В Україні пропонують заборонити поліетиленові пакети, українців чекають штрафи до 8500 грн

В Україні хочуть заборонити використання поліетиленових пакетів, а за їх поширення ввести штрафи від 1700 гривень до 8500 гривень. Про це пише видання Українські новини з посиланням на законопрєект, зареєстрований в Раді депутатами від «Слуги народу».

Так, повідомляється, що депутати пропонують заборонити пакети товщиною до 50 мкм і оксорозкладні пластикові пакети на території України. Але дозволяється використання біорозкладних пакетів.

Оксорозкладні пакети складаються на 99% з звичайного поліетилену. Ще 1% в складі – це оксорозкладна домішка на основі металів, які прискорюють розпад пакета під впливом кисню і сонячного світла. Пакет через час розпадається на дрібні фрагменти – мікропластик. Ці частинки нікуди не діваються і назавжди залишаються в ґрунті і воді. Разом з водою і їжею вони можуть потрапляти в організм людей. Часто на таких пакетах є відмітка TDPA або D2W. В ЄС такі пакети заборонені. В Україні ж навпаки їх продають, як екологічну альтернативу. Біорозкладні пакети, навпаки, виготовляються з матеріалу органічного походження – крохмалів або целюлози.

Згідно з проєктом, заборона не поширюється на надлегкі пакети (товщиною до 15 мкм) шириною до 225 мм (без бічних складок), глибиною до 345 мм (з бічними складками) і довжиною до 450 (з ручками), що використовуються як первинна упаковка свіжої риби, м'яса і продуктів з них, сипучих продуктів та льоду.

Пакети, які не відповідають вимогам і залишаться в побуті до 1 січня 2022 року, повинні бути утилізовані за рахунок об'єкта господарювання, який їх придбав.

А штраф за поширення пакетів складе 1700-3400 грн, за повторне порушення – 3400-8500 грн.

«З огляду на, що «майки»(надлегкі пакети), не підлягають забороні, навряд чи це якісно вплине на стан забруднення ґрунту. Ці пакети масово використовуються продуктовими маркетами, які є одними з найбільших користувачів цього виду продукції. Але інші користувачі поліетиленових пакетів зможуть легко знайти альтернативу, наприклад, це може бути продукція з щільного паперу, картону, спанбонду і різних біологічних матеріалів», – говорить Артур Запорожець,, старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України.

Однак в такому вигляді законопроект може поповнити масив «мертвих» законів, які не працюють, вважає Олег Титамир, президент «Української організації захисту споживачів послуг». Варто згадати закон «Про відходи», за яким українці з 2018 року повинні сортувати сміття. У проекті не прописані дієві алгоритми і мотиватори.

Так, контроль за дотриманням майбутнього закону покладається на Держспоживслужбу. Цей орган займається захистом прав споживачів практично всіх категорій – і в житлово-комунальній площині, і у фінансовій, і в сфері інтернет-торгівлі, туристичних послуг і інших.Вони навіть фізично не встигають адекватно реагувати на величезну кількість порушень законодавства і на численні скарги споживачів, зауважує Титамир. Більш логічно було б наділити цими повноваженнями Державну екологічну службу.

Штрафи теж не переконливі. Ймовірно, штраф від 1700 до 8500 гривень вдарить по дрібним підприємцям на ринках. Але для гігантських торгових мереж з річними оборотами в десятки мільярдів гривень це дрібниця.

«Щоб закон працював, потрібні не тільки адекватні штрафи, а й мотивація відмовлятися від пластикових пакетів. Наприклад, кредити від державних банків за зниженою ставкою, або зменшення на пару відсотків податку на прибуток підприємств тощо. До того ж, держава повинна залучати приватний бізнес, стимулюючи переробку пластику. для цього повинна бути розроблена держпрограма грантів і дотацій для підприємств, які переробляють пластикові відходи. Спеціальний фонд для цієї програми повинні наповнювати екологічним «акцизом» виробники та імпортери побутового пластику – до речі, такий алгоритм працює в Європейському союзі», – говорить він.

Замість поліетиленових пакетів пропонується використання сумок з тканини, паперових пакетів та пакетів з крохмалю.

 Однієї заборони пакетів мало. Тонни пластикових відходів нікуди не подінуться. Тому сортування сміття залишається актуальним. В Україні малорозвинена переробка поліетиленових відходів – перетворення поліетиленової плівки у вторинну гранулу, яку можна використовувати для виробництва широкого спектру товарів, в тому числі і пакетів для сміття.

Нагадаємо: Міністерство екології Німеччини та Інститут Роберта Коха провели спільне дослідження «Біомоніторинг людини» і виявили токсичні відходи з пластмаси в 97% дітей, яких запросили для тестування.

Нещодавно повідомлялося, що вчені виявили мікропластик в людському шлунку у 8-ми різних країнах світу.

Як повідомлялося, у Євросоюзі хочуть заборонити 90% видів мікропластику.