росія виводить літаки із зони ураження ракет ATACMS – дослідження

росія виводить бойові літаки з потенційної зони ураження далекобійних ракет ATACMS. Про це пише журналіст «Радіо Свобода» Марк Крутов на основі аналізу супутникових знімків аеродромів 2023 та 2024 років.

Проте він зазначає, що, коли заборона буде остаточно знята, для України залишаться доступними безліч цілей: командні пункти, мости, склади нафти, боєприпасів і пального тощо.

«Я переглянув супутникові знімки аеродромів 2023 і 2024 років, і там величезна різниця. Наприклад, авіабаза Міллерово на знімках planet 2023 і 2024 років, хоча для висновків потрібно проаналізувати ще багато фотографій», – зазначає він.

«Важливо зауважити: для ракет класу «повітря – поверхня», таких, як StormShadow/Scalp EG, «реальна дальність» на 35–50 км менша, ніж 300 км, оскільки для України небезпечно керувати своїми літаками поблизу лінії фронту”, – наголошує Крутов.

Україна давно закликає США надати їй дозвіл на ураження далекобійною зброєю російських аеродромів, з яких злітають літаки армії рф для завдання ударів по українській території. Водночас американські військові вже неодноразово зазначали, що росія вивела свої військові літаки з баз, розташованих у межах досяжності (300 км) балістичних ракет ATACMS і крилатих Storm Shadow/Scalp EG.

«Радіо Свобода» вивчило супутникові знімки російських авіабаз, що розташовані в межах 300 км від лінії фронту, та переконалося, що практично всі з них спорожніли – або ще навесні, або після успішних атак українських дронів.

Йдеться про аеродроми «Халіно», «Єйськ», «Балтімор» (Воронєж), «Морозовськ», «Міллерове», «Курськ-Східний» (Халіно), «Сіща» та інші.

Проте це не означає, що надання такого дозволу Україні не матиме сенсу.

«У межах зони у 300 км є досить багато інших військових цілей, які можна вражати цими ракетами. До них належать польові склади боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, які Україна намагається вражати й дронами, або штаби військових з'єднань – останні можна вивести за 60–70 км від лінії фронту (дальність ракет HIMARS), але важко вивести за 300 км. Також до військових цілей можуть входити комплекси ППО С-300/400, по яких Україна вже б'є цими ракетами у Криму.

Їх не можна так просто прибрати за межі 300-кілометрової зони, бо це відкриє дорогу українській авіації та дронам і залишить беззахисними важливі активи, які вони охороняють.

Ще один варіант – удари по мостах, які є важливою частиною російської логістики.

Дроном складно зруйнувати навіть невеликий міст, а ракета дозволяє це зробити. Крилаті й балістичні ракети мають більш потужну бойову частину, якою можна вражати капітальні будівлі, а це не тільки мости, а й часто штаби, а ATACMS має і касетну бойову частину, вкрай ефективну при ураженні складів ПММ або боєприпасів», – кажуть аналітики CIT.

Крім того, зазначають вони, у крилатих, а в балістичних ракет і поготів, набагато менший час підльоту: якщо повільний дрон дає можливість евакуювати ті самі літаки з аеродрому ще до удару, то з ATACMS або StormShadow/Scalp EG цього зробити не вийде.

Втім, як пишуть ЗМІ, США й Британія відклали рішення щодо надання Україні дозволу на удари по російській території. За результатами зустрічі в п’ятницю Байдена та Стармера щодо цієї теми жодних заяв не прозвучало.