Мінфін надав роз’яснення щодо фінансових операцій із пов’язаними особами – нерезидентами

Міністерство фінансів надало роз’яснення з питання застосування норм податкового законодавства та окремих положень бухгалтерського обліку, що стосуються фінансових операцій із пов’язаними особами – нерезидентами, йдеться в повідомленні на сайті Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відповідне роз’яснення Міністерства фінансів розміщено на сайті ДФС.

«Перекласифікація кредиторської заборгованості за позиками, отриманими українськими підприємствами від кредиторів-нерезидентів, що є асоційованими особами, без їх згоди в інструменти власного капіталу не передбачена національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні», – йдеться в роз’ясненні Мінфіна.

Як зазначається, господарська одиниця за межами України – це дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Асоційоване підприємство – це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Мінфін пояснив, що суттєвий вплив – це повноваження брати участь у прийнятті рішень із фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Також у зазначеному документі міністерство навело ознаки суттєвого впливу, серед яких, зокрема, володіння 20% і більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства, представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства, участь у прийнятті рішень, взаємний обмін управлінським персоналом, а також
забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Водночас Порядок визначення показників статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України визначено пунктом 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 21 «Вплив змін валютних курсів».

Як зазначається, порядок застосовується лише до перерахунку фінансової звітності тих господарських одиниць за межами України, які відповідають окремим ознакам класифікації, кількісні характеристики яких визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Крім того, відповідно до закону фінзвітність зазначених підприємств складається на підставі даних бухобліку.

«Якщо підприємство відповідно до законодавства застосовує для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності МСФЗ, то для нього вимоги МСФЗ є правилам бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності», – наголошують у Мінфіні та додають, що з огляду на те, що МСФЗ приймаються Радою з міжнародних стандартів бухобліку (Лондон, Великобританія), їх тлумачення Мінфіном не здійснюється.

Також у Мінфіні нагадали, що курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є імовірним у найближчій перспективі, відображаються в складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються в складі інших операційних доходів (витрат).

Також Мінфін наголосив, що питання визначення належності України до країн із гіперінфляцією не належать до повноважень міністерства (відповідно до Положення про Міністерство фінансів, затверджене постановою Кабміну № 375 від 20 серпня 2014 року).