Бюджетна резолюція: що приховує Кабмін

У середу, 14 червня, Кабмін схвалив Основні напрямки бюджетної політики на 2018–2020 роки (Бюджетну резолюцію), яку розробив Мінфін спільно з урядом, експертами, профспілковими організаціями та роботодавцями, Асоціацією міст України, а також міжнародними партнерами. «Схвалена Бюджетна резолюція – це стратегічний документ, який визначає спрямування державних фінансів на пріоритетні реформи. І цим самим буде закладено план розвитку економіки країни на перспективу і створена основа для проведення системних глибоких реформ», – йдеться у повідомленні відомства. Офіційно сам документ на сьогодні ще не був ніде опублікований, але з’явився на сторінці у Facebook народного депутата Ярослава Маркевича. Економіст Даніїл Монін проаналізував переваги та недоліки Бюджетної резолюції.

Основні аспекти документу та висновки, на які вони наштовхують

Курс гривні. Держава демонструє, що нездатна утримати курс національної валюти. Якщо рік тому він визначався як 27,8 грн/$ на 2018 рік і 28,4 грн/$ на 2019 рік, то тепер на 2018-й вже позначено курс 29,3 грн/$, а на 2019 – 30,5 грн/$.

Податкова реформа. Не передбачається податку на виведений капітал (ПНВК, наш економічний «безвіз» зі ставкою податку на прибуток 0%). Він просто виключений з напрямків розвитку на 2018 рік: згадок про нього в новому документі немає. Хоча такі згадки, як єдиний Казначейський рахунок, який Кабміну за законом 1797 необхідно було розробити до 1 липня 2017 року (як і ПНВК), там присутній. Та й доходи від податку на прибуток у розмірі 72,3 млрд грн на 2018 рік не залишають шансів на лібералізацію одного з основних корупційних податків.

Податкова лібералізація. Власне делібералізація замість лібералізації присутня у всіх напрямках податкової політики. Аби підприємці не ухилялися від податків, розробляється проект BEPS, спрямований на боротьбу з розмиванням податкової бази и виведенням прибутку з-під оподаткування. На споживачів чекають ставки акцизів, наближені до ставок ЄС. Акцизи, особливо тютюнові, у країнах Європи – високі. І власне тому наші сигарети – відмінний контрабандний товар для Євросоюзу.

Акцизні збори. В Україні активно підвищуються акцизи, але девальвація національної валюти мінімізує ефект від них. Доходи від акцизних зборів за підсумками 2016 року зросли на 40% порівняно з 2015-м. А у 2017 році – збільшаться ще на 30% проти 2016-го. Фактично податкове навантаження по акцизах зросло на 0,8% ВВП – з 4 до 4,8%. Але таким чином лише збільшується навантаження на економіку і роздуваються витрати бюджету.

Соціальні стандарти. Вводиться електронне декларування всіх фізичних осіб на 2019–2020 роки, планується продовжити збільшення мінімальної зарплати, а також мінімального платежу ЄСВ для підприємців. Мінзарплата на 2018 рік визначена в розмірі 3723 грн, на 2019 рік – 4173 грн, на 2020 рік – 4425 грн. Таким чином, мінімальний ЄСВ з 01.01.2018 дорівнюватиме 819 грн. Прожитковий мінімум зростатиме пропорційно збільшенню мінімальної зарплатні: 01.01.2018 – 1762 грн, 01.12.2020 – 2218 грн.

Державне регулювання. Держава цікавим способом збільшує свою присутність в економіці і в розподілі грошей. Якщо в попередній Бюджетній резолюції було написано, що зведений бюджет не повинен перевищувати 33,3% ВВП, то цього року вже номінальних цифр немає, але написано, що «не вище, ніж в 2017 році». Хоча за фактом у 2016 році зведений бюджет склав 35% ВВП, а на 2017 рік планується приблизно на рівні 36,5% ВВП + ще 6% доходів від ЄСВ.

Пенсійна реформа. Пенсійної реформи не буде. Буде корекція солідарної системи, яку влада називає реформою.

Відносні «плюси» Бюджетної резолюції

Медичну реформу, ймовірно, почнуть. Але, судячи з усього, настільки поступово, що ми можемо цього не помітити.

У вищій освіті почнуть впроваджувати принцип «Гроші за студентами, а не за вузами», але тільки в пріоритетних спеціальностях (незрозуміло яких).

Планується об'єднання галузевих академій наук в одну Національну академію наук (структурна реформа).

Адресність соціальних виплат – напрямок руху зазначено, але про повну монетизацію мова явно не йде. Мають місце певні напівзаходи з необхідністю великих адмінвитрат на реалізацію запропонованих механізмів.

Номінальний ВВП буде рости. На 2018 рік він передбачається в розмірі 3247 млрд грн, на 2019 – 3611 млрд грн, а на 2020 рік – 3981 млрд грн. Щодо реального ВВП передбачається зростання на рівні 3%, інфляція – спадна: 7–6–5% на рік. Але з урахуванням того, що держава не здатна утримувати курс в рамках раніше запланованого, доларовий ВВП ростиме не так швидко, як міг би при більш-менш стабільному курсі національної валюти.

Очевидні неточності та протиріччя документу

• Регламентуючи підвищення акцизів до рівня ставок у ЄС – у дохідній частині бюджету на три роки, курсовий аспект зовсім не враховано, що суперечить заявленим діям.
• Видаткову частину Бюджетної резолюції теж очевидно зроблено без урахування регламентованих державою реформ. Формально щось оголошено, а в бюджеті все залишилося по-старому.
• І, до речі, поки зовсім не очевидно, що з 2019 року стартує трирічний бюджетний процес.