Дефіцит ліквідності та держпідтримка: як працюють кредитні та експортні механізми для аграріїв наприкінці 2026 року
Фінансова стійкість українських аграріїв наприкінці 2026 року перебуває під критичним тиском через зменшення виручки та брак ліквідності.
Про це для Mind повідомив власник компанії Vitagro Сергій Лабазюк.
У цій ситуації ключовим інструментом підтримки залишається державна програма «5-7-9%», особливо після зниження ставки на поповнення обігових коштів до 10% річних і закладених на 2027 рік 28 млрд грн у держбюджеті.
Проте для великих компаній із доходом понад 50 млн євро ця програма недоступна, а встановлені кредитні ліміти в 90–150 млн грн є занадто малими для покриття масштабних виробничих потреб.
Водночас уряд ухвалив низку інших важливих рішень, зокрема продовжив понижувальний коефіцієнт 0,714 для мінімальних експортних цін.
Це запобігло проблемі, адже через глобальне просідання ринку раніше встановлений державою поріг виявився вищим за реальну ціну продажу.
На думку Сергія Лабазюка, у час війни державі слід уникати надмірного бюрократичного втручання та обмежуватися лише найнеобхіднішими інструментами контролю, щоб не створювати додаткових корупційних ризиків для бізнесу.
Окремим кроком стало рішення Кабміну надати пріоритет у логістиці продуктам переробки. Експорт однієї тонни переробки генерує близько $1300 проти $200 за тонну зерна, що приносить більші надходження до держбюджету та водночас стримує подальше падіння цін на внутрішньому ринку.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна зможе вивезти не більше 30–35% агропродукції на тлі блокади Чорного моря. Через надлишок пропозиції зернові подешевшали на 40%, тож перед сезоном-2027 аграрії оптимізують витрати й коригують структуру посівів.
