Результати виборів до Європарламенту: «Центр тримається», але праві партії перемогли в усіх великих країнах ЄС

Результати виборів до Європарламенту: «Центр тримається», але праві партії перемогли в усіх великих країнах ЄС

У Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини» обійшла всі три партії, які входили до коаліції Шольца

This text is also available in English
Результати виборів до Європарламенту: «Центр тримається», але праві партії перемогли в усіх великих країнах ЄС
фото DR

Після виборів у Європейський парламент розклад сил, порівняно з минулим скликанням, зміниться. Однак не настільки, щоб сформувалося потужне антиукраїнське лобі, стверджує ВВС.

З результатів випливає, що центристські блоки збережуть більшість: за попередніми даними, правоцентристська Європейська народна партія отримає приблизно 190 місць, соціалісти та демократи залишаться на другому місці зі 135 місцями, а ліберальна група Renew із 80 місцями збереже за собою третє місце.

Таким чином, загалом центристські партії зберегли свої позиції.

Водночас можна говорити і про перемогу правих та ультраправих партій – особливо, якщо порівнювати з останніми виборами до Європарламенту 2019 року.

Найяскравішу перемогу здобуло «Національне об'єднання» Марін Ле Пен, яке здобуло 30 із 81 місця, закріпленого за Францією в Європейському парламенті. Це вдвічі більше від кількості голосів, поданих за ліберальну коаліцію Renew президента Еммануеля Макрона.

«Брати Італії» прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні здобули 24 місця та збільшили своє представництво в Європарламенті. За цю праву партію віддали голоси майже 29% виборців, і цей результат закріпив позиції Мелоні як домінуючої постаті у її панівній коаліції та допоможе на переговорах з іншими європейськими лідерами.

У Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини» обійшла всі три партії, які входили до коаліції Шольца, і посіла друге місце після консервативної опозиції ХДС-ХСС, отримавши 15 місць у Європарламенті. Незважаючи на недавні скандали, АдН набрала 15,6% голосів – це один із найкращих результатів.

Згідно з даними екзит-полів, ультраконсервативні та націоналістичні партії також досягли значних успіхів в Австрії, Греції та Нідерландах, де ультраправа Партія свободи Герта Вілдерса зуміла здобути 6 місць у Європарламенті.

Ультраправі також досягли успіху в Іспанії, а на Кіпрі ультраправа партія ELAM вперше в історії отримала місце в парламенті.

Як зазначає видання, очевидні й невдачі деяких партій, зокрема «зелених».

Зростання підтримки «зелених» на хвилі екологічного ентузіазму виявилося недовгим. У новому складі Європарламенту вони отримають близько 50 місць – у парламенті минулого скликання «зелені» мали 71 мандат.

Найважчі втрати вони зазнали в найбільших країнах – членах ЄС, зокрема – у Німеччині, де «зелені» входять до коаліційного уряду, який пропонує непопулярні закони.

Окрім великої поразки у Франції, ліберальна група Renew зазнала значних втрат у Німеччині та Іспанії, і в результаті її представництво в Європарламенті скоротилося приблизно на 20 депутатів. Вона утрималася на третьому місці завдяки зростанню підтримки в таких країнах, як Словаччина.

Проте центристські партії зберегли більшість у новому парламенті.

Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) стане найбільшою політичною силою у новому складі Європарламенту. Їй вдалося провести шість нових депутатів, різні оцінки дають їй від 184 до 191 місця.

У Польщі центристська Громадянська коаліція прем'єр-міністра Дональда Туска, яка входить до ЄНП, виграє у консерваторів із «Права та справедливості».

В Іспанії правоцентристська Народна партія, яка також входить до ЄНП, вийшла на перше місце, випередивши партію прем'єр-міністра соціаліста Педро Санчеса.

Лівоцентристські соціалісти та демократи стануть другим за величиною політичним блоком, хоча вони втратили чотирьох законодавців і в результаті, за екзит-полами, можуть розраховувати на 135 місць.

За попередніми даними, проєвропейські правоцентристські, лівоцентристські, ліберальні та «зелені» партії збережуть більшість у 460 місць у 720-місцевому парламенті, хоча вона і буде трохи меншою, ніж 488 у парламенті попереднього скликання, в якому засідали 705 депутатів.

Більше про те, чому у Франції стався «політичний землетрус» після розпуску президентом Макроном нижньої палати парламенту – читайте в матеріалі Mind «У Франції дострокові вибори: що сталося, чому саме так і чого чекати далі?».

Про те, як вибори до Європарламенту можуть вплинути на світовий порядок та на ситуацію в Україні детальніше в матеріалі для Mind кандидата політичних наук Ярослава Телешуна.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло