Підсумки Нобелівського тижня – 2023: жінки в науці, переживаннях і боротьбі, чоловіки – у тонкощах квантових точок
Нобелівські лауреати 2023 року проклали шлях до створення COVID-вакцин і QLED-екранів, «відчинили двері у світ електронів» та зуміли «висловити невимовне»
З понеділка до п'ятниці, 2–6 жовтня 2023 року, Нобелівський комітет оголошував лауреатів однойменних премій у галузі медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру. Їхні відкриття дозволили створити мРНК-вакцини, «сфотографувати» електрони, виростити напівпровідникові нанокристали й відчути глибинні людські емоції.
Нинішнього року розмір нобелівської премії збільшиться на 1 млн крон і становитиме 11 млн крон (приблизно $1 млн). Церемонія нагородження, як і раніше, відбудеться в день смерті винахідника динаміту Альфреда Нобеля – 10 грудня. Вона пройде у Стокгольмській філармонії, де король Швеції Карл XVI Густав вручить кожному лауреату золоту медаль і диплом.
Mind пояснює, кому та за що 2023 року дістануться найпрестижніші нагороди.
Медицина та фізіологія
Лауреати: Каталін Каріко (Угорщина) і Дрю Вайсман (США)
Формулювання: «За їхні відкриття, що стосуються модифікацій нуклеозидних основ, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19».
Традиційні вакцини одержують з ослаблених або вбитих збудників хвороб: бактерій чи вірусів. Під час пандемії зробити такі препарати в потрібній кількості складно, тому що вірус не можна виростити в жодному хімічному розчині – йому потрібно створювати сприятливе середовище з живих клітин.
Понад 30 років тому було запропоновано вводити в організм гени, які продукують вірусні білки й змушують імунну систему виділяти антитіла. Однак реалізувати цю ідею донедавна не вдавалося. Експериментальні вакцини на основі молекул ДНК та РНК викликали у тварин запалення, іноді смертельне.
Каталін Каріко та Дрю Вайсман знайшли спосіб створювати вакцини з матричної РНК без таких побічних ефектів. У Нобелівському комітеті зазначили, що їхнє дослідження докорінно змінили уявлення, як мРНК взаємодіє з імунною системою людини. Під час пандемії COVID-19 їхні роботи підготували ґрунт для створення мРНК-вакцин Pfizer/BioNTech і Moderna, а також векторної вакцини Janssen і вакцини на основі білка, розробленої Novavax.
Фізика
Лауреати: П'єр Агостіні (США), Ференц Крауз (Німеччина) та Анн Л'Юльє (Швеція)
Формулювання: «За експериментальні методи, що генерують аттосекундні імпульси світла, для вивчення динаміки електронів у речовині».
За аттосекунду – інтервал часу в мільйон трильйонів разів менше за секунду – світло пролітає відстань, порівнянну з розміром атома. У 1987 році Анн Л'Юльє виявила феномен «підсвічування» електронів при проходженні інфрачервоного лазерного променю через інертний газ. На основі цього відкриття 2001 року П'єр Агостіні та Ференц Крауз створили установки двох різних типів, що дозволяють виробляти ультракороткі світлові імпульси, що тривають від 250 до 650 аттосекунд. Тим самим дослідники продемонстрували, що за допомогою таких спалахів можна отримувати зображення процесів усередині атомів і молекул.
«Ми тепер можемо відчинити двері у світ електронів. Атосекундна фізика дає можливість зрозуміти механізми, якими керують електрони. Наступний крок – їхнє використання», – зазначає голова Нобелівського комітету з фізики Єва Олссон.
Аттосекундні імпульси можуть бути використані для наднадійного шифрування даних та ідентифікації різних молекул, наприклад, у медичній діагностиці. Також вони проллють світло на те, як поводяться електрони в атомах і молекулах, що дозволить удосконалити електроніку та поліпшити властивості різних матеріалів.
Швейцарка Анн Л'Юльє стала п'ятою жінкою-лауреатом Нобелівської премії з фізики за 120-річну історію. Окрім неї цю нагороду отримували лише полька Марія Склодовська-Кюрі за дослідження радіації, американка Андреа Гез за виявлення надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху, канадка Донна Стрікленд за внесок у галузі лазерної фізики та німкеня Марія Гепперт-Маєр за участь у відкриттях, пов'язаних з ядерними оболонками.
Хімія
Лауреати: Мунгі Бавенді (США), Луїс Брюс (США) та Олексій Єкімов (росія)
Формулювання: «За відкриття та синтез квантових точок».
Квантовою точкою або напівпровідниковим нанокристалом називають маленький фрагмент твердого тіла діаметром від 2 до 10 нанометрів (10-50 атомів). Така точка вже не атомарне, але ще не макроскопічне тіло. Вона має унікальні квантові властивості й може бути дуже ефективним джерелом світла, що легко налаштовується.
Незалежно один від одного Олексій Єкімов 1981 року та Луїс Брюс 1983-го різними методами синтезували квантові точки, а Мунгі Бавенді у 1993 році, за словами Нобелівського комітету, «здійснив революцію в хімічному виробництві», отримавши практично ідеальні напівпровідникові нанокристали.
Сьогодні ці частки використовують у сонячних батареях для перетворення сонячної енергії на електричний струм. Також квантові точки застосовують при створенні біомаркерів для візуалізації пухлин й у виробництві світлодіодів за технологією QLED для створення екранів смартфонів, моніторів і телевізорів.
Література
Лауреат: Юн Фоссе (Норвегія)
Формулювання: «За його новаторські п'єси та прозу, які дозволяють висловити невимовне».
Драматург, романіст і дитячий письменник Юн Фоссе розкривав у своїх творах теми сенсу існування та смерті. Автор відточив свій фірмовий мінімалістичний стиль, радикально скорочуючи мову і сюжет, щоб сильніше висловити людські емоції.
У знаковому романі «Стенд-гітара» 1985 року Фоссе описав потік свідомості молодої матері, яка вийшла з квартири, щоб викинути сміття, але двері зачинилися, і, замість того щоб йти за допомогою, вона безцільно блукає містом у стані відчаю та паніки через однорічну дитину, що залишилася під замком. А у виставі «Сюзанна» за п'єсою Фоссе дружина знаменитого письменника Генріка Ібсена після його смерті вісім років не виходить із дому й розмовляє з чоловіком, як із живим.
«Завдяки здібності показати, як людина втрачає орієнтацію і як це парадоксальним чином може відкрити доступ до глибшого досвіду, що близький до божественного, Юн Фоссе став вважатися одним із головних новаторів у сучасному театрі», – зазначили в Нобелівському комітеті.
Привабливість творів Юна Фоссе літератори пояснюють тим, що він будує сюжети не на силі героїв, а на їхніх слабкостях – на невпевненості в собі, страхах і відсутності віри в себе. Щоб читач краще відчув на собі ці переживання, норвезький автор описує прості побутові ситуації та нагнітає нордичну атмосферу тяжкої задумливлівості й депресивності.
Премія миру
Лауреат: Наргес Мохаммаді
Формулювання: «За її боротьбу проти утиску жінок в Ірані і її боротьбу за просування прав людини та свободи для всіх».
Іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді хоробро відстоювала свободу висловлювання в Ірані і змушена платити за це жахливу ціну. Режим Ісламської Республіки заарештовував її 13 разів і ухвалив п'ять обвинувальних вироків. Її засудили на 31 рік тюремного ув'язнення та 154 удари батогами.
Як писав Mind, восени минулого року в сотні міст Ірану хаотично спалахували масові антиурядові протести, спричинені смертю 22-річної Махси Аміні. Наргес Мохаммаді, що перебуває у в'язниці, надихала демонстрантів.
«Премія мира цього року також присуджується сотням тисяч людей, які торік брали участь у демонстраціях проти політики дискримінації та утиску жінок, що проводиться теократичним режимом Ірану. Девіз, прийнятий демонстрантами, – «Жінка – Життя – Свобода» – чудово відображає самовідданість і роботу Наргес Мохаммаді», – зазначено на сайті Нобелівського комітету.
Читайте також: «Підсумки Нобелівського тижня 2022 року: нагороди за людяність та російсько-українська премія миру»
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
