Захворіло у світі
42,641,728
Померло у світі
1,150,157
Вилікувалось у світі
28,776,373
Захворіло в Україні
343,498
Померло в Україні
6,391
Вилікувалось в Україні
141,508
Нагодувати Китай: що принесе Україні отриманий дозвіл на експорт яловичини

Нагодувати Китай: що принесе Україні отриманий дозвіл на експорт яловичини

Які можливості це дасть українським експортерам та до чого варто бути готовими

Нагодувати Китай: що принесе Україні отриманий дозвіл на експорт яловичини
Фото pixabay.com

Україна відтепер може офіційно експортувати заморожену яловичину в Китай. Відповідний протокол підписаний між Державною службою України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекцією і карантином Китайської народної республіки (AQSIQ).

Переговори з Бюро продовольчої безпеки Китаю про надання українським м'ясовиробникам доступу на китайський ринок тривали не один рік, але реальних результатів вдалося досягти лише зараз. Відповідно до своєї культурної традиції, китайські чиновники, які беруть участь у переговорах, нікуди не поспішали, поки не отримали чіткої вказівки від найвищого керівництва. Для затягування процесу переговорів почасти знаходиться безліч причин. Але без узгодження ветеринарно-санітарних вимог експорт неможливий, оскільки тваринницька продукція належить до категорії біологічного ризику.

Однією з найважливіших статей українського експорту є продаж продуктів харчування. Так, минулого року наша країна заробила на експорті продовольства 30 млрд грн. Серед перспективних партнерів у цьому напрямку на перший план вийшов Китай.

«Розширення номенклатури українського аграрного експорту для китайського ринку залишається пріоритетом для нас. Тому відкриття цього ринку для нашої яловичини дає нові можливості для українських експортерів. Китай для нас є одним з найбільших торгових партнерів, і Україна надзвичайно зацікавлена в цьому ринку. Ми маємо великий потенціал щодо забезпечення Китаю якісною, безпечною і натуральною продукцією», – сказав перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк, коментуючи підписання нової домовленості.

Китайські компанії заявляють про наміри інвестувати в різні галузі АПК, про участь у великих проектах, а вітчизняні експортери вивчають перспективи збільшення поставок агропродукції до КНР. Проте китайський ринок традиційно вважається важким для виходу на нього постачальників з інших країн.

Скільки м’яса необхідно Китаю? Протягом багатьох років м'ясна промисловість Китаю була значною мірою самодостатньою і закритою для іноземних виробників. Але з ростом доходів і урбанізацією «апетит» китайських споживачів до нових сортів м’яса швидко зростає, а китайські виробники не можуть задовольнити ці потреби.

Щорічне споживання яловичини на душу населення у КНР становить понад 6 кг і поступово зростає. Так, при тому, що у 2016 році в Китаї було вироблено 7,1 млн т цього сорту м’яса,  потреби споживачів у ньому перевищили внутрішню пропозицію більш ніж на 1,2 млн. т. Цього року, за оцінками експертів, споживання збільшиться ще на 1–2%.

До 2020 року китайці сукупно споживатимуть понад 9 млн т яловичини. А у планах держави – налагодити до тієї пори власне виробництво на рівні 7,86 млн т. Але це завдання навряд чи вдасться здійснити: поголів'я ВРХ у країні знижується після засухи в ключових регіонах. Очікується, що цього року виробництво яловичини знизиться з 7,1 до 6,9 млн. т.

Імпорт допомагає компенсувати цей дефіцит. Згідно з даними Rabobank's Quartly за І квартал 2017 року, імпорт яловичини до Китаю порівняно з минулим роком зріс на 22% і склав 579 400 т. Основними постачальниками були Бразилія (30% імпорту), Уругвай і Австралія.

Хто вже постачає? Загалом пул торговельних партнерів Китаю в цьому напрямку щорічно збільшується. Якщо у 2013 році тільки сім країн-експортерів були офіційно схвалені владою КНР для поставок яловичини на внутрішній ринок держави, то зараз їхня кількість сягає 12. Наприкінці 2016 року Китай відновив імпорт американської яловичини, скасувавши 13-річну заборону на поставки між двома країнами. Цьогоріч тенденція продовжилася: у березні 2017-го до списку постачальників долучилися країни Південної Африки, а днями закінчилася процедура державної сертифікації українського м'яса, хоча переговори про це були ініційовані самим Китаєм ще у 2013 році.

Але офіційний імпорт становить менше половини від загального. «Сірий» ринок яловичини в КНР досягає 638 600 т.

Підписання протоколу ветеринарних вимог на експорт означає, що КНР визнає українську державну систему контролю безпеки виробництва яловичини такою, що відповідає китайській. Але, щоб почати експорт, українські виробники повинні бути включені до реєстру авторизованих постачальників. Це відбувається за результатами додаткових перевірок з боку Китаю.

Камені спотикання. Для ввезення українського м'яса на ринок Китаю ще існує безліч перепон. Експортний потенціал українських виробників м'яса для КНР поки що слабкий: сумарний обсяг виробництва цього продукту в Україні набагато нижче за потенційний попит у Китаї. І цей фактор може стати причиною збоїв у забезпеченні поставок, а збільшення обсягів виробництва можливо тільки за рахунок інвестицій у техніко-технологічне переоснащення вітчизняного АПК.

Крім того, яловичина в Китаї, на відміну від свинини, – поки більше делікатес. Далеко не всі жителі Піднебесної можуть її собі дозволити. З іншого боку, китайські споживачі дуже вимогливі. Отже, якість української продукції потрібно буде коригувати під китайців, які звикли до м'ясних стандартів Австралії, Нової Зеландії, США, що вже встигли «вкоренитися» на ринку Піднебесної.

Слід пам'ятати і про те, що в разі виявлення китайською стороною фактів порушення місцевого законодавства або вимог і стандартів нормативної документації щодо експортної яловичини, вона має право застосувати до продукції заходи, передбачені законом. За необхідності китайська сторона може призупинити дозвіл для експорту продукції в Китай для підприємства-виробника або прийняти інші охоронні заходи.

На кого рівнятися? Прикладом для України щодо розвитку співпраці в цій галузі може бути Австралія, яка протягом останнього десятиліття була провідним експортером м'яса до Китаю. Однак зі збільшенням числа експортерів ринкова частка австралійської яловичини скоротилася з 52% у 2013 році до 30% у 2016-му. Австралійці зустрілися з більш жорсткою конкуренцією з боку Бразилії та Нової Зеландії.

Високі стандарти у сфері сільського господарства Австралії та гостра нестача цілого ряду продуктів харчування в КНР призвели до того, що китайські компанії купують місцевих виробників продуктів, відкривають спільні підприємства, тобто активно інвестують кошти. Наприклад, у лютому 2016 року приватний інвестиційний капітал з КНР було вкладено в австралійську компанію Van Diemen's Land Company, яка є найстарішим виробником молочної продукції в країні.

Як підкорювати китайській ринок? Україні не потрібно нічого вигадувати – ми можемо скористатися досвідом Австралії. Перш ніж пустити австралійські продукти на ринок Китаю, уряд Австралії, виробники і профільні асоціації виконали величезну роботу. Це і переговори між регулюючими органами двох країн, і налагодження контактів на рівні бізнес-структур.

На будь-якій великій китайській виставці, присвяченій продуктам харчування, найбільший стенд належить австралійцям. Виробники об'єднуються і разом орендують виставковий стенд, представляючи свою країну. Держава, у свою чергу, надає виробникам преференції та активно лобіює інтереси національних компаній. А торгові представництва при посольстві Австралії надають будь-яку допомогу національним компаніям, що бажають працювати на китайському ринку.

Також величезну роль відіграють австралійські консалтингові компанії, що працюють на території Китаю. Вони надають різнобічну підтримку компаніям-експортерам: у переговорах з дистриб'юторами, у юридичних питаннях, логістиці тощо. Створюються австралійсько-китайські торгові асоціації, які є сполучною ланкою між експортерами та імпортерами.

Окрім того, Україні необхідно продовжувати технологічну і структурну модернізацію АПК, у результаті чого повинні з'явитися нові сучасні підприємства. Саме на цих напрямках необхідно зосередити зусилля держави і бізнесу, бо потенціал внутрішнього ринку обмежений.

Безсумнівно, ринок Китаю для вітчизняних виробників є абсолютно пріоритетним, з огляду на його обсяг і потенціал. Саме тому інші країни докладають величезних зусиль, зокрема й на найвищому політичному рівні, щоб домогтися розширення поставок м'яса в КНР. У багатьох випадках доступу на ринок вдається досягти тільки після схвалення вищого політичного керівництва Китаю. Наші конкуренти користуються підтримкою президентів і прем'єр-міністрів своїх країн для прискорення процесу узгодження доступу на китайський ринок, зняття необґрунтованих і штучних обмежень.

Поставки своєї продукції на світовий ринок м'яса для кожної країни є показником високого рівня розвитку всього сільського господарства. Вони підвищують роль і місце будь-якої держави в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Крім цього, експорт забезпечує аграріям додаткову прибутковість, підтримуючи фінансову стійкість як окремих галузей, так і всього агропромислового комплексу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті