне миру лише в разі нападу інопланетян, тобто якоїсь глобальної загрози. Інопланетяни, вважайте, вже напали... Пандемія зрівняла всіх. Чому до перемир'я далеко?

– На жаль, це природа людини. Перегляньте початкову сцену наукової фантастики «Космічна одіссея 2001 року» Кубрика. Війна – наша природа. Певною мірою це двигун прогресу, науки і, на жаль, економіки. Отже навіть у разі перемоги над інопланетянами людство незабаром може відновити війни.

– Як через десять років, на вашу думку, буде відображений у мистецтві (серед іншого, в кіно) 2020 рік? Як ви це бачите?

– Можу припустити, що це буде останнє десятиліття, коли люди ще не остаточно занурилися у віртуальну реальність. Через 10 років ми всі будемо в віртуальних міні-окулярах і на автопілоті.

– Можна докладніше, як ви собі уявляєте цей світ?

– Бачили фільм Стівена Спілберга Ready Player One («Першому гравцеві приготуватися»)? Приблизно так.

– Раніше люди змагалися за інформацію, тепер прагнуть від неї втекти. Інформації надто багато, вона всюди. Як має спілкуватися мистецтво, щоб бути почутим і затребуваним?

– Сучасному художникові краще б прочитати кілька книг з маркетингу, це допоможе просунути свої роботи в світі. Навіть не для того, аби займатися самому своїм власним просуванням, а просто щоб знати, як влаштований цей світ. І в потрібний момент зробити правильний вибір.

– Які книги за темою могли б порадити?

–  Дерек Томпсон, «Хітмейкери».

– Що думаєте про свіжий тренд «антиглобалізації» в зв'язку з вірусом і переглядом пріоритетів. Кордони закриваються, кожна країна сама за себе. Чи буде в кіно більше національних ідентифікаторів? Або мистецтво так і залишиться зоною вільної творчості в гонитві за загальним «філософським каменем»?

– Гарне кіно завжди досліджуватиме вічні філософські теми. Але при цьому локальні фільми затребувані глядачем. Люди хочуть дивитися свої рідні історії. Фільмів стало така сила-силенна, що зараз саме час розвивати і покращувати якість створюваних історій на своєму ринку.