Богомолець внесла до Ради законопроект про протидію лихослів'ю
Метою законопроекту є боротьба з використанням нецензурної лайки під час трансляції телерадіопередач, публічних виступів чи у ЗМІ

Народна депутатка Ольга Богомолець внесла до Верховної Ради (ВР) законопроект «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови). Про це йдеться у відповідному законопроекті №10414 від 2 липня 2019 року.
«Лайка й нецензурщина – це вияв слабкості, психоемоційного роздратування і водночас втоми, вияв агресії й слабкості водночас. Лайка не містить смислів, це продукт нашого несвідомого», – говориться у пояснювальній записці до законопроекту.
З точки зору депутатки, українцям історично була чужа примітивна брудна лайка, вона прийшла у нашу мову як запозичення з російської культури. Українці історично і традиційно не вживали лайливих слів на кшталт тих, що побутують нині. «Хай би тебе дощ намочив!», «А щоб тебе лиха година спіткала!» – ось питомо українська «лайка», яка свідчила про зв'язок давніх українців із пантеїстичним світом природи. Українці не полюбляли і не вживали грубощів «нижче пояса» й не дозволяли собі вульгарності.
«Лайливі слова – частина давніх середньовічних карнавальних дійств і карнавальних перетворень, коли людині на якийсь час було дозволено жити «низовими інстинктами». Проте карнавал мав свою жорстку регламентацію. Карнавал, у якому домінує «низ», не може тривати вічно. Інакше ми потрапляємо в трясовиння, у якому людина стає рабом своїх інстинктів. Лайка – це псевдосамозахист і темна частина несвідомого, яка потребує контролю, аби не зруйнувати світу», – йдеться у пояснювальній записці.
Метою та завданням законопроекту є боротьба з використанням нецензурної лайки під час трансляції телерадіопередач, публічних виступів, а також під час розповсюдження матеріалів, що містять нецензурну лайку засобами масової інформації та в інші способи (в тому числі, в мережі Інтернет).
Проект закону передбачає внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та до статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законопроект передбачає направлення коштів, отриманих від сплати штрафів за вчинення адміністративного правопорушення на підтримку та розвиток Українського культурного фонду, що виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвитку України.
Основним законодавчим актом, що регулює дану сферу правовідносин є закон «Про телебачення і радіомовлення» та Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Для реалізації положень поданого законопроекту не виникає необхідності прийняття змін до інших законодавчих актів України.
На момент внесення законопроект не потребує коштів з державного бюджету.
Прийняття і введення в дію цього закону потребує додаткових витрат із Державного та місцевих бюджетів для введення у дію системи моніторингу використання лихослів’я (нецензурної лайки) під час телерадіотрансляцій та публічних виступів, а також розповсюдження матеріалів, що містять лихослів’я (нецензурну лайку) в мережі Інтернет.
Нагадаємо: Рада 25 квітня 2019 року прийняла законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (5670-д) у другому читанні , який передбачає, що серед посадовців українською вільно мають розмовляти президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та всіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].