Україна піднялась в Індексі захисту клімату, зокрема, завдяки війні на Донбасі

Україна піднялась в Індексі захисту клімату, зокрема, завдяки війні на Донбасі

Україна піднялась на одну сходинку та посіла 17-е місце

Україна піднялась в Індексі захисту клімату, зокрема, завдяки війні на Донбасі
фото pixabay.com

Україна покращила минулорічні показники в Індексі ефективності боротьби зі змінами клімату (CCPI) на 2020 рік, представленому у вівторок, 10 грудня. Згідно з даними індексу, Україна піднялася на одну сходинку і посіла 17 місце. Про це повідомляє DW.

Лідерами нового рейтингу, підготовленого німецькими організаціями NewClimate Institute, Germanwatch і Climate Action Network, залишаються Швеція і Марокко, цього року до них приєдналась Данія. Останні місця в індексі займають США і Саудівська Аравія.

При цьому автори індексу зазначають, що висока оцінка України пояснюється не так діями української влади, як воєнним конфліктом на Донбасі та економічними показниками.

«Політична та економічна криза попередніх років продовжує впливати на показники викидів парникових газів та використання енергії, що призводить до високого рейтингу (України – ред.) у цих двох категоріях та загального високого рейтингу в індексі», – зазначається у звіті.

Експерти також підкреслили ,що замість того, щоб бути результатом ефективної кліматичної політики, скорочення викидів на душу населення і використання енергії в 2012-2017роках пов’язане з перебоями у вугільній галузі та у роботі енерговитратних промислових підприємств через триваючу війну на Донбасі.

Автори індексу наголосили, що брак амбітних заходів та планів із захисту клімату в Україні відображається у дуже низькому рейтингу ефективності національної політики в галузі клімату. Однак, як зазначається в документі, експерти висловили надію на зміни після президентських виборів 2019 року і реорганізації центральних органів влади, зокрема новоствореного міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Загалом індекс вимірює зусилля, спрямовані на захист клімату, у 57 країнах світу та Євросоюзі як міждержавному об'єднанні. Перші три місця індексу не дісталися нікому. Швеція, яка очолює рейтинг, посіла четверте місце.

Автори оприлюдненого документа відзначили протилежні тенденції у захисті клімату. На їхню думку, зростає тиск з боку громадянського суспільства і науковців на політиків. Інші позитивні тенденції – зменшення цін на технології відновлюваної енергії, вдосконалені рішення для її зберігання, поширення електрокарів. Утім, помітний опір цим змінам та пунктам Паризької кліматичної угоди чинять уряди країн з великими економічними показниками, констатують автори індексу. 

Нагадаємо: нещодавно Європарламент ухвалив резолюцію про «Надзвичайну ситуацію в сфері клімату і навколишнього середовища в Європі і на планеті».

Як повідомлялось, концентрація парникових газів в атмосфері в 2018 році побила новий рекорд, з чого випливає, що ніяких ознак покращення не спостерігається, незважаючи на зобов'язання країн в рамках Паризької угоди по клімату.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію