Топ-20 українських експортерів: що і куди вони продають?

За останні декілька років Україна збільшила обсяги експорту. При цьому лише 20 найбільших експортерів на третину формують український експорт. Що та в які країни вони продавали упродовж 2017 року, з'ясували аналітики YouControl.

Вони склали топ-20 експортних гігантів, які зробили найпотужніший внесок у загальні показники вітчизняної міжнародної торгівлі. За 2017 рік їхній обсяг експорту досягнув позначки близько 400 млрд грн, або ж $15 млрд, тобто майже 30% від загального показника в країні. Головні українські експортери належать, в першу чергу, до галузі важкої промисловості та агросектору. Зокрема, у шести із 20 компаній основний вид діяльності ‒ «виробництво чавуну, сталі та феросплавів», у чотирьох ‒ «оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», ще у трьох ‒ «добування залізних руд».

Всі найпотужніші українські експортери є крупними гравцями своїх ринків. Більшість із них входять до фінансово-промислових груп (ФПГ), таких як «Істван», «Гленкор», ІСД, МХП, СКМ, «Приват», «Нібулон» тощо.

Однак поточна фінансова стійкість (показник FinScore) частини з них залишає бажати кращого, адже характеризується літерами C і D, тобто вони мають високий ризик банкрутства. Аналітики пояснюють це тим, що накопичувачами прибутку зі значно кращими показниками фінансової стійкості (а отже й FinScore) стають інші пов'язані компанії, які часто можуть знаходитись і за межами України. За словами кандидата економічних наук, фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, у певній мірі підтверджує це те, що більшість з топ-експортерів 2017 чи 2018 року мали від 10 до 2000 операцій із визнаними у світі чи в Україні низькоподатковими юрисдикціями або офшорами. А в деяких підприємствах навіть засновниками та акціонерами є особи чи компанії з «офшорів».

Більшість компаній з двадцятки експортерів належить до історично промислових та аграрних Сходу й Півдня України, а також до осередку ведення бізнесу в країні ‒ Киева. Сім компаній зі списку ‒ зі столиці та Київської області, шість ‒ з Дніпра та області, по дві компанії ‒ з Миколаївщини, Донеччини та Запоріжжя, а також одна ‒ з Полтавської області.

Додамо, що три із 20 компаній наразі знаходяться під санкціями РФ, а бенефіціар однієї з компаній, навпаки, потрапив під санкції РНБОУ і Мінфіну США (власник Миколаївського глиноземного заводу, одіозний російський мільярдер Олег Дерипаска).

Головний покупець товарів компаній зі списку топ-експортерів України – Швейцарія, яка входить до сірого списку «офшорів» Європейського союзу. Обсяг торгівлі зі Швейцарією в рази перевищує аналогічні показники з ОАЕ, РФ, Польщею та Нідерландами, які теж входять в топ-5 країн, які є головними торговими партнерами України. Окрім них, найактивнішими імпортерами продукції українських компаній є Німеччина, Люксембург, Китай, Віргінські острови, Литва, Гонконг, Ліван, Білорусь, Сінгапур, Велика Британія, Киргизстан та Естонія.

«За 9 місяців 2018 року, аналогічно до минулого року, загальні продажі українських товарів були спрямовані в ЄС та Росію. У регіональному розрізі найбільшим покупцем наших товарів залишається ЄС (42,3% усього вітчизняного експорту). Топ-5 країн за обсягами експортних поставок – це Росія (7,9%), Польща (7,0%), Італія (5,8%), Туреччина (5,4%) та Індія (4,7%). Росія в основному купує в Україні чорні метали, хімію, машинобудування. Підприємства цих галузей традиційно орієнтувалися на ринок Росії та СНД через його географічну, культурну та ментальну близькість. Польща теж найбільше купує чорні метали, руду, електричні машини та деревину», – розповів  кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов.

Одні з головних товарів експорту – плоский прокат з вуглецевої сталi без гальванічного чи іншого покриття та напівфабрикати й інші вироби зі сталі. Також серед топ-3 експортних категорій – товари сектору сільського господарства, зокрема, олія та зерно. Серед сільськогосподарських товарів, які закуповували імпортери в потужних українських компаній, були: пшениця, ячмінь, насіння ріпаку, а також м’ясо птиці.

Серед товарів із найбільшим попитом з-за кордону була й більш цікава продукція. Наприклад, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат активно продавав  шини та пневматичнi гумові покришки. «Мотор Січ» експортувала турбореактивнi двигуни, турбогвинтовi та iншi газовi турбiни, а також контрольні або вимiрювальнi прилади. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат постачав за кордон залізничні або трамвайні вагони для перевезень вантажiв коліями. А от Миколаївський глиноземний завод експортував берилiй, хром, германiй, ванадiй, галiй, гафнiй, iндiй, нiобiй, ренiй i талiй, а також вироби з цих металiв.

Аналітики очікують, що тенденція на велику частку експорту з України наведених категорій товарів збережеться. При цьому вони посилаються на дані за три квартали 2018 року, коли інші країни сумарно вже імпортували від нас: неблагородних металів та виробів із них – на $9 млрд; продуктів рослинного походження, у тому числі зернових культур, – на майже $7 млрд; машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання тощо – на $3,5 млрд; жирів та олій тваринного і рослинного походження – на понад $3 млрд.

Додамо, що загальний обсяг експорту за січень – вересень 2018 року становив $34,5 млрд. Торік рівень продажу вітчизняних товарів та послуг за кордон виріс на 16% порівняно з попереднім роком. А в цілому за 2017 рік сума вітчизняного експорту склала $52,3 млрд. 

Раніше Mind писав, що близько 90% товарів на експорт оформлюються у режимі онлайн.