Хто – кого: як людство бореться з поліетиленом

За даними ООН, у 2015 році лише 14% пластикової упаковки було перероблено. В той час як загалом на звалища потрапило 300 млн тонн пластикових відходів.

Наразі ООН відслідковує закони щодо боротьби із забрудненням пластиком в різних країнах, щоб допомогти запровадити там найкращі практики з подолання цієї проблеми. Тож, як саме та з яким успіхом різні країни вже борються із пластиком?

Так, Китай зобов’язує використовувати у побуті лише пакети, що біологічно цілковито розкладаються. А Ірландія ввела податок на поліетиленові пакети, що призвело до 90%-го скорочення їхнього використання у країні.

Індія заборонить одноразовий пластик до 2022 року, а у Кенії та Еритреї поліетиленові пакети взагалі вже «поза законом». У Франції використовувати поліетиленові пакети також не можна, а з 2020 року під забороною опиниться й виробництво одноразового пластикового посуду.

В Україні питання обмеження використання пластику все ще на стадії дискусії. У травні цього року Київрада рекомендувала обмежити використання таких пакетів у магазинах. Питання захисту навколишнього середовища, зокрема, й переробки сміття – теж більшою мірою все ще на стадії розмов і обговорень.

Зазначимо, наприкінці червня Держагентство з енергоефективності та енергозбереження опублікувало дані щодо енергетичного потенціалу твердих побутових відходів. Зокрема, йшлося про те, що в Україні цей потенціал майже не використовується. Натомість, Держенергоефективності готове запропонувати інвесторам проект будівництва сміттєпереробних заводів для подальшої генерації енергії, що передбачає сортування сміття, отримання біогазу з біологічної фракції та обов’язкову когенерацію – виробництво електрики й тепла.

Втім, ідея тотального спалювання ТПВ не є однозначною з точки зору як енергетичного ефекту, так і впливу на довкілля. Чому саме, і як Україні досягти рівня переробки відходів, притаманного передовим країнам Європи, розбирався Mind.