Рішенням для NPL може стати створення bad bank на базі націоналізованого невеликого держбанку – Гетманцев

Одним із можливих варіантів розв’язання проблеми з часткою непрацюючих кредитів (NPL) є створення банку «поганих активів» (bad bank) для врегулювання поточної і майбутньої проблемної заборгованості, накопиченої під час повномасштабної війни.

Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев.

«Попри всі застереження, за останні 30 років у світі накоплений значний позитивний досвід функціонування таких установ (як реакція на банківські кризи на початку 90-х, азійську фінансову кризу наприкінці 90-х, світову фінансову кризу 2008 року)», – зазначив він.

За словами Гетманцева, така спеціалізована установа може бути створена на базі одного з невеликих банків, який через санкції нещодавно перейшов у власність держави, можливо, за додаткової участі донорів.

Він також уточнив, що мета установи – взяти на свій баланс із певним дисконтом усю або більшу частину поточних і майбутніх воєнних NPL із метою подальшого пасивного або активного управління такими стресовими активами, у тому числі забезпечувати їхній продаж, сек'юритизацію, відновлення їхньої вартості, добиватися компенсацій за зруйновані активи за допомогою централізованих позовів проти росії тощо.

Як зауважив депутат, це б розвантажило звичайні комерційні банки, дозволивши їм сконцентруватись на нарощуванні здорового кредитного портфеля, і пришвидшило відновлення кредитування.

Довідково.

За підсумками першої половини року частка непрацюючих кредитів (NPL) як відсоток від загального кредитного портфелю зменшилася до 34,6% (з 37,4% на початку року).

Скорочення відображає насамперед нарощування загальних обсягів кредитування (+78,8 млрд грн з початку року) і відповідно збільшення частки здорового кредитного портфелю, але й також мало місце помірне списання самих NPL банками, насамперед у роздрібному сегменті (споживчі кредити населенню). Загалом за пів року портфель NPL скоротився на 4,2 млрд грн (до 418,2 млрд грн).

За оцінками НБУ, банки загалом проактивно підходять до врегулювання NPL, застосовуючи як основний інструмент позасудові реструктуризації (як правило, пролонгацію кредиту з/без надання пільгового періоду обслуговування). У такий спосіб банки реструктуризували приблизно половину всіх корпоративних NPL, що сьогодні залишаються на їхніх балансах, а без врахування «Привату» – 90%. Водночас, як зазначає регулятор, «попри всі зусилля відновлення платоспроможності боржників залишається рідкістю». Це обумовлює час від часу потребу банків у зверненні на предмет застави та її продаж, аби покрити частину збитків.

«У цьому контексті вкотре хотів би звернути увагу, що, попри позитивні тенденції, проблема NPL залишається суттєвим гальмом на шляху відновлення кредитування За час війни портфель «поганих кредитів» збільшився на 37% (+ 113,1 млрд грн)», – наголосив Гетманцев.

Він також уточнив, що 90% цього приросту становлять кредити бізнесу, що є насамперед наслідком погіршення фінансового стану позичальників, а також пошкодження і втрати ними активів через війну. За словами голови податкового Комітету ВР, такі непрацюючі кредити, левова частка з яких зарезервована, продовжують «чинити негативний тиск» на баланси банків і стримують кредитування.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що частка проблемних кредитів у банках скоротилася до 34,6%. Це на 2,8 в. п. нижче за показник, який був на початку року. Регулятор зазначає, що врегулювання NPL у корпоративному сегменті потребує значних зусиль від банків. Найпоширенішими інструментами у таких випадках є позасудові реструктуризації – близько половини всіх корпоративних NPL, які залишаються на балансах банків було реструктуризовано.