Підсумки Нобелівського тижня: нагороди за людяність та російсько-українська премія миру

З понеділка до п'ятниці, 3–7 жовтня 2022 року, Нобелівський комітет оголошував лауреатів однойменних премій у галузі медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру. Їхні роботи пролили світло на життя наших архаїчних предків, квантову механіку та світосприйняття жінок.

Цього року розмір кожної премії становитиме 10 млн шведських крон ($910 000). Церемонія нагородження, як і раніше, відбудеться в день смерті винахідника динаміту Альфреда Нобеля – 10 грудня.

Mind пояснює, кому і за що у 2022 році дістануться найпрестижніші наукові нагороди.

Медицина та фізіологія

Лауреат: Сванте Паабо (Швеція)

Формулювання: «за відкриття, пов'язані з геномами вимерлих гомінід та з еволюцією людини»

Чи виявляли наші предки 40 000 років тому жорстокий расизм проти неандертальців, бо вони справді відрізнялися від них? Довгий час вважалося, що так. Однак нещодавно з'явилися докази того, що люди різних видів співіснували на території Євразії та заводили спільних дітей, внаслідок чого у кожному з нас 1–4% неандертальця.

Основоположник цих відкриттів – шведський генетик Сванте Паабо з 1990-х років досліджував 40-тисячорічні кістки нині вимерлих людських видів та став першим, хто розшифрував у них ділянки ДНК.

У 2010 році Сванте Паабо, за словами Нобелівського комітету, «добився, здавалося б, неможливого» розшифровкою ділянок геному неандертальця, оскільки це завдання вважалося нездійсненним через те, що стародавні останки погано збереглися.

Шведський вчений дав науці підстави вважати неандертальців хоч і близьким до нас, але все ж таки самостійним біологічним видом. Продовживши дослідження древніх ДНК, Сванте Паабо здійснив «сенсаційне відкриття» ще одного раніше невідомого виду розумних людей, який отримав назву денисівці (Homo sapiens denisovan).

Після порівнянь стародавніх і сучасних ДНК з'ясувалося, що у 6% азіатів, що живуть нині, є гени «денисівців», а кожен європеєць має гени неандертальців. Це довело, що в Євразії 40 тисяч років тому співіснували щонайменше три незалежні нитки людства, які схрещувалися в усіх поєднаннях і сплелися в канат.

---

Фізика

Лауреати: Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) та Антон Цайлінгер (Австрія)

Формулювання: «за експерименти із заплутаними фотонами, які встановили порушення нерівностей Белла і започаткували науку про квантову інформацію»

Знамениті фізики Альберт Ейнштейн і Джон Белл сумнівалися в квантовій механіці, в якій коти одночасно і живі, і мертві, а при натягуванні шкарпетки з пари на ліву ногу друга шкарпетка відразу автоматично стає правою, де б вона не знаходилася. Однак виявилось, що на молекулярному рівні все працює саме так.

Квантову механіку стали сприймати всерйоз після практичних експериментів із заплутаними станами, коли частки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони знаходяться на великій відстані одна від одної.

Джон Клаузер у 1970-х роках зумів створити пристрій, що запускає одночасно два заплутані фотони і вимірює їх стани. Ален Аспе у 1980-х зумів доопрацювати цей пристрій так, щоб його початкові налаштування не впливали на кінцевий результат. Третій нобелівський лауреат – Антон Цайлінгер вигадав, як використовувати заплутані фотони для зберігання та передання інформації. Його група у 1997 році вперше здійснила квантову телепортацію – перемістила квантовий стан від однієї частки до іншої на відстані.

Результати цих експериментів, як зазначено в пресрелізі Нобелівського комітету, «розчистили шлях для нових технологій», включаючи надпотужні квантові комп'ютери та абсолютно захищені лінії зв'язку.

---

Хімія

Лауреати: Каролін Бертоцці (США), Мортен Мельдал (Данія) та Баррі Шарплесс (США)

Формулювання: за «розробку методів клік-хімії та біоортогональної хімії»

Процес отримання хімічних сполук нерідко псує нерви. Молекули зчіплюються одна з одною повільно, неохоче і не так, як треба. У результаті на виході необхідної речовини виявляється мало, і її доводиться очищати від побічних та токсичних продуктів.

У 2001 році американець Баррі Шарплесс показав, що можна швидко і точно з'єднати дві потрібні молекули і отримати від цього таке ж почуття задоволення, як від кліка при застібуванні багажного ременя. Данець Мортен Мелдал також виявив і описав цей метод «хімії по клацанню» незалежно від Шарплесса, але опублікував свою роботу на кілька місяців пізніше.

Керолін Бертоцці вивела клік-хімію на новий рівень, знайшовши спосіб використовувати її в живих організмах. У результаті біоортогональні хімічні реакції зараз активно застосовуються для прикріплення флуоресціюючих міток до молекул живих клітин, а також для цільової доставки ліків до ракових пухлин.

---

Література

Лауреат: Ані Ерно (Франція)

Формулювання: «за мужність і клінічну гостроту, з якими вона розкриває коріння відчуженості та колективні обмеження особистої пам'яті»

Анні Ерно – 82-річна авторка автобіографічних творів – здобула визнання за те, що «хоробро» описувала в них свій сором, приниження, дитячі психологічні травми, ревнощі чи невміння розпізнати своє справжнє «я».

Розпочавши літературну кар'єру в 1974 році, Анні Ерно опублікувала понад 20 книг, в яких розповіла про свій процес дорослішання, про заміжжя, про бурхливий позашлюбний роман, про аборт, про рак грудей, про хворобу і смерть матері.

«У своїй творчості Ерно послідовно і з різних боків досліджує життя, відзначене сильними відмінностями щодо статі, мови та класової приналежності», – йдеться в заяві Нобелівського комітету.

Перекладачка Марія Красовицька називає книги, в яких Анні Ерно описує свій хворобливий та травматичний досвід, чтивом некомфортним, але корисним, що покращує самовідчуття читача. Твори французької письменниці допомагають жінкам зрозуміти, що вони не одні, і що можна відчувати навіть те, що засуджується та заперечується. А чоловікам – поглянути на цю сферу очима жінок і прийняти їхнє сприйняття з повагою та співчуттям.

---

Премія миру

Лауреати: Алесь Бєляцький (білорусь), «Меморіал» (росія), «Центр громадянських свобод» (Україна)

Формулювання: «вони демонстрували значущість громадянського суспільства для миру та демократії»

Премію миру за 2022 рік поділено на трьох між головою білоруського правозахисного центру «Вясна» Алесєм Бєляцьким, російською організацією «Меморіал» та українським «Центром громадянських свобод».

Цих представників трьох країн Нобелівський комітет назвав «видатними лідерами захисту прав людини, демократії та мирного співіснування в сусідніх державах Білорусі, Росії та Україні», наголосивши на їх безперервних зусиллях у відстоюванні гуманістичних цінностей та антимілітаризму.

Алесь Бєляцький, як сказано у пресрелізі Нобелівського комітету, був одним із ініціаторів демократичного руху, що виник у білорусі в середині 1980 років. 1996 року він створив організацію «Вясна» для допомоги демонстрантам, що потрапили до в'язниць, що виступали проти авторитарного режиму олександра лукашенка. За свою правозахисну діяльність Алесь Бєляцький провів за ґратами з 2011 по 2014 роки та був визнаний «в'язнем совісті». Після великомасштабних протестів 2020 року його знову заарештували і досі утримують під вартою без суду.

Організацію «Меморіал» було засновано 1987 року радянськими активістами для відновлення та увічнення пам'яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Після колапсу СРСР «Меморіал» став збирати та систематизувати інформацію щодо політичних утисків в рф і став найавторитетнішим джерелом інформації про політв'язнів.

«Центр громадянських свобод» було засновано у Києві у 2007 році «для перетворення України на повноцінну демократію шляхом зміцнення громадянського суспільства та тиску на владу». Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022-го цей правозахисний центр документує військові злочини проти цивільного населення в Україні, щоб притягнути винуватців до відповідальності.

Минулого року, як писав Mind, нобелівську премію миру було вручено головному редактору російської «Нової Газети» Дмитру Муратову, який відстоював свободу вираження думок у Росії в умовах посилення авторитаризму.