Reuters: до вбивств у Бучі причетні підрозділ «Витязь» Росгвардії, десантно-штурмова дивізія з Пскова та кадирівці

Агентство Reuters провело масштабне розслідування масових убивств у Бучі. Журналісти встановили, що в період окупації у місті діяли підрозділ Росгвардії «Витязь», 76-а парашутно-десантна дивізія з Пскова, а також військові з Чечні. Журналісти за три тижні у місті опитали понад 90 місцевих мешканців, вивчили надані ними фото та відео, а також документи, які росіяни залишили у Бучі, передає The Insider.

На присутність у Бучі 76-ї парашутно-десантної дивізії з Пскова вказує лист, знайдений місцевим жителем у своєму будинку вже після повернення до міста. Він був адресований солдату на ім'я Олександр Логвиненко, якого Reuters пізніше впізнали як десантника з Пскова.

 Крім того, сусідній будинок, за словами місцевого жителя, займала та сама група російських солдатів. На стіні будинку хтось балончиком написав «Wolf_68». Журналісти впізнали росіянина Кирила Крючкова, котрий так підписується у своїх соцмережах.

Він служив у 234-му штурмовому авіаполку, який входить до складу 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії.

У будівлі на Яблунській вулиці, де розташовувався штаб російських військових, поряд з яким було знайдено вісім тіл, члени Нацгвардії України знайшли посвідчення особи на ім'я Костянтина Коршунова. 

Журналісти Reuters ідентифікували його як військовослужбовця військової частини №3179, яка належить до підрозділу Росгвардії «Витязь».

Також журналісти встановили, що у Гостомелі, Бородянці та Луб'янці були присутні війська кадирівців. П'ятеро очевидців повідомили Reuters, що у Бучі діяли бойовики з Чечні. Наприклад, мешканець міста Володимир Абрамов розповів журналістам, що бачив, як 4 березня кадирівські війська вели свою колону до міста. Наступного дня, 5 березня, за його словами, чеченські солдати постукали до них у двері, вони були одягнені у форму пісочного кольору та дорогі черевики з нубуку, а їх спорядження було охайнішим, ніж у регулярних російських військ.

«Чеченці наказали Абрамову, Ірині та Олегу вийти на вулицю з піднятими руками. Один із солдатів неодноразово запитував Ірину, де, за її словами, ховаються „нацисти”, і підпалив їхній будинок. Поки Ірину допитували, інші солдати у підрозділі наказали її чоловікові зняти сорочку. Вони вивели його, голого до пояса, з дому надвір на холод. Абрамов сказав, що чув, як Олег просив солдатів не завдавати йому шкоди. За словами Абрамова, солдати змусили Олега стати на коліна. Потім вони вистрілили йому у скроню. 

Коли російські війська відступили наприкінці березня, тіло Олега було одним із більш ніж дюжини тіл, залишених на вулиці Яблунській», – йдеться у розслідуванні Reuters.

Про геноцид у Бучі стало відомо 2 квітня. Того дня журналісти та українські військові увійшли до звільненого від російської окупації міста та побачили вулиці, засіяні трупами.

 У когось із них руки були пов'язані за спиною, деякі загинули від пострілів у потилицю. 

The Insider поговорив із жителями Бучі, і вони розповіли, як російські військові розстрілювали випадкових перехожих, грабували будинки і не давали виїхати.

Судмедексперти з'ясували, що десятки мирних мешканців Бучі та Ірпеня загинули від флешетів, писав The Guardian. Флешети – загострені сталеві снаряди, схожі на дротики. Їх використовували у Першій світовій війні. Експерти The Guardian повідомили, що такі металеві дротики утримуються в снарядах танкових або польових знарядь. Кожен снаряд може містити до 8000 флешетів.