Оцифровані експонати музеїв можуть приносити сотні мільйонів гривень щороку – керівник ФГР

Оцифровані експонати музеїв можуть приносити сотні мільйонів гривень щороку – керівник ФГР

В Україні поки що переведено в цифру не більше 5% музейної спадщини

Оцифровані експонати музеїв можуть приносити сотні мільйонів гривень щороку – керівник ФГР
фото Фонд гуманітарного розвитку

В українських музеях та архівах зберігаються 16 млн предметів національної спадщини, однак вони ніколи не експонувалися. Питання доступності культурного надбання для українців і світу могло би вирішити його оцифрування. Однак зараз з усього обсягу  культурного надбання відцифрованим є менше 5%, розповіла президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна.

Якщо хоч половина культурної спадщини отримає цифровий еквівалент, вона потенційно стане не просто культурним, а й монетизаційним фондом України, вважає Заболотна.

Якщо за рік для різних потреб – дизайнери, архітектори, автори шкільних підручників, шанувальники мистецтва тощо – придбають 10 млн цифрових копій українського мистецтва, де кожна коштуватиме від $1 до $10, то бюджет музейних установ, сучасних митців та держави в цілому отримає поповнення від $10 до $100 млн.

Крім того, діджиталізація допоможе створити національний реєстр культурних пам’яток, який давно є в планах Міністерства культури.

Оцифровані експонати музеїв можуть приносити сотні мільйонів гривень щороку – керівник ФГР
фото Фонд гуманітарного розвитку України

Оцифрування і викладення у вільний доступ інформації про мистецькі пам’ятки зробить Україну відкритішою для внутрішнього та міжнародного культурного туризму, наголошує президент Фонду.

Щороку світом мандрує близько 1,8 млрд туристів, 40% з них – це культурний туризм. Якщо в результаті до нас потрапить хоча б 5% – український бюджет суттєво виграє.

Ще один аспект: діджиталізація української культури – це додаткові можливості для освіти і науки. Інформація про мистецтво матиме змогу зайти в шкільні класи, бібліотеки, мистецькі школи, сільські культурні центри.

Домінік Матон, регіональний директор бельгійської компанії «Іguana» зі співпраці з країнами Східної Європи, був вражений колекцією коштовностей, представлених у Музеї історії України, але ще більше його вразило, що побачити їх можна лише завітавши до Києва.

Тому під час презентації проєкту «Діджиталізація українського культурного надбання: світовий тренд чи вимога часу», ініційованого Офісом культурних інновацій, за підтримки Фонду гуманітарного розвитку України та Українського культурного фонду та Посольства Бельгії, він наголосив, що потрібно оцифрувати якомога більше експонатів.

Домінік зауважує, що часто музеї не розуміють, що вони можуть робити із оцифрованими предметами. Насправді, стверджує він, варто показувати все, бо ніколи не знаєш, що може зацікавити туристів, інвесторів чи бізнес. Варто оцифровувати навіть будівлі музеїв – щоб була змога показати їх, наприклад, в мобільному додатку чи на сайті.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті