Вічне попри все: чим збентежив концерт пам’яті Ігоря Кушплера

1 травня на сцені Львівської опери відбувся великий урочисто-сумний концерт: виповнилося 10 років від дня загибелі в автомобільній катастрофі оперного співака Ігоря Кушплера – провідного соліста театру, народного артиста України, професора ЛНМА ім. Миколи Лисенка. Видатний баритон понад 30 років був солістом Львівської опери. У своєму репертуарі мав більше сорока партій, зокрема в операх «Ріголетто», «Набукко», «Аїда», «Украдене щастя», «Трубадур», «Тарас Бульба» та інших. Брав участь в оперних фестивалях в Україні, Польщі, Росії, Угорщині, Іспанії, їздив із турне містами Великобританії, Аргентини, Бразилії, Канади та США.

На згадку про Маестро

Останніми роками Ігор Кушплер був завідувачем кафедри академічного сольного співу Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка, виховав велику плеяду українських оперних співаків. Серед учнів – його донька, меццо-сопрано Зоряна Кушплер, яка 15 років працює солісткою Віденської опери.

Саме учні Кушплера вийшли на сцену рідного театру цього вечора. Стартував концерт виступом прекрасної солістки Львівської опери сопрано Людмили Корсун. Вона заспівала «Колискову» Євгена Станковича.

Далі прозвучали три авторські пісні Ігоря Кушплера у виконанні Ярослава Папайла, Тетяни Вахновської та Віталія Загорбенського.

Дві моцартовські арії виконали Ярослав Папайло (Дона Жуана) та Ганна Носова (Цариці ночі). Кожен показав власні досягнення: живість баритона та колоратури сопрано.

Арію Фігаро з опери Дж.Россіні «Севільський цирульник» представив Віталій Загорбенський. Співак має яскраву артистичну харизму, яка відтінює його вокальні навички.

Зірки сучасності

Каватина Норми «Casta diva» у виконанні Людмили Корсун прозвучала бездоганно, з великим музичним смаком.  В артистки рівний, дещо «грудний» тембр, ідеальна техніка, спів відрізняє тонкість  проникнення в образ, виразність та музикальність.  Подальші виступи Тетяни Вахновської, Ореста Сидора, Софії Соловій та Андрія Бенюка мали чималі привабливі моменти. Але перевершити Корсун було важко. Ця солістка демонструє майстерність потужного світового класу.

Останній розділ концерту вмістив українську музику – фрагменти з видатних українських опер «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича та «Украдене щастя» Юлія Мейтуса. Завершив вечір грандіозний Фінал опери Мирослава Скорика «Мойсей», який виконали хор, оркестр театру та солісти-учасники концерту. Пафос цієї сцени «пробрав до мурашок», настільки він виявився співзвучним сьогоднішній боротьбі за нашу Незалежність та волю.

Диригентом концерту виступив Юрій Бервецький, режисером – Галина Воловецька. Дружина Ігоря Кушплера та його доньки – Зоряна й Олена – висловили згодом велику подяку художньому керівнику-директору театру Василю Вовкуну та всім ініціаторам та організаторам події.

Україна – понад усе

Повертаючись до постаті Людмили Корсун, зауважимо, що саме її сподівалася ввести в заголовну партію в «Іоланті» Чайковського на сцені театру міста Болонья диригентка Оксана Линів. Проте, через розбіжності в оцінці сучасних мистецьких цінностей і стосунків між нами та росією це не вдалося: після початку російської агресії Людмила відмовилася від участі в болонській прем’єрі. Линів до останнього дня робила спроби врятувати власне обличчя диригента-постановника російської опери в цьому італійському місті. Та тиск, який на неї чинила українська преса і соцмережі, все ж змусив її напередодні вистави назватися хворою і передати прем’єрне місце за пультом та  диригентську баттуту іншому маестро.

Не менш цікавою є інша одна з останніх оперних історій світового рівня. Як відомо, з Анною Нетребко розірвали стосунки світові сцени, де 50-річна російська діва мала ангажементи на найближчі та більш пізні за строками вистави. Як раніше писав Mind, українка Людмила Монастирська замінила її в чотирьох показах «Турандот» Дж.Пуччіні в Нью-Йоркській Метрополітен опері.

Тут Людмила тріумфально заспівала свою партію 30 квітня. А після спектаклю українська примадонна вийшла на уклін, загорнувшись в український прапор, і зірвала довгі, захоплені, щирі оплески та вигуки підтримки від американської публіки. До слова, в наступному сезоні Людмила Монастирська замінить на нью-йоркській сцені ще одну «путінську улюбленицю». Цього разу Хіблу Герзмаву – російське сопрано абхазького походження, приму московського музичного театру ім. Станіславського і Немировича-Данченка. Навесні 2023 року на сцені МЕТ Монастирська замість Хібли виконає партію Тоски в однойменній опері Дж.Пуччіні.

Ідеї миру мовою музики

Наразі в світі відбуваються гастролі кількох українських колективів, що як прапор несуть нашу академічну та народну музику на підтримку незалежності та прагнення миру. В один день з виступом Монастирської в Нью-Йорку пройшов концерт Національного симфонічного оркестру України в Венеції «Музика для миру» під керуванням двох маестро: Володимира Сіренка та Йоганнеса Скудліка.

Під час концерту прозвучала ІІІ симфонія Бориса Лятошинського «Мир переможе війну», Другий концерт для скрипки з оркестром Євгена Станковича, в якому сольну партію виконав відомий український скрипаль Діма Ткаченко, та Увертюра до «Тараса Бульби» Миколи Лисенка.

Так, мовою музики, яка зрозуміла всім людям, українські виконавці висловили заклик до миру.

«Українська симфонічна музика має звучати в Європі, а такі концерти – це ще одна можливість познайомити європейців із майстерністю наших музикантів», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.