Підвищення ставки ЄСВ може призвести до переведення до 30% зарплат у «конверти» - експерти

Скасування верхнього порогу єдиного соціального внеску (ЄСВ), який складає 12 500 грн, і введення регресивної ставки, що буде знижуватися з 22% (до 25 мінімальних заробітних плат (МЗП) до 5% (від 270 МЗП), може призвести до переведення до 30% зарплат у «конвертах».

Про це йдеться у дослідженні на сайті IMF Group.

«При запропонованому підвищенні ефективної ставки ЄСВ для заробітних плат вище 55 800 грн. з поточних 1,4% до 21,8% – ми допускаємо можливість часткового відходу «в тінь» працівників першого (50 000 -100 000 грн) і другого (100 000 – 500 000 грн) діапазонів доходу», – йдеться у матеріалі.

У той же час, експерти зазначають, що винятком стануть працівники третього діапазону (500 000+ грн), що переважно знаходяться на держслужбі або топ-посадах західних компаній, які не можуть нести світові репутаційні ризики на таких схемах оптимізації.

«У підсумку, ми припускаємо, що до 30% зарплатного фонду першого і другого діапазонів – підуть «в конверти». Сумарно це втрата 19,6 млрд грн ВВП і чистий приріст надходжень до Пенсійного фонду лише на 9,8 млрд грн. Варто зазначити, що така комбінація призведе до підвищення фіскального % ВВП приблизно на 0,9%», – повідомляють у IMF Group.

Як зазначається, підвищення ЄСВ торкнеться виключно працівників зі щомісячним доходом понад 15 МЗП/55 800 грн. Відштовхуючись від статданих Пенсійного фонду (ПФ) та Держкомстату, можна виявити, що станом на 2018 рік загальний штат персоналу з таким доходом становив всього 93 400 осіб. При цьому питома вага їх фонду оплати праці в загальному – не перевищує 7,8%.

У той же час, запропонована Мінсоцполітики регресивна ставка ЄСВ для зарплат 55 800+ грн в залежності від конкретного розміру доходу – буде складатися у різні ефективні ставки ЄСВ. 

Тому, для детального розрахунку додаткових надходжень до ПФ важливо визначити структуру розподілу зарплат саме в зазначених 0,92% або 93 000 зайнятого населення.

Так, уявна на перший погляд незначна електоральна вага 93 000 громадян – насправді здатна підняти хвилю обурення у всього правого електорату і лівого – штатного персоналу, який підпорядковується даними високооплачуваним працівникам. 

«Якщо врахувати, що в останні 3 роки особливою популярністю як лектори та медіа-персони користуються саме топ-менеджери з високим рівнем доходів – фактичний електоральний ризик таких ініціатив Мінсоцполітики стає ще вище, ми оцінюємо його в приблизно 5-6 млн громадян», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, як повідомляла на початку грудня 2018 року прес-служба Мінсоцполітики за словами Міністра соціальної політики України Андрія Реви, цілком справедливою  є пропозиція щодо зростання розміру пенсій тих громадян, чиї внески до пенсійної системи збільшаться в результаті зняття обмежень з бази нарахування ЄСВ, та заявив про внесення пропозиції щодо зняття обмежень по виплаті пенсій під час доопрацювання відповідного законопроекту.

Раніше, 14 листопада 2018 року Кабінет міністрів затвердив розроблений Міністерством соціальної політики законопроект, який пропонує скасувати верхню межу нарахування ЄСВ і ввести регресивну шкалу його нарахування. Нинішнє законодавство передбачає сплату 22% зазначеного податку з зарплат не вище 15 мінімальних (55 800 грн). Законопроект же пропонує нараховувати ЄСВ по даній ставці на зарплати, не вище 25 мінімальних (104 000 грн), а понад цієї суми ввести регресивну шкалу аж до 5% ЄСВ на зарплати, які перевищують 270 розмірів мінімальних зарплат.

У свою чергу, президент Петро Порошенко пізніше закликав бізнес до компромісу щодо розширення бази оподаткування ЄСВ і нагадував, що раніше ставка ЄСВ була скорочена з 38 до 22%.

Згідно поправок до Держбюджету-2019, як повідомляє Бухгалтер.ua, максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складе 15 МЗП: 4173 грн х 15 = 62 595 грн.

Так, мінімальний розмір ЄСВ, тобто мінімальний страховий внесок у 2019 році: (4173 грн х 22 %) = 918,06 грн, максимальна сума ЄСВ за місяць – 13770,90 грн (62595 грн х 22%)..

Відповідно до прийнятого держбюджету у 2019 році зростуть розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.