Рада узаконила трансплантацію органів за обов’язковою письмовою прижиттєвою згодою донора

Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №2386а про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, який передбачає презумпцію незгоди – вилучення органу для трансплантації після смерті можливо тільки в разі письмового прижиттєвого згоди донора, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За відповідне рішення проголосувало 255 народних депутатів.

Як зазначила голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець, будь-яка людина, що раніше надавала свою згоду на збір органів, в будь-який час може відмовитися від цього в разі зміни свого рішення.

Водночас кожна повнолітня дієздатна людина може також визначити свою уповноважену особу, яка прийме відповідне рішення про вилучення анатомічних матеріалів після його смерті.

Так, в разі якщо людина за життя не позначила своє волевиявлення щодо згоди або незгоди на трансплантацію і не визначила уповноважену особу, то дозвіл на вилучення органу після її смерті запитується у чоловіка/дружини або близьких родичів померлого. У разі відсутності таких трансплант-координатор запитує дозвіл у особи, яка зобов'язалася поховати померлого.

Водночас до 1 жовтня 2018 року має бути створена Єдина державна інформаційна система трансплантації для збору, реєстрації, накопичення відповідної інформації, а також здійснення об'єктивного й неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт.

Передбачається також створення центрального органу виконавчої влади, який реалізовуватиме політику в сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією.

Згідно з текстом законопроекту, підготовленого до голосування, трансплантація застосовується виключно у випадках неможливості збереження життя або відновлення здоров'я іншими методами лікування, що встановлює консиліум лікарів.

Вилучення анатомічних матеріалів у померлих забороняється в разі, якщо вони були дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, особами, визнаними недієздатними. Крім того, трупними донорами не можуть виступати люди, особистість яких не була встановлена, ті, хто загинув в результаті Операції об'єднаних сил (ООС) і під час інших бойових дій, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки країни.

До переліку осіб, які не можуть бути живими донорами, входять особи, які відбувають покарання, іноземці та особи без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи з важкими психічними розладами, пацієнти, які мають важкі захворювання (які можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю), вагітні, а також ті, хто раніше вже надав орган або його частину на трансплантацію.

Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року, за винятком четвертого пункту розділу сьомого, в якому прописані заходи, які повинен здійснити Кабінет міністрів до набрання законом чинності. З 2019 року закон «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини», що діє в даний час, втратить свою силу.

Нагадаємо: законопроект №2386а-1 Рада прийняла за основу 21 квітня 2016 року.

У вересні 2017 року Міністерство охорони здоров'я підтримало цей законопроект, розроблений парламентським комітетом з питань охорони здоров'я, а також заявило про плани в 2018 році розпочати пілотний проект по трансплантації нирки від нерідного трупного донора, на що в проекті державного бюджету передбачено 112 млн грн.

За даними Міністерства охорони здоров'я України, в 2017 році за рахунок коштів державного бюджету за кордоном 40 українцям була здійснена пересадка серця, 23 громадянам пересадка комплексу серце – легені, і 44 – трансплантація нирок.