Джерело протиріч: що являє собою судова реформа

Український парламент проголосував за судову реформу. Вона стала тим документом, який найбільш довго розглядався за всю історії Верховної Ради, вистражданий у затяжних переговорах і важких компромісах. Mind розбирався, в якій судовій реальності тепер житиме країна і які зміни чекають на українську Феміду в майбутньому.

Трохи передісторії. Питання судової реформи стояло на порядку денному українського парламенту досить давно. Під нього було зав'язано дуже багато процесів. Це і отримання кредитів МВФ, і безвіз, і євроінтеграція загалом. Традиційно судова реформа – це дуже болюче питання для будь-якої влади.

Свого часу практично кожен український президент проводив свої зміни в цій сфері, і кожного звинувачували в бажанні перекроїти роботу Феміди під себе. Останній приклад – судова реформа Віктора Януковича 2010 року. Для розуміння стрімкості українських реформ, варто відзначити, що від неї в правовому полі вже практично нічого не залишилося.

Президент Петро Порошенко у червні минулого року домігся змін до Конституції в частині правосуддя. Але це була лише частина запланованих перетворень. Більш розгорнутий законопроект в першому читанні проголосували 20 червня цього року, і йшов він до другого читання більше трьох місяців. В цілому в документ було внесено 4834 правки.

Хто голосував? Незважаючи на об'єктивні труднощі, владі вдалося знайти голоси для прийняття судової реформи. «За» проголосувало 234 нардепи. Що примітно, 20 голосів, які зіграли ключову роль, віддав «Опозиційний блок», який повинен був як ніхто інший зацікавлений в провалі цього голосування. Якщо порівняти прийняття судових змін з пенсійними (288 «за»), які голосувалися того ж дня, то видно, що депутати набагато охочіше підтримують владу в соціальних питаннях, ніж в перерозподілі повноважень.

Що змінюється для президента? Головні зміни судової реформи стосуються порядку затвердження суддів Верховного суду. У цьому питанні глава держави стає останньою інстанцією, попри конкурс, що проводиться до видання указу. Незважаючи на наявність Громадської ради, яку підтримують західні партнери України, поки процедура призначення суддів Верховного суду далека від ідеальної, і проголосовані зміни лише цементують цей порядок.

Чи прискорюється процедура розгляду справ? Так, особливо це стосується нескладних випадків, які можуть розглядатися навіть без виклику сторін. Термін, встановлений законом для прийняття рішень за ними – максимум 60 днів. Залишилося тільки дочекатися, як це відбуватиметься на практиці.

Електронні новації дійсно є. Оформлення документів онлайн стимулюється зменшенням розміру судового збору, а всі паперові документи судових процесів поступово переводитимуться в електронний вигляд. Розширюється і можливість брати участь в судових засіданнях за допомогою відеоконференції.

Але є і регрес. Тепер суд може відмовити у фото- і відеофіксації засідання і обмежити число присутніх кількістю посадочних місць. У майбутньому це надасть серйозне підгрунтя для спекуляцій і використання цієї норми в політичних цілях.

Помилки тепер суворо караються. Кожна помилка і зайва кома при оформленні документів може обернутися позивачеві і відповідачеві серйозними витратами. Плата за помилку складе від 800 до 16 000 грн. При тому, що багато хто тільки встиг адаптуватися до істотного збільшення судового збору. Судитися в Україні стає все дорожче і дорожче.

Бізнесу теж буде непереливки. Вельми дивна норма з'явилася відносно юросіб. Судді отримують право одностороннього прийняття постанови проти бізнесу при виявленні недоліків у їхній діяльності. Для цього достатньо, щоби фірма просто згадувалася в судовому процесі. Ймовірно, саме ця норма стане однією з найскандальніших, коли з'являться перші випадки її використання на практиці.

Рухаємося до прецедентів. Поки в Україні роль Верховного суду полягала у винесенні остаточних рішень як суду останньої інстанції в рамках загальної юрисдикції. Тепер же, Верховний суд буде накопичувати практику розгляду справ, які в подальшому повинні розглядатися за встановленим шаблоном. Образно кажучи, вводяться елементи судового прецеденту, поширеного в країнах британської системи правосуддя. Якщо ця система дійсно запрацює, це багато в чому спростить судову практику і убезпечить людей від подвійних стандартів.

Замість післямови. Судова реформа поки є дуже суперечливим симбіозом як вельми прогресивних, так і дуже застарілих і відверто кон'юнктурних новацій. Очевидно, що її апробація на практиці обернеться необхідністю вносити велику кількість правок уже найближчим часом. І вкрай важливо, щоби при цьому збереглися і вкоренилися ті позитивні моменти, які є в прийнятій реформі.