Експерти: корпорація «АТБ» виявилася більш потужним ціновим регулятором, ніж держава
Позиція корпорації «АТБ» в якійсь мірі допомогла їй виступити в ролі ринкового регулятора
Корпорація «АТБ» виявилася більш ефективним регулятором цін на ринку, а держава повинна винести уроки з недавніх спроб виробників підняти ціни на хвилі ажіотажу. Таку думку висловили експерти, опитані редакцією інформаційно-новинного сайту Delo.ua.
Неймовірний «карантинний» попит на продукти харчування та товари повсякденного вжитку продемонстрував безпорадність держави в питаннях регулювання цін. Коли українці буквально змели товари з полиць супермаркетів у перші дні карантину, виробники спробували скористатися ситуацією та значно підвищили ціни. Лише принципова позиція компанії «АТБ-Маркет», що є найбільшим оператором ринку та має супермаркети у всіх регіонах України (на даний час їх уже 1101), змогла надати регулюючий вплив на цінову політику постачальників.
«Показовим став крок корпорації «АТБ», яка оприлюднила ціни від постачальників, завдяки чому зняла з себе звинувачення у навмисному збільшенні цін в період ажіотажного попиту. Кінцеві споживачі схильні звинувачувати у підвищенні цін торговельні мережі, не вникаючи у цінову політику постачальників, посередників, логістичних компаній і т.і. Відкрита комунікація в таких питаннях протидіє маніпуляції і формує кредит довіри на майбутнє», – прокоментувала позицію мережі депутат Олена Мошенець.
Саме «АТБ» першою адекватно відреагувала на претензії Антимонопольного комітету України до роздрібних мереж з приводу підвищення цін. Під прицілом опинилися всі найбільш помітні учасники ринку: NOVUS, «Ашан», METRO Cash & Carry Ukraine, «Сільпо», BILLA, VARUS, «ЕКО-Маркет», «Велика Кишеня», «Велмарт», «АТБ».
Компанія «АТБ-Маркет» публічно розкрила й оприлюднила на своєму сайті та у ЗМІ цінові пропозиції постачальників – це допомогло пояснити причини підвищення цін у магазинах. Корпорація «АТБ» змогла аргументовано довести державним регуляторам і споживачам, що полиці супермаркетів демонструють цінові пропозиції постачальників. Заради збереження доступних цін вона раніше за всіх відмовилася від частини свого прибутку і знизила торговельні націнки, щоб запропонувати покупцям доступні ціни на критично важливі продукти в період турбулентності на ринку.
«На ситуацію з підвищенням цін вплинули виробники: вони на словах запевняли, що не змінювали відпускних цін, але, як свідчать факти, підвищували розцінки. Цьому є неодноразові підтвердження – постачальники продукції поставляли у торгові мережі товари за завищеними цінами. На стабілізацію ж ситуації мала вплив у тому числі й конкуренція торгових мереж між собою. Наприклад, позиція корпорації «АТБ» в якійсь мірі допомогла їй виступити в ролі ринкового регулятора. Вона сказала іншим мережам: на ці товари, які привернули до себе увагу споживачів і за якими пильно стежать, моніторять, ми знайшли можливість знизити ціни – домовилися з постачальниками. «АТБ» почала знижувати ціни. Відповідно, й інші торгові мережі почали так робити. Вони розуміли, що їхній товар, особливо той, що швидко псується, виявиться неконкурентним», – розповів фінансовий аналітик Андрій Блінов про роль найбільшого оператора ринку у врегулюванні цінової ситуації.
Ситуація нормалізувалася після того, як покупці побачили звичний асортимент на полицях супермаркетів. Цьому допоміг посилений режим роботи логістичних служб. Споживачі на власні очі переконалися: колапсу з поставками товарів немає, дефіциту немає, ціни вже не лякають, а деякі продукти навіть подешевшали. Життя українського мереженого ритейлу повернулося у звичне русло.
Водночас опитані експерти відзначили, що державні інститути не змогли нічого протиставити підвищенню цін, щоб захистити інтереси пересічного споживача, адже до цієї ситуації Україна прийшла з повністю зруйнованою системою державного цінового контролю та регулювання.
Як повідомила депутат Олена Мошенець, політики зробили з цієї ситуації висновки. «Виробники та постачальники – це приватні підприємства, у цінову політику яких держава в нормальній ситуації не повинна втручатися. Однак в рамках «антивірусних» законодавчих змін передбачена адміністративна відповідальність, якщо ціни на товари протиепідемічного технічного призначення та товари високої соціальної значимості перевищують більш ніж у 1,2 рази рівень цін, визначених Кабінетом Міністрів», – наголосила законодавець.
