Ринок небанківських фінпослуг не готовий до підпорядкування «мегарегулятору»

Прийняття законопроекту 2413а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій державного регулювання ринків фінансових послуг», більше відомого як СПЛІТ, є неприпустимим без врахування думок усіх зацікавлених сторін і може призвести до негативних та незворотних наслідків, чергової кризи та недовіри споживачів до ринку фінансових послуг. Таку думку висловила більшість учасників форуму «Який СПЛІТ потрібен ринку?», який відбувся 13 грудня у Києві за ініціативи асоціації «Об’єднання фінансових установ».

Нагадаємо, Верховна Рада схвалила законопроект 2413а в першому читанні ще 7 липня 2016 року. Після чого про документ успішно забули. До того часу, поки на його прийнятті не почали наполягати МФВ та інші міжнародні структури. Таким чином, роботу над законопроектом реанімували й почали готувати до другого читання. Однак без урахування думок та позицій учасників ринку.

«Не секрет, що СПЛІТ – це перший крок до реформування фінансового ринку, який передбачає зміни у сфері його регулювання. А саме, передачу функцій Нацкомфінпослуг НБУ і НКЦПФР. Тому це питання хвилює і стосується кожного в цьому залі. Так давайте почуємо один одного і обговоримо, що думає ринок з цього приводу», – закликав учасників форуму, відкриваючи захід, президент «Об'єднання фінансових установ» Дмитро Кравченко.

Як виявилося, ринок від законопроекту про СПЛІТ не в захваті. Адже він поки що передбачає суто механічні процеси – ліквідацію Нацкомфінпослуг й передачу її функцій НБУ і НКЦПФР. Що відбуватиметься далі – допоки ніхто не знає. Причому це не тільки не розуміють учасники ринку, а й, як виявилося у ході обговорення, не до кінця можуть прояснити самі регулятори.

Так, не зрозуміло, як буде вирішене питання тимчасової відсутності регулювання на ринку після прийняття законопроекту в цілому. Та чи буде перехідний період у принципі.

Голова Управління стратегії і реформування банківської системи НБУ Михайло Відякін, зокрема, повідомив, що перехід від одного регулятора до другого має відбутися «м’яко та безболісно для учасників фінансового ринку».

«Ми пропонуємо закласти як мінімум шість місяців для того, щоб Нацкомфінпослуг, НБУ та НКЦПФР об’єдналися та склали єдину «дорожню карту», як зробити цей період м’яким. Якщо учасники ринку очікують, що одразу після набуття законом сили хтось когось виводитиме з ринку чи мінятиме правила, то такого не буде, хоча б тому, що у Національному банку заявиться та сама регуляторна база, яка наразі є у Нацкомфінпослуг. І потрібен буде деякий час, щоб її змінити», – заспокоїв він.

Однак, як зазначив директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов, у самому законопроекті момент перехідного періоду поки не врегульований.

«Питання не тільки в прийнятті необхідних законодавчих змін. Питання ще й у тому, щоб у нас не було провалу в регулюванні і нагляді, коли законодавець свою частину роботи вже зробить, а одна комісія фізично ще не передасть свої функції, інша їх ще не прийме. У законопроекті цей момент поки не врегульований, і це те, над чим ми маємо намір працювати разом з комітетом ВР (з питань фінансової політики і банківської діяльності. – Mind) – як правильно прописати і узгодити цей перехідний період», – зазначив він.

Заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Андрій Оленчик, у свою чергу, зазначив, що в рамках спільної роботи має бути вирішено і ряд інших питань.

«Коли Нацкомфінпослуг піде в історію, а Нацбанк прийме все її господарство, постає питання: що він буде з цим робити, оскільки НБУ, згідно з прийнятим в першому читанні законопроекту, залишається уповноваженим органом на ринку фінпослуг? Передбачена в законопроекті заміна назви органу регулювання не вирівнює його повноваження на регулювання небанківських фінансових установ відповідно до повноважень банківського регулятора», – відмітив він.

Тобто, продовжив Оленчик, необхідно буде також розробляти якийсь закон, який вирівняє ці повноваження Нацбанку.

Крім цього, заступник голови ФГВФО зазначив відсутність до теперішнього часу єдиного бачення у регуляторів щодо перспектив розвитку ринку небанківських фінансових послуг у середньостроковій перспективі.

«Можливо, це питання буде вирішуватися «з коліс», тоді новому регулятору доведеться пройти шлях вироблення цілісного бачення, потім прийняти необхідні законодавчі зміни і вже потім намагатися працювати з ринком. Інший варіант: спробувати вирішити це питання раніше. Але без наявності цього бачення «санітарне» очищення ринку може перетворитися на вибіркову зачистку», – сказав він.

Неоднозначно сприймають СПЛІТ і народні депутати. Наприклад, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко вважає, що законопроект не слід приймати, поки не буде призначений голова НБУ.

«Поки у нас не буде нового глави Нацбанку, навряд чи нам вдасться прийняти законопроект про СПЛІТ. Нам важливо знати, як новий голова НБУ бачить регулювання небанківського фінансового ринку і яке місце йому виділяє», – сказав Довбенко.

Учасники форуму прийняли проект резолюції, у якому звернулися до органів державної влади, вітчизняних та міжнародних організацій з пропозицією невідкладно створити Координаційну раду за участі представників Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності, державних регуляторів та учасників ринку фінпослуг, на яку покласти функції розроблення пропозицій ефективного реформування системи державного регулювання та нагляду, і забезпечити її діяльність на засадах прозорості та звітності.

У свою чергу Координаційна рада має підготувати проект концепції «Реформування системи державного регулювання та нагляду ринків фінансових послуг», на підставі якої буде розроблений законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування системи державного регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг.