ЗМІ: НБУ ліцензує небанківських гравців платіжних послуг у ручному режимі
У підсумку більш-менш «білі» компанії нерідко зазнають труднощів з потраплянням до Реєстру платіжної інфраструктури, а фігуранти перевірок НБУ навпаки отримують оперативно
Національний банк України протягом квітня – початку травня надав ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунків 22 організаціям, тоді як більш ніж 30 фірмам регулятор із різних причин досі не продовжив дію дозвільних документів.
Про це йдеться в матеріалі, опублікованому інформаційною агенцією «РБК-Україна».
Видання, зокрема, публікує акти перевірок, що проводив регулятор стосовно платіжних компаній, що були замішані у відмиванні коштів на ринку онлайн-казино.
«У списку з 22 компаній опинилися установи, які також причетні до схемних операцій і мають сумнівну репутацію. Тоді як, оператори, які ведуть діяльність прозоро, зіткнулися з блоком із боку регулятора», – стверджується в матеріалі.
НБУ проводить переліцензування учасників ринку платіжних послуг на підставі закону «Про платіжні послуги» (набрав чинності 1 серпня 2022 року), одна з його вимог – оператори мають право здійснювати діяльність лише після внесення відомостей про них до Реєстру платіжної інфраструктури. Ті, хто вже працював на ринку до набрання чинності законом, вносяться регулятором до реєстру самостійно.
У публікації наводиться декілька назв компаній, які потрапили до реєстру, але до цього були учасниками перевірок. Йдеться про компанії «Контрактовий Дім», «Свіфт Гарант» та ФК «Елаєнс». Остання належить Валерії Вагоровській. ТОВ «Діджитал Пеймент Системс», до співзасновників якого входила Вагоровська, як уточнюється, восени 2014 року потрапило в поле зору СБУ. «Силовики викрили компанію у зв'язках із ДНР/ЛНР», – зазначається в публікації.
Окрім того, у ній згадується ТОВ «УПР», що належить Костянтину Куклеву, який володіє компанією – виробником пластикових карток ТОВ «Пластик Карта». «(Він) буквально загруз у судових справах. Більшість із них пов'язана з тим, що компанії Куклева систематично ухиляються від сплати податків та мінімізують базу оподаткування», – зазначається у статті.
З іншого боку, компанії, які працюють з малим бізнесом «за дивним збігом обставин не можуть отримати ліцензію на надання платіжних послуг», а на звернення НБУ «відповідає досить туманно». Зазначається, що регулятор «начебто і не відмовляє, але при цьому всіляко затягує процес». У цьому контексті автори матеріалу називають компанії Wayforpay та систему онлайн-платежів FinPay.
Про проблему з продовженням ліцензій небанківським установам раніше звернуло увагу видання Forbes Україна. Зазначалося, що компанії Wayforpay потрібно було пролонгувати дозвіл, отриманий ще у 2015-му, проте НБУ поки цього не зробив, незважаючи на вчасно надані документи. Загалом, відповідні дозволи не отримали платіжні сервіси, які охоплюють 20% ринку інтернет-еквайрингу, повідомляло видання.
Бекграунд. Як повідомляв Mind, у квітні український фінансовий ринок покинув 21 небанківський учасник.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
