Український бізнес в окупації скаржиться на іноземні банки, які блокують платежі – НБУ

Нацбанк повідомив про звернення від українських компаній і бізнес-асоціацій щодо блокування / відмови іноземних банків, насамперед європейських, від проведення платежів в/з України за зовнішньоекономічними контрактами, зареєстрованих на території областей України, що частково окуповані рф.

НБУ повідомив про це в листі до банків і банківських асоціацій.

Зазначається, що іноземні банки блокують операції за участю юридичних осіб, зареєстрованих на території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, незалежно від того, перебуває відповідний населений пункт під тимчасовою окупацією російської федерації чи під контролем України.

Як пояснюють в НБУ, іноземні банки не мають достовірного джерела даних про статус таких територій України. Тому необхідна додаткова комунікація українських банків щодо цього питання з іноземними банками.

«Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування / відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики і процедур комплаєнс. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів і національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий дерискінг із боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання є необґрунтованим», – йдеться в листі Нацбанку.

Національний банк рекомендує банкам, які обслуговують клієнтів, зареєстрованих на території областей України, що частково окуповані російською федерацією або що стикаються з проблемами під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, здійснювати комунікацію із залученими іноземними банками (банком-кореспондентом та/або обслуговуючим банком контрагента клієнта) щодо такого:

• перед ініціюванням платежу – здійснити попередню комунікацію з уповноваженим підрозділом відповідного банку-партнера (доступними засобами електронного зв’язку) для пояснення змісту операції та надання додаткової інформації / документів щодо української компанії / платежу (за потреби) з урахуванням роз’яснення DG FISMA;
• деталізація платіжних повідомлень – щодо вихідних платежів слід зазначати у відповідних полях платіжного повідомлення вичерпну інформацію стосовно підконтрольності Україні населеного пункту, де зареєстрований клієнт-платник, посилання на роз’яснення DG FISMA та на цільову сторінку Мінреінтеграції (для перевірки іноземним банком відповідної інформації); щодо платежів на користь українського клієнта – надавати клієнту аналогічні інструкції для подальшої комунікації його контрагента з обслуговуючим банком та банком-кореспондентом;
• у разі блокування коштів за платіжною операцією клієнта / на користь клієнта – звернутися до банку, який заблокував платіж, щодо з’ясування підстав відмови та узгодження обсягу додаткових заходів / інформації, необхідних іноземному банку для його здійснення.

Регулятор у листі також зауважив, що банки мають у місячний строк поінформувати Нацбанк про результати вжитих заходів (включно з переліком відповідних клієнтів, залучених банків, виявлених підстав для блокування / відмови, статус прийнятого іноземним банком рішення щодо проведення платежу / перегляду вжитих заходів), а також проблемні питання, виявлені під час комунікації з банками-партнерами, та пропозиції щодо можливих шляхів їх вирішення.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Нацбанк застосує камеральні перевірки та професійні судження для захисту прав споживачів. Нацбанк оновив порядок здійснення нагляду за дотриманням банками, фінансовими установами та надавачами платіжних послуг вимог закону про захист прав споживачів. Постанову №95 ухвалили 3 серпня.