facebook.com
mind
Нові слова на літеру «S»: до чого готуватися міноритаріям

Нові слова на літеру «S»: до чого готуватися міноритаріям

Як в українському правовому полі відтепер регулюється процедура примусового продажу акцій міноритарних акціонерів власнику домінуючого контрольного пакета

Цей матеріал також доступний російською
Нові слова на літеру 	«S»: до чого готуватися міноритаріям
Фото Shutterstock

Сьогодні одним з найактуальніших питань для України є залучення інвестицій. Робота зі створення привабливих передумов для інвестування ведеться за багатьма напрямками. Одним з таких прикладів є сфера корпоративного права, на виконання домовленостей з Європейським союзом щодо приведення у відповідність українського законодавства. Вперше в українському правовому полі з'явилася процедура примусового продажу акцій міноритарних акціонерів власнику домінуючого контрольного пакета (squeeze-out).

На початку літа президент України підписав закон, який започатковував створення процедури примусового продажу та викупу акцій акціонерних товариств.

Внесені зміни передбачають право акціонера при придбанні 95% акцій товариства направити вимогу про обов’язковий продаж акцій іншими акціонерами (squeeze-out), а також право міноритарних акціонерів направити вимогу акціонеру, який придбав 95% акцій щодо обов’язкового викупу акцій (sell-out). Внесені зміни допоможуть впорядкувати акції товариства у випадку зміни власника домінуючого контрольного пакета, а також урівняти права та однаково захистити інтереси як мажоритарних, так і міноритарних акціонерів. Розглянемо описані процедури детальніше.

Акціонер, який став власником пакета акцій не менше ніж 95% від їх загальної кількості, наділений правом примусово викупити акції міноритарних акціонерів. Для цього йому потрібно відкрити рахунок умовного зберігання (ескроу) та направити вимогу товариству на здійснення такого викупу. Кінцевими бенефіціарами цього рахунку є міноритарні власники. Ціна акцій формується виходячи з вартості, за яку було придбано домінуючий контрольний пакет.

Щодо процедури sell-out, то міноритарному акціонерну для реалізації права на обов’язковий викуп акцій необхідно звернутися до товариства з вимогою щодо здійснення такого викупу. Ціна формується у той самий спосіб, що й для процедури squeeze-out. Розрахунок здійснюється виключно у грошовій формі.

Варто відзначити, що законодавцем обмежено термін здійснення як squeeze-out, так і sell-out – не більше 90 днів. Відлік починається з моменту прийняття рішення про реалізацію права на обов’язковий викуп/продаж акцій і до набуття у власність акцій міноритарних акціонерів.

Запропоновані процедури в перспективі дозволять значно покращити інвестиційний клімат та зменшити кількість інструментів недобросовісних акціонерів для блокування господарської діяльності товариств.

Проте, існують певні невирішені питання, на які неодноразово зверталася увага під час обговорення законопроекту.

Серед таких проблемних моментів є термін, протягом якого мажоритарний акціонер може зняти належні йому кошти з ексроу рахунку. Кошти будуть зберігатися та обслуговуватися банком протягом трьох років – саме за цей час необхідно отримати плату за викуп акцій. А от що буде з коштами після того, як мине цей термін, – питання відкрите і законом не врегульоване. Наприклад, мажоритарний акціонер здійснив примусовий викуп акцій міноритаріїв, перерахувавши кошти на ексроу рахунок. Після закінчення трьох років мажоритарний акціонер не звернувся до банку для зняття коштів. У такій ситуації власник домінуючого контрольного пакета як позбавиться коштів, так і не набуде необхідної частини акцій. Крім цього, він не матиме будь-якого впливу на цю ситуацію.

Також незрозумілі мотиви надання права внесення акціонерами змін до статуту товариства щодо заборони застосовування queeze-out та sell-out, які фактично дозволять ігнорувати внесені зміни. За умови внесення відповідних положень до статуту щодо визначення ціни та порядку розрахунку, акціонери можуть вирішувати ці питання на власний розсуд, ігноруючи положення законодавства.

Крім цього без уваги залишилася проблема викупу акцій померлих осіб, які все ще обліковуються як діючі акціонери. Безумовно, кошти за викуп акцій можна перерахувати спадкоємцям. Проте, це можливо зробити лише за умови прийняття спадщини. А от що робити, коли навіть самі спадкоємці не знають про існуючі корпоративні права, невідомо. При цьому акціонери залишаються обмежені у своєму праві на отримання акцій, а спадкоємці – в отриманні коштів за акції.

Описані недоліки необхідно виправляти шляхом зміни та доповнення діючого законодавства. Так, для врегулювання питання щодо ескроу-рахунку в Законі України «Про акціонерні товариства» необхідно передбачити право мажоритарного акціонера після закінчення терміну зберігання звернутися до банку, щоб зняти невикористані кошти. Що стосується викупу акцій, що належали померлим особам, то необхідно передбачити порядок включення коштів з ескроу-рахунку, відкритого на померлу особу, до спадщини. Це дозволить внести зазначені кошти до спадщини та надасть можливість спадкоємцям їх отримати.

Підсумовуючи все вищевикладене, необхідно зазначити, що в цілому прийняті зміни є позитивними, а можливі недоліки та неузгодженості будуть допрацьовуватися в процесі застосування нововведених норм на практиці.

Матеріал підготовлено у співавторстві з адвокатом Андрієм Ярмольським -
керівником юридичного блоку ТОВ «Інвестмент Сервіс Юкрейн»