facebook.com
mind
Колода з трьох карт: як Петро Порошенко виходитиме з кадрового «глухого кута»

Колода з трьох карт: як Петро Порошенко виходитиме з кадрового «глухого кута»

І що стоїть за обшуками в НБУ і позовом екс-генпрокурора Віктора Шокіна

Колода з трьох карт: як Петро Порошенко виходитиме з кадрового 	«глухого кута»
Петро Порошенко, президент України
Фото прес-центр Президента України

Квітень готує Україні нову низку політичних звільнень і призначень. В уряду закінчується імунітет, а війна між Адміністрацією президента і НАБУ може зажадати нових сакральних жертв. Поки питання кадрового голоду в оточенні Петра Порошенка вважають за краще вирішувати простими рокіровками, але на четвертий рік президентської каденції цього вже може виявитися замало.

29 березня в Національному банку України пройшли масштабні обшуки детективами НАБУ. Привід – відкрита кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем вищим керівництвом відомства. Напередодні обшуків глава Нацбанку Валерія Гонтарева виступила з резонансною заявою про погрози, що нібито були їй адресовані відомим українським олігархом.

Одразу декілька джерел Mind незалежно одне від одного заявили, що під удар НАБУ Гонтарева потрапила безпосередньо за командою з американського посольства. Причому, як і у випадку зі справою екс-голови ДФС Романа Насірова, дії детективів не були узгоджені з вищим керівництвом країни, в тому числі з президентом Порошенком.

Питання відставки Валерії Гонтаревої обговорюється вже не перший рік. І за всіма законами жанру вона вже давно перебуває на межі звільнення. Проблема лише в тому, що президент ніяк не може підібрати потрібну кандидатуру – таких лояльних особисто йому персоналій практично не залишилося на лавці запасних.

Саме тому ЗМІ по другому колу і обговорюють фантасмагоричні фігури Арсенія Яценюка і Віктора Ющенка, за звичкою вважаючи, що главою НБУ має бути не просто політик, а ще й з бекграундом. Петро Порошенко швидше зробить ставку на мало кому відомого главу Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука. І зараз дії НАБУ все більше схиляють його до цього рішення.

Та як би Гонтаревій не обіцяли недоторканність після відставки, президенту вона все ще потрібна в кріслі глави НБУ. Вона та ще декілька фігур залишаються останнім оплотом президентського впливу, який зберігає за ним «контрольний пакет акцій» влади в країні. Навіть заміна Гонтаревої на її ж протеже Лавренчука може зруйнувати цей хиткий статус-кво.

Доля Валерії Гонтаревої – не єдина кадрова проблема, що гостро постала на порядку денному для Петра Порошенка. Ситуація всередині власної парламентської фракції загострилася настільки, що президентська команда залишилася просто без керівника. Свого часу самого Ігоря Гриніва на посаду керівника фракції БПП призначали за принципом «вибираємо з того, що є». Сьогодні ж, після його відставки, ситуація з новим керівником виглядає зовсім безнадійною.

В історії незалежної України не було такого випадку, щоб президентську фракцію в парламенті не було кому очолити. Кандидатури Артура Герасимова, Ірини Геращенко та Ірини Луценко розглядати всерйоз зовсім не комільфо. Навіть не тому, що нікого з них не призначать, а тому, що це свідчить про абсолютну кризу жанру в президентській команді.

Одним з варіантів вирішення цієї проблеми в Адміністрації Порошенка вважають повернення в парламент Юрія Луценка. Але після того як Юрій Віталійович склав мандат, зробити це юридично неможливо. Якщо тільки не дати йому портфель в оновленому Кабміні та не наділити реальними повноваженнями щодо взаємодії з депутатами. Або ж не відправити Луценка на неоране поле партійного будівництва, віддавши йому посаду керівника партії, від якої відмовляється столичний мер Віталій Кличко.

До речі, Кличко це теж влаштує – останнім часом депутати від колишнього УДАРу тримаються осторонь і не проти відмежуватися від президентської команди. У будь-якому випадку – варіант, за якого Луценко знову повернеться до керівництва фракцією і партією, президента повністю задовольнить. Тим паче, що на посаді генерального прокурора України Юрій Віталійович себе відверто вичерпав. І чим довше він затримуватиметься цьому кріслі, тим більш невиразно виглядатимуть його подальші політичні перспективи.

У зв'язку з цим позов опального екс-генпрокурора Віктора Шокіна до Вищого адміністративного суду з вимогою поновити себе на посаді виглядає не таким вже й абсурдним. Навпаки, відновлення Шокіна через суд знімає відповідальність з Порошенка і звільняє Луценка від посади, що на нього тисне.

Віктора Шокіна свого часу прибирали з посади генпрокурора після прямої вказівки з Заходу. Тодішній віце-президент США Джо Байден поставив виділення Україні кредитних гарантій на $1 млрд у пряму залежність від того, чи піде Шокін. Тепер фактора Байдена немає, та й навряд чи адміністрація Трампа буде такою ж принциповою у кадрових питаннях. А Шокін для Порошенко, так само як і Луценко з Гонтаревою, – найближча персона. І як бачимо, цих трьох президент схильний тасувати в будь-яких комбінаціях, але в жодному разі повністю не виводити з системи. Принаймні, надовго.

Окремим головним болем для Петра Порошенка є доля Кабміну Володимира Гройсмана. Якщо існують проблеми з пошуком керівника фракції, то з новою кандидатурою на пост прем'єр-міністра – абсолютна катастрофа. Тому фігура Гройсмана на даний момент виглядає безальтернативною. Інше питання, що після 12 квітня (коли закінчується термін імунітету для уряду) гарантовано виникне ряд спроб відправити Кабмін у відставку. Але тут у президента є можливість провернути апробований на уряді Яценюка фокус – точкові перестановки. Де-юре навіть можна оформити це як новий Кабмін – при старому прем'єрі та половині міністрів.

З огляду на те, що «Батьківщина» і «Самопоміч» намагатимуться дестабілізувати ситуацію в парламенті, цей сценарій одночасно дозволив би і пар випустити, і формально перезапустити Кабмін. Під перестановку можна було б навіть легітимізувати нову коаліцію з Радикальною партією, якщо переговори з її очільником Олегом Ляшком до того моменту увінчаються успіхом. У опозиції на даний момент немає навіть 150 голосів для ініціювання процесу відставки уряду, тому, якщо ініціатива йтиме від самого президента, то він і зовсім зможе вийти сухим із води.

Але це ажніяк не вирішує проблеми протистояння з антикорупціонерами, які після Валерії Гонтаревої можуть взятися і за інших людей Порошенка. А з огляду на те, що лава з лояльних кадрів стає все коротшою, до нових виборів, коли б вони не відбулися, Петро Олексійович може підійти одночасно в гордій самотності та в оточенні задоволених недоброзичливців.