Європа визначилася з представниками на переговорах щодо України: до команди увійдуть п’ять країн
Європейські лідери домовилися, хто представлятиме Європу на наступному раунді переговорів щодо завершення війни росії проти України. До спільної команди увійдуть представники інституцій ЄС, а також п’яти країн: Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі.
Про це 13 листопада повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта після зустрічі лідерів ЄС у Дубліні. За його словами, саме такий формат – інституції Євросоюзу та країни групи E5 – стане європейською командою на мирних переговорах.
Таким чином, лідери не стали призначати одного представника, який говорив би від імені всієї Європи. Натомість вони погодилися на колективне представництво, яке має об’єднати позицію європейських інституцій і держав, що відіграють ключову роль у підтримці України.
До групи E5 входять п’ять європейських країн із найбільшими оборонними бюджетами – Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща.
Цей формат уже використовують для координації оборонної політики та військової допомоги Україні. Зокрема, наприкінці жовтня міністри оборони цих держав підтвердили готовність продовжувати політичну, військову й фінансову підтримку Києва та заявили, що «Коаліція охочих» долучиться до надання Україні надійних гарантій безпеки після припинення вогню або укладення мирної угоди.
Кошта уточнив, що питання гарантій безпеки для України розглядатимуть у межах «Коаліції охочих» – групи держав, готових долучитися до забезпечення тривалого миру. Роботу над ними координуватимуть із НАТО.
Це важливе розмежування: участь у мирних переговорах і практичні зобов’язання щодо безпеки України – пов’язані, але не тотожні процеси.
Європейські країни вже заявляли про готовність зробити свій внесок у гарантії безпеки після припинення бойових дій.
Водночас залучення європейців до наступного раунду переговорів ще не означає, що росія остаточно погодилася на такий формат. Раніше американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили про готовність включити європейських партнерів у подальші обговорення, однак москва публічно не підтвердила остаточної згоди.
Окремо канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив проти пропозицій москви обговорювати нову архітектуру безпеки Європи в межах переговорів щодо України.
«Немає жодної потреби обговорювати архітектуру європейської безпеки. Вона в нас уже є», – заявив Мерц у Дубліні.
росія наполягає на ширшій угоді про безпеку в Європі, перш ніж переходити до конкретних умов завершення війни. Зокрема, перед повномасштабним вторгненням у 2022 році москва вимагала від НАТО відвести війська з країн, які приєдналися до Альянсу після 1997 року. НАТО відкинуло ці вимоги.
Мерц наголосив, що переговори про Україну не можуть відбуватися без України, а рішення щодо Європи не можна ухвалювати без участі самих європейців.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас також застерегла, що російська пропозиція обговорювати загальноєвропейську безпеку може відвернути увагу від першочергового завдання – досягнення припинення вогню.
Бекграунд. До цього європейські лідери не могли домовитися, хто саме має представляти їх на переговорах. Серед варіантів обговорювали кандидатури президента Євроради Антоніу Кошти, головної дипломатки ЄС Каї Каллас, а також участь лідерів найбільших європейських держав.
