В Україні стартувала посівна під урожаї 2024 року
Традиційно у другій половині серпня в південних областях України починається посівна кампанія озимих культур під урожаї наступного року. Хоча цьогоріч вона відбувається у відносно більш спокійних і прогнозованих умовах, аніж 2022 року, прогнози щодо її результатів більш песимістичні.
Mind розбирався, якими є причини потенційного зниження урожаїв наступного року вже на старті виробничого циклу.
Скільки було засіяно озимими культурами у 2022 році з розрахунком на урожаї 2023 року?
У 2022 році площі посівів озимих зернових становили 4,5 млн гектарів. З них 3,8 млн га – озима пшениця, 613 000 га – ячмінь, 79 200 – ріж.
В останній мирний сезон до повномасштабного вторгнення – восени 2021 року – посівні площі озимих перевищували 6,5 млн га.
Скільки буде посіяно цієї осені?
Усі без винятків експертні прогнози вказують на зменшення посівних площ у порівнянні навіть із минулим повноцінно воєнним роком.
Що важливіше – про плани скорочення площ кажуть як невеликі фермерські господарства, так і потужні аграрні холдинги.
Розходження лише в масштабі скорочення. Консенсус-прогноз передбачає зниження посівних площ на 1–1,5 млн га.
У чому причина скорочень, адже галузь за рік призвичаїлася працювати у воєнних умовах?
Дійсно, на перший план вийшли галузеві фактори, лише частина з яких обумовлена воєнними діями.
Основні причини скорочення обсягів виробництва:
- дефіцит обігових коштів у сільгоспвиробників,
- окупація частини територій та мінування ґрунтів,
- колапс експортної логістики після зупинення «зернового коридору» та відсутності перспектив відновлення його роботи;
- низькі закупівельні ціни через високу вартість логістики.
В урожаях це означає мінус 5–6 млн тонн зерна (пшениці та ячменю), тобто майже третина від результатів поточного року.
Чи є загроза дефіциту продовольства на внутрішньому ринку?
Ні, щодо жодної культури ризиків немає.
Урожаї зернових та олійних 2023 року завдяки сприятливим погодним умовам наближаються до 75–76 млн тонн, що в рази перевищує потреби внутрішнього ринку.
Враховуючи обмеження щодо експорту, може виникнути зворотна проблема – високі запаси й відповідно низькі ціни для виробників.
Що може стимулювати збільшення посівних площ?
Насамперед розуміння перспектив експортної логістики. Наразі новини в цій царині важко назвати оптимістичними.
За останній тиждень рф двічі створювала прямі загрози суднам в акваторії Чорного моря.
А європейські країни, котрі запровадили тимчасову заборону на постачання українського зерна на свої ринки та транзит через свою територію, яка мала скінчитися 15 вересня, наполягають на пролонгації ембарго до кінця року.

















