В Україні стартувала посівна під урожаї 2024 року
ЇЇ результати, найімовірніше, будуть значно гіршими за торішні
Традиційно у другій половині серпня в південних областях України починається посівна кампанія озимих культур під урожаї наступного року. Хоча цьогоріч вона відбувається у відносно більш спокійних і прогнозованих умовах, аніж 2022 року, прогнози щодо її результатів більш песимістичні.
Mind розбирався, якими є причини потенційного зниження урожаїв наступного року вже на старті виробничого циклу.
Скільки було засіяно озимими культурами у 2022 році з розрахунком на урожаї 2023 року?
У 2022 році площі посівів озимих зернових становили 4,5 млн гектарів. З них 3,8 млн га – озима пшениця, 613 000 га – ячмінь, 79 200 – ріж.
В останній мирний сезон до повномасштабного вторгнення – восени 2021 року – посівні площі озимих перевищували 6,5 млн га.
Скільки буде посіяно цієї осені?
Усі без винятків експертні прогнози вказують на зменшення посівних площ у порівнянні навіть із минулим повноцінно воєнним роком.
Що важливіше – про плани скорочення площ кажуть як невеликі фермерські господарства, так і потужні аграрні холдинги.
Розходження лише в масштабі скорочення. Консенсус-прогноз передбачає зниження посівних площ на 1–1,5 млн га.
У чому причина скорочень, адже галузь за рік призвичаїлася працювати у воєнних умовах?
Дійсно, на перший план вийшли галузеві фактори, лише частина з яких обумовлена воєнними діями.
Основні причини скорочення обсягів виробництва:
- дефіцит обігових коштів у сільгоспвиробників,
- окупація частини територій та мінування ґрунтів,
- колапс експортної логістики після зупинення «зернового коридору» та відсутності перспектив відновлення його роботи;
- низькі закупівельні ціни через високу вартість логістики.
В урожаях це означає мінус 5–6 млн тонн зерна (пшениці та ячменю), тобто майже третина від результатів поточного року.
Чи є загроза дефіциту продовольства на внутрішньому ринку?
Ні, щодо жодної культури ризиків немає.
Урожаї зернових та олійних 2023 року завдяки сприятливим погодним умовам наближаються до 75–76 млн тонн, що в рази перевищує потреби внутрішнього ринку.
Враховуючи обмеження щодо експорту, може виникнути зворотна проблема – високі запаси й відповідно низькі ціни для виробників.
Що може стимулювати збільшення посівних площ?
Насамперед розуміння перспектив експортної логістики. Наразі новини в цій царині важко назвати оптимістичними.
За останній тиждень рф двічі створювала прямі загрози суднам в акваторії Чорного моря.
А європейські країни, котрі запровадили тимчасову заборону на постачання українського зерна на свої ринки та транзит через свою територію, яка мала скінчитися 15 вересня, наполягають на пролонгації ембарго до кінця року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
